Про українські квоти, Скабеєву, нецензурщину, медичний канабіс, телеканали Медведчука

Акторка, журналістка та телеведуча програм «Рандеву» і «Кіно» на 5 каналі, ведуча проекту «Вечір с Яніною Соколовою» на YouTube, медіаамбасадор руху за права жінок «He for She» в Україні, волонтер ООС – Яніну Соколову по праву можна назвати знаковою жінкою.

А після семі місяців боротьби з онкологією, Яніна створила мультимедійний проект «Я, Ніна»: «Я хочу допомогти українцям, хворим на рак, полегшити життя і бути… щасливими», - говорить ця сильна та водночас тендітна жінка, яка вміє підібрати влучні слова, жінка із великим серцем, мужністю та незламністю.

«Я дуже рада бути серед однодумців-бандерівців», - так розпочала свій виступ на гутірковій сцені фесту «Бандерштат-2019» Яніна.

Про російську та українську пропаганду

«Я впевнена, що багато хто з вас підписаний на наш «Вечір с Яніною Соколовою». Кожного вечора ми стикаємося з величезною кількістю ботів, російських та проросійських пропагандистів в Україні. Тому важливо займатися українською пропагандою.

Ми з вами насправді живемо у дуже важкі часи. Ми досягли демократії, проте національна ідентичність залишає бажати кращого. Революція Гідності та декілька законів дозволили нам наблизитися до цієї національної ідентичності. І зараз головне – не втратити її, розуміти, хто герой, а хто антигерой, говорити про це в соцмережах, зустрічатися із тими людьми, які є представниками влади у регіонах», - Яніна закликала молодь до соціальної активності та небайдужості.

Про те, чим керуватись, щоб постійно рухатись уперед

«Загалом є дві речі, які допоможуть нам рухатись уперед, та про які ні за яких обставин не можна забувати. По-перше, ніколи не відкладайте на завтра можливість бути щасливими. Не звертайте уваги на те, що про вас говорять.

Вмійте ризикувати, адже хвороба, яку я пережила, відкрила мені очі та показала, що ми маємо дуже багато пересторог. І вони усі нікчемні, навіяні вихованням, радянським союзом, що ходить за нашими спинами. Пам’ятайте, що небо благоволіє до тих, хто йде і вперед і робить правильні речі.

По-друге, зрозумійте, що можете приносити користь в абсолютно різних речах. Віддавайте любов, будьте сміливими – це те у житті, за що варто боротися».

Про підтримку легалізації медичного канабісу

Щодо нових проектів, то Яніна нагадала про «Я, Ніна», який має на меті кардинально змінити життя українців. Головною героїнею проекту є телеведуча Ніна Сокіл. «Одним із ініціатив проекту є підтримка легалізації медичного канабісу в Україні, як способу полегшити біль , зокрема, пораненим військовослужбовцям».

Про російський вакуум у дитинстві та юності

«Ви, молодь, набагато правильніше від мене, 20-річної, живете. Знаєте, я народилася у Запоріжжі, на південному сході, де мало хто говорив про українську культуру. В нас не було «Бандерштату», максимум «Червона рута». Проте було засилля російських артистів, російських книг, російського кіно, російського телебачення. Тому у цьому російському вакуумі мені було дуже важко знайти себе.

До 20 років я вважала себе частиною «великого» народу. А потім я одружилася з львів’янином, почала читати купу українських книжок, слухати аудіо книги українською, дивитися українські фільми. Тому вважаю мовні квоти та мовний закон надважливими.

Про російську мову, трусики та нецензурщіну

Ті, хто дивиться «вечір з Яніною Соколовою», дуже часто мене запитує, чому я використовую російську. Для того, аби мене почула «вата» та увесь світ.

Чому ми використовуємо нецензурну лайку? Для посилення ефекту та коли потрібно щось таке «охрестити», про що не можна сказати нормальними словами.

Чи я сьогодні приїхала без трусиків? Звичайно, без (посміхається). Для тих, хто не знає, причому тут нижня білизна: коли ми підписали асоціацію із росіянами і наш сюжет вийшов на російському каналі, я почула про те, що «українці стали гнилими європейцями і тепер усі вони будуть ходити без трусів, та стануть поголовно геями та лес бійками», і ми зрозуміли, що кожен наш випуск буде «без трусів».

Про телеканали, які належать Медведчуку

Щодо телеканалів , які належать Віктору Медведчуку – 112, NEWSONE, ZIK та Інтер.

Минулі п’ять років влада України не докладала жодних зусиль, аби Медведчук за зраду національних інтересів, корупційні схеми тощо притягнувся до відповідальності. Чому? Про це запитаю на «Рандеву» у Петра Порошенка. Відтак Медведчук залишився в Україні, скупив канали та зайняв друге місце на парламентських виборах.

Не позбавили ліцензії і ці проросійські канали. Чому? Тому що існує Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, в якій існують законодавчо підкріплені норми, що дозволяють штрафувати та позбавляти ліцензії. За ці штрафні санкції мають проголосувати парламентарі. А як парламентарі будуть за це голосувати, якщо там багато представників Медведчука та його прихильників?

А знаєте, який штраф за російську риторику? Близько 100 тисяч гривень. Це мізерні кошти для Медведчука або Фірташа. Тому я сподіваюсь, що з приходом Зеленського і «Слуги народу» - 256 нардепів, серед яких близько п’яти журналістів, у парламент, політика Нацради зміниться. Хоча я не та людина, яка радіє, що до влади прийшов такий президент як Зеленський. Хоча він і став президентом через розквіт демократії в Україні. І парламент у нас демократично обраний.

Про телеміст та Скабеєву

Коли я почула про телеміст із Росією, який мала вести та ненормальна Скабеєва, я сміялась «як непринцеса». «Нам есть о чем с вами пооворить» - про що нам з вами, терористами, розмовляти? Спочатку заберіться з нашої території, покайтесь, віддайте нам Крим, компенсуйте нам у грошах усі збитки, а потім будемо з вами говорити.

З приводу Скабеєвої. Її зустрічали на вулиці наші українські журналісти-блогери, і казали, мовляв, Яніна вам такий меседж надіслала. У відповідь Скабеєва запитала, «кто такая Янина». Хоча ця жінка повністю скопіювала мою заставку з фейсбуку, тож точно знає, хто я така. Але це відповідна реакція людини, яка зав’язнула у російській пропаганді, та усіма силами противиться тому, що я її намагаюсь викривати.

Про команду проекту «Вечір з Яніною Соколовою»

Цей проект створюють 14 людей, з них троє сценаристів, два дизайнера тощо. Щодо прибутків, то це скоріше видатковий проект. 15-хвилиння сюжети чотири рази на місяць збирають в цілому близько 500 доларів монетизації. Реклами в нас немає. Тому ми зараз почали шукати інтернет-платформу великого телеканалу, щоб, по-перше, нас могли побачити мільйони людей, і щоб ми з ними навпіл ділили витрати.