На Волині діють два унікальні середовища. Вони різні за своєю формою, але мають одну мету – збереження, відтворення та поширення історичної спадщини України. Військово-історична група «Азимут» та історико-культурний комплекс «Вовчак-Волинська Січ».
Про них говорили 28 грудня у мистецькому просторі ГаРмИдЕр ангар-stage, - інформують організатори «Файної гутірки».
Це була фінальна гутірка у 2020 році. Зокрема розмовляли про військово-історичну реконструкцію та національно-патріотичне виховання.
Спікерами гутірки були директор комплексу «Вовчак-Волинська Січ» Василь Мазурик та представники групи «Азимут» Василь Войтович та Вадим Степасюк, які були одягнені в тематичний одяг.
«Якщо ми говоримо про мій образ – це форма вояка Першої світової війни Легіону Українських січових стрільців. Таку форму в Україні не знайдеш, але знайшли приклад, за яким можна пошити копію. Тож моя сусідка-кравчиня зробила мундир, який зараз на мені. Я їй розповів деталі, моменти, які варто врахувати. Взуття – з Європи», – розповів реконструктор.
Василь Войтович прийшов в образі воїна УПА. Він розповідає, що збереглися фотографії, викрійки, тому відтворити форму значно простіше, ніж з ранніх періодів історії.
«На мені – пошитий кітель, але ґудзики – на ньому знайдені, вони автентичні. А ось штани я знайшов на змаганні «Доброволець». Ми були у селі Вербичне і побачили, як у господаря біля хати сушилися ці галіфе, нам вдалося їх обміняти», – поділився цікавою історію Василь Войтович.
А для Василя Мазурика історична реконструкція розпочалася саме з фільму «Шлях поколінь», який знімали в урочищі «Вовчак».
Втім це не зовсім так, адже працювати у цьому напрямку волинянин з однодумцями почав, коли ініціювали відновлення бази підрозділів УПА під назвою «Січ», що розташовувалася саме в цьому урочищі.
Зараз історико-культурний комплекс «Вовчак-Волинська Січ» – це не тільки музей просто неба, а й потужний осередок національно-патріотичного виховання. Там проводять фестивалі, вишколи, двічі були туристичні змагання «Доброволець». До речі, урочище відвідали поляки, німці, французи, були гості з Америки та Канади.
На території «Вовчака» відтворили повстанську атмосферу, оборонні споруди, реконструювали криївку, збудували церкву, музей та повстанську хату. Тут ростуть вікові дуби та найцінніше, за словами спікера – збереглося кладовище.
«Однострій людину зобов’язує, змінює, дисциплінує. Те саме із місцем перебування», – зазначає Василь Мазурик. Він розповів про молодь, яка приїжджає на «Вовчак»: «Мені цікаво спостерігати за учнями. Вони сидять у телефонах, їх і на 10 хвилин не можна відірвати від екрану. Потім вони спокійно сприймають, що немає інтернету, мобільного зв’язку, приходять до тями і усвідомлюють, що знаходяться у в особливому місці. Діти протягом трьох днів віддаються процесу. Їх це місце змінює», – ділиться директор комплексу.
Василь Войтович додав, що також, щоб увійти в образ під час реконструкції намагаються переночувати на місці подій.
У військово-історичній групі «Азимут», – розповідає Вадим Степасюк, є різні люди за професіями: студенти, вчителі та бізнесмени. Наприклад, піротехнікою, вибухами під час відтворення бою займаються виключно спеціалісти. Під час «бою» часто відбувається імпровізація.
«У нас є головний принцип: якщо щось пішло не так – «вмираєш» на полі бою. Наприклад, зброя заклинила чи чобіт порвався», — ділиться нюансами реконструктор.
Також Василь Мазурик наголосив, що у співпраці з «Волинською Фундацією» та Українським інститутом національної пам’яті створили історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА.
На думку Василя Войтовича, який теж долучався створення, цей маршрут цінний передусім для місцевого населення, яке зазвичай нічого не знає про свою історію. Наприклад, це змотивувало дітей місцевої школи розпочати краєзнавчу-пошукову роботу.
«Тоді ти розумієш, що твоє хобі — це не тільки твоє хобі. І це не просто хобі, а частина твого життя», – підкреслив спікер.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
