23 Лютого 2020
Новини

Україна може стати територією вільного ринку крові

Україна може стати територією вільного ринку крові

Це реальна загроза, яку несе вже зареєстрований законопроект, який перетворить Україну в територію вільного відбору крові. Тобто українці стануть "професійними донорами" для закордонних пацієнтів.

Про це повідомляють доктор фармацевтичних наук Олексій Соловьов та доктор юридичних наук Віталій Пашков на сторінках видання gazeta.

Мова йде про законопроект, №2429 "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар'єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров'я". І хоча назва законопроекту є дуже вражаючою, проте, на жаль, не зовсім відповідає його змісту.

В цілому, цей законопроект умовно можна поділити на дві частини. Перша частина стосується обігу лікарських засобів які носять уточнюючий характер. Більш цікавою є друга частина законопроекту щодо донорства крові та її компонентів, шляхом внесення змін до Закону України "Про донорство крові та її компонентів".

По-перше, виникає питання: чи дійсно законодавство України щодо донорства крові потребує змін?

Так, дійсно законодавство України щодо донорства крові потребує змін як застаріле. Можливо саме тому в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання впровадити положення Директив ЄС щодо донорства крові, які до цього часу не виконані.

Головним "меседжем" законопроекту є, по-перше, перетворення крові та її компонентів в звичайний товар, взаємовідносини між службами крові та донорами комерціалізуються і, в подальшому, кров і її компоненти та препарати як товар перепродаються і вивозиться для подальшого використання. Таким чином створюється вільний ринок крові, її компонентів та препаратів.

Як наслідок, великі фармацевтичні підприємства будуть скуповувати кров наших громадян як звичайний товар для подальшої переробки у препарати крові, в тому числі, для можливого їх експорту за межі України. Звичайно, що великі фармвиробники будуть з успіхом конкурувати з державними та комунальними станціями переливання крові або з державою Україна в частині закупівлі у громадян країни їх крові. І це в воюючій країні, що має самий низький рівень життя в Європі.

Зрозуміло, що в таких умовах, кількість громадян, які сьогодні ще здають свою кров для подальшої переробки, або із патріотичних спонукань, чи інших міркувань і, які отримують відшкодування витрат, може значно зменшитися. Внаслідок цього, кров та її компоненти стануть недоступними для звичайних пацієнтів України. Медичні заклади просто будуть не взмозі закуповувати компоненти крові.

Соціальні функції держави щодо надання гарантованих рівнів медичної допомоги, що проголошені в рамках медичної реформи, будуть носити лише декларативний характер.

Тобто, цей законопроект знищує саму концепцію права на безоплатність медичної допомоги, яка не тільки задекларована в Конституції України, а і проголошена урядом країни.

Між тим, загальні положення Директиви № 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи регламентують намагання європейських країн сприяти безоплатності донорства крові та її компонентів, що має на увазі лише компенсацію витрат.

Стаття 110

Держави - члени ЄС вживають необхідних заходів, що сприяють самозабезпеченню ЄС людською кров'ю або людською плазмою. Для досягнення цієї мети вони заохочують добровільну і безкоштовну здачу крові та плазми і вживають усіх необхідних заходів для розвитку виробництва і застосування препаратів, одержуваних з людської крові або людської плазми, що надійшли безоплатно від добровільних донорів. Вони повідомляють Комісію про вжиті ними заходи.

Ті ж самі вимоги висуває Рамкова програма дій ВООЗ щодо забезпечення загального доступу до якісної і безпечної крові та її компонентів.

Наступною тезою законопроекту є не просто безконтрольне вивезення препаратів крові за межі України, а і повна ліквідація державних та комунальних станцій переливання крові і створення умов концентрації їх в руках підприємницьких структур. Більш того, розробники законопроекту не передбачили ніяких важелів державного контролю за цим видом діяльності.

Тобто, фактично створюються умови для безконтрольного здійснення цього виду діяльності, хоча питання виробництва препаратів крові повинне знаходитися в переліку проблем національної безпеки України. Да і важко зрозуміти, як воююча країна може дозволити себе безконтрольне вивезення за її межи препаратів крові. Такого не може собі дозволити жодна цивілізована країна.

Таким чином, на нашу думку, виникає потреба підготовки повноцінного законопроекту щодо служби крові в Україні, бажано як в ЕС, з дотримання імплементованих міжнародних документів, що направленні на поліпшення стану медикаментозного забезпечення населення України і не допущення перетворення українців в "професійних донорів" для потреб іноземних пацієнтів.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, Світ, закон, кров
В тему