18 червня у Львові помер від ускладнень коронавірусу начальник військового госпіталю Іван Гайда. Це був лікар, який у зоні АТО організував мобільний госпіталь і врятував життя сотням бійців. Це був полковник медичної служби, якого у 2015-му нагородили орденом Данила Галицького. Це був патріот, який, нікому не афішуючи, постійно їздив у зону АТО лікувати наших захисників.
Іван Гайда заразився коронавірусом наприкінці травня. Спершу лікувався в Львівському військовому госпіталі, який вважається одним із кращих закладів в Україні. Втім через погіршення стану Івана Гайду перевезли до Київського військового госпіталю. А коли знадобився апарат штучного кровообігу, перевели до Олександрівської лікарні.
На жаль, дива не сталося. Легені пацієнта згоріли повністю. Та ще й зупинилося серце…
А через два тижні, 30 червня, коронавірус забрав життя рідного Іванового брата – Олега Гайди, теж лікаря, який, навіть будучи госпіталізованим через COVID-19, продовжував лікувати пацієнтів телефоном.
Обоє рідних братів померли майже одночасно від одного й того ж діагнозу, причому між собою вони не контактували. Адже Іван працював у Львові, а Олег – аж у Черкасах.
Особистою драмою родичі покійних поділилися лише зараз, коли трохи відійшли від шоку. Проте стримати сліз неможливо й тепер. І ця родинна трагедія, можливо, змусить наших читачів стати обережнішими. Адже коронавірус – невидимий, але дуже підступний ворог, який чатує всюди і не шкодує нікого.
Дуже боявся заразитися
Як розповів для українських ЗМІ син померлого хірурга Ігор Гайда, його батько за весь період карантину був максимально обачним. Адже мав надмірну вагу та проблеми із серцем. Щоб не підчепити вірусу, лікар не користувався громадським транспортом, не ходив у магазини, усе необхідне замовляючи через інтернет, він завжди носив захисну маску та рукавички. І, ніби передчуваючи лихе, казав: «Якщо ЦЕ мене зловить, уже не відпустить».
Проте в міській поліклініці № 2, де Олег Гайда працював завідувачем хірургічного відділення, пацієнтів завжди було багато. Людина поступає – не будеш же тримати її під дверима, доки прийдуть результати тестування. А оскільки в майже в половини хворих коронавірус протікає безсимптомно, то цілком могло статися, що пацієнт, сам про те не здогадуючись, був розносником інфекції.
І от у травні Олег Гайда дізнається: в його рідного брата, керівника Львівського військового госпіталю, – коронавірус. Попри старання лікарів, урятувати Івана не вдалося…
Труна чоловіка – під вікнами хворої дружини
Саме в день смерті Івана Гайди перші тривожні симптоми відчув і його рідний брат у Черкасах. Щоправда, відразу рідні не надали серйозного значення підвищенню температури до 38,5 градуса. Подумали: від пережитого стресу. Адже Іван та Олег були дуже близькими, всім ділилися одне з одним, постійно телефонували. Втім, коли дружина та син черкаського хірурга повернулися з Тернопільщини, де поховали військового лікаря, стан Олега Гайди не покращився. А наступного дня до високої температури додався ще й кашель.
Після діагнозу «бронхіт» Олег посилено лікувався, приймав антибіотики. Перший ПЛР-тест був негативним, а от повторний показав наявність коронавірусної інфекції. Рідні припускають, чоловік заразився на роботі. Приніс інфекцію додому. І через два дні коронавірус підтвердили в Олегової дружини.
Стан жінки був середньої важкості. Та й в Олега, як здавалося спочатку, не мало бути нічого критичного. Адже він одразу був госпіталізований. Отримував дуже сильні антибіотики. Навіть після запалення легенів не задихався.
Але, замість піти на поправку, чоловік із кожним днем почувався все гірше й гірше. Довелося перевести в його в реанімацію, а потім – підключити до ШВЛ. Чотири години на апараті, і… пацієнта не стало. Як і в рідного брата, в Олега згоріли легені.
В той час його дружина перебувала вдома на самоізоляції, адже теж уже була хвора на коронавірус. Аби не лишати жінки в такому стані саму, їй про смерть чоловіка повідомили лише наступного дня. А належно попрощатися зі своїм Олегом дружина так і не змогла: в день похорону сама вже була в лікарні, тож труну з чоловіком їй підвезли під вікна палати. Такою була їхня остання зустріч…
…Іванові Гайді було 58 років. Олегові Гайді – лише 52. Вони отримували найкраще лікування. Їм застосовували найсучасніше обладнання. Але вони обоє не встояли в боротьбі з коронавірусом. Пам’ятайте про це, коли безпечно їздите у громадському транспорті чи святкуватимете гучні застілля. Думайте про це, коли без масок і майже впритул спілкуватиметеся з іншими. Бо смертельна загроза – це не щось далеке, це те, що поруч із вами!..
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
