Сьогодні розповімо нашим читачам про вулицю Львівську у місті Луцьку. Її назва походить від найбільшого на Західній Україні міста - Львова.
Вулиця Львівська ділить два великі райони Луцька, а саме Гнідаву та Красне. Це велика магістральна вулиця, яка бере свій початок від кільця на роздоріжжі вулицями Володимирською, Роговою та Глінки.
В книзі В. П’ясецького та Ф. Мандзюка «Вулиці і майдани Луцька» розповідається про давню історію дороги, яка вела на Львів. В дослідженні луцьких краєзнавців йдеться про те, що: «Львівська дорога із Старого міста йшла до східного Земського (інша назва Кривого) мосту і повертала через Гнідаву на південь. З XVI ст., коли в місті почали діяти нові переправи через водну артерію Стир, спочатку біля села Черчиці і трохи пізніше на Красному, Львівська дорога пішла по нинішній трасі».
Краєзнавці вказують на те, що як вулиця, Львівська сформувалась у ХХ столітті. Теперішніх розмірів вулиця досягла вже у 1960-х роках.
Сучасна вулиця Львівська забудована багатоповерховими та приватними будинками. З кожним роком вона все більше розбудовується.
Варто сказати, що на вулиці Львівській знаходиться Кафедральний собор Різдва Святої Богородиці Української греко-католицької церкви. Будівля нинішнього собору Різдва Богородиці на вулиці Львівській була зведена наприкінці ХІХ ст. як каплиця при Луцькому військовому гарнізонному шпиталі.
У міжвоєнний період (1921-1939) з відкриттям у приміщеннях колишнього шпиталю Луцької римо-католицької дієцезіальної семінарії каплицю було перетворено на невеликий семінарський костел, де відбувались заняття з практичної літургіки для її вихованців. У 1992 році Луцька міська рада передала приміщення колишнього семінарського римо-католицького костелу греко-католицькій громаді для здійснення богослужінь.
На Львівській вулиці розташований один із найбільших вишів Волині – Луцький національний технічний університет. Його історія розпочинається у 1966 році, коли в Луцьку було утворено відділення загально-технічного факультету Київського автомобільно-дорожнього інституту (КАДІ). Важливим в історії вузу було 1 квітня 1991 р., коли було безпосередньо створено Луцький індустріальний інститут.
24 грудня 1997 року постановою Кабінету Міністрів України було утворено Луцький державний технічний університет, а 11 квітня 2008 року, Указом Президента України Луцькому державному технічному університету було надано статус національного.
На Львівській знаходиться одна із найстаріших шкіл міста Луцька - № 2. Навчальний заклад має свій сайт, де розповідається про славну історію школи. З літопису школи дізнаємось, що створена вона була у березні 1944 року як Луцька семирічна школа № 2 на вул. Шкільній, 15. І у 1956 році школа переїхала у новозбудований корпус на вулиці Львівській, 28. Рішенням Луцької міської ради від 28.09.2009 року назву закладу змінено на комунальний заклад «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Луцької міської ради Волинської області».
При виїзді з Луцька, дорогою на Львів розташоване братське кладовище воїнів, які загинули в роки Другої світової війни, а саме у 1944 році, під час визволення міста Луцька від німецько-фашистських військ.
В одній із розвідок луцького краєзнавця дізнаємось, що у 1930-х роках на теперішній вулиці Львівській збудували велику повітову лікарню. Зараз тут розташований обласний протитуберкульозний диспансер.
На розі вулиць Львівської та Червоного Хреста знаходиться багато історією будівля військового госпіталю.
Взагалі історія вулиці Львівської має ще багато таємниць. В травні 2020 року луцький дослідник Олександр Котис розповів, що століття тому на вулиці Львівській була залізниця:
«Якщо подивитися на карту Луцька і околиць 1880-х років, ми побачимо дуже цікавий феномен – на теперішній вулиці Львівській була залізниця! Вона простягалася від місця, яке позначене як хутір Процера, до сіл Полонка і Голишів. Нічого подібного ми в пізніший час не знаємо і в велику залізничну мережу ця локальна гілка включена не була. Світло проливає журнал засідань Луцької міської думи за 1904 рік. Натрапляємо на повідомлення, що землевласник Франц Протцер звернувся в думу дозволити йому влаштувати кінно-залізну дорогу через Омеляник, Гнідаву і, що найцікавіше, гнідавську дамбу! Це зараз вулиця Гнідавська, яка виводить прямо під стіни Великої синагоги».
Тетяна Яцечко-Блаженко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
