Як в Луцьку спирт із землі добували 100 років тому

В одній із наших попередніх публікацій ми розповідали про те, як у 1987 році лось заплив у річку Сапалаївку в місті Луцьку. Сьогоднішня новина з минулого Луцька не менш цікава і навіть пікантніша, адже торкається забороненої теми – самогоноваріння.

В статті за 1924 рік у одному із тогочасних волинських друкованих видань вдалось розшукати цікаві факти про те, як на Волині незаконно добували алкоголь під час Першої світової війни. Чому добували? Дізнаєтесь нижче. Назва публікації була «Чудотворці постали перед судом».

В статті йшлось про те, що волиняни активно підпільно варять самогон. Часто винаходи самогонщиків вражали поліцію. Тогочасні «алхіміки», а саме так в ЗМІ тоді називали волинян, які гнали самогон ховали свої апарати по лісах, льохах, чого тільки не видумували, щоб не бути пійманими.

Проте до цього випадку, не було ще таких, хто б міг отримати чистий спирт із землі. Але такі теж знайшлись. Такими магами стали три мешканці одного із сіл поблизу міста Луцька. Найстаршому було 18, а найменшому 16 років.

Як виявилось у 1915 році біля Луцька зруйнували великий спирто-горілчаний завод, чи по тих мірках гуральню (винокурню). В землю було вилито дуже багато бочок чистого, як сльоза, спирту.

Юні алхіміки дослідили грунт біля закинутого заводу і зрозуміли, що через те, що вода була високо, спирт не проник глибоко, а наситив землю.

В статті було сказано: «Геніальна компанія почала копати ямки, черпати звідти воду, яка швидко набиралась і переганяти з неї спирт». У молодих самогонщиків усе вдавалось і здавалось бізнес пішов вгору.

Проте добування такого спирту було заборонене владою і у молодих чоловіків не було на це дозволів. Тому одного разу вони все ж попались в руки правоохоронців, а далі постали перед судом. Вироком суду молодих алхіміків ув’язнили до буцегарні на два місяці. Невідомо, чи хтось продовжив справу винахідників, можливо про це дізнаємось із інших випусків тогочасної ретро преси.