В мережі Інтернет нам вдалось розшукати маловідомі світлини міст Луцька та Рівного часів Першої світової війни. Оригінали фото належать родині генерала Антона Денікіна часів Першої світової війни.
У 2020 році, а саме 10 листопада, виповнюється 105 років, як у 1915 року відомий генерал російської армії Антон Денікін отримав від імператора золоту зброю з діамантами за звільнення від ворога міста Луцька на Волині.
За всю історію Першої світової війни золоту зброю за бойові заслуги отримали лише 8 воєначальників. Така зброя була особлива і її присуджували лише за найважливіші перемоги.
Якщо когось було і удостоєно, то на «діамантовій» шашці робився спеціальний напис, де було зазначено повний опис подвигу, за який вручали зброю.
Таку зброю двічі отримав воєначальник Антон Іванович Денікін. Обидва рази за звільнення Луцька. Вдруге генерал отримав зброю 23 травня 1916 року. На другому написі були такі слова: «За дворазове звільнення Луцька».
В історичній літературі є спогадів очевидців тих подій. Одним із визначних джерел є щоденники генералів Брусилова та Зайончквського.
Олексій Брусилов так описує ці події біля Луцька у 1915 році: «При підході до Луцька Стельницький (командир XXXIX корпусу, в який включена була Залізна дивізія) доносив, що начальник 4-ї стрілецької дивізії Денікін вагається штурмувати це місто (мова йде про Луцьк), адже воно сильно укріплене і захищається великою кількістю військ. Я послав тоді телеграму Зайончковському (командиру XXX корпусу) з наказом атакувати Луцьк з півночі, щоб допомогти Денікіну.
Зайончковський негайно ж зробив відповідні розпорядження, але разом з тим в наказі по корпусу оголосив, що 4-та стрілецька дивізія взяти Луцьк не може і що ця почесна задача покладена на його доблесні війська.
Цей наказ, в свою чергу, «вколов» Денікіна, і він, вже не відмовляючись ніякими труднощами, кинувся на Луцьк, одним махом узяв його, під час бою в'їхав на автомобілі в місто і звідти прислав мені телеграму, що 4-та стрілецька дивізія взяла Луцьк ... Згодом обидва ці генерала дивилися один на одного дуже вороже і примиритися так і не могли».
Натомість сам Денікін так описує свій тріумф: «Я викликав до телефону своїх трьох командирів полків і, окресливши їм обстановку, сказав:
- Наше становище пікове. Нічого нам не залишається, як атакувати.
Всі три командири погодилися зі мною. Я тут же віддав наказ дивізії - атакувати Луцьк на світанку. Слідом за цим Зайончковський доніс про взяття ними Луцька. Але на його телеграмі Брусилов зробив жартівливу позначку: «...і взяв там в полон генерала Денікіна».
В кінці серпня 1916 року генерал-лейтенант Денікін був призначений командиром VIII корпусу і був перенаправлений на новостворений Румунський фронт. Там і перебував під кінець зими 1917 року.
Тетяна Яцечко-Блаженко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
