Те, чого немає в Інтернеті: у Луцьку гумористів із «VIP Тернопіль» потягло на одкровення (фото)

Про сорочку Тараса Стадницького, дитинство Тетяни Песик та вкрадену Дзідзьо пісню...

Луцькі студенти мали нагоду поспілкуватися із учасниками гумористичної команди «VIP Тернопіль». Зустріч відбулася у приміщенні Молодіжного центру Волині. Перед концертом відомої команди гумористів у Луцьку Віктор Гевко, Тетяна Песик та Тарас Стадницький вкроїли час, аби відповісти на запитання луцьких спудеїв.

Тарас Стадницький одразу зауважив, що відповідатимуть на ті питання, відповіді на які важко знайти в Інтернеті. Запитання посипалися із перших секунд зустрічі. Студентів цікавило, які враження від відвідин нашого міста залишилися у гумористів. «Ми його ще не бачили. Але нічого ніби так! Бруківочка гарна. Нагадує Тернопіль. Два села, які ми проїжджали дорогою до Луцька були дуже шикарні. Таке враження, що в Польщі побували», – зауважили «VIPівці».

Запитували також і про те, чи пере Тарас Стадницький свою сорочку, котра є невід'ємним атрибутом його образу уже впродовж восьми років. «Вже перу. Прийшов час, і вона все-таки пройшла процес термічно-хімічної обробки. Мені важко її прати останнім часом, бо вона вже просто розлазиться. Доводиться її підшивати. То дуже такий складний процес. Я сам її перу, бо це дуже інтимний процес», – віджартувався він.

Студенти просили також розказати про цікаві ситуації, які траплялися у кожного з учасників під час «зелених концертів». Учасники команди навіть трішки здивувалися тому, що молодь знає, що таке «зелені» концерти.

«Був випадок у Чернівцях. Під час нашого виступу прилетів метелик величезний, декоративний. Ми грали мініатюру, і метелик сів на голову Миколі. Потім Микола стряс його. Метелик полетів і сів на голову одному із глядачів. Як виявилося, за день до нашого концерту в цьому приміщенні відбувалася виставка метеликів. І один загубився. Не такі метелики, яких ми бачимо влітку, а такий величезний, розміром із півдолоні. Це було прикольно», – розповів Віктор Гевко.

Також гумористи розповіли і про те, як учора в Ковелі один із учасників команди, Аркадій Войтюк, незаплановано вийшов на сцену, бо не міг знайти ключ від гримерки, де лежала його гітара, яку він мав використати у наступному номері. Вочевидь, Аркадій подумав, що ключ взяв хтось із тих, хто у той момент виступав на сцені.

«А ще у нас було, коли світло виключили під час концерту у Трускавці. Десь на півгодини. А у нас якраз мініатюра була про виключення світла. І якраз у цей момент реально виключили світло. Але люди не розгубилися. Включили ліхтарики на телефонах і підсвітили нам. Денис розповідав жарт про те, що вирубили світло. І якраз перед цим жартом світло і погасло», – згадали Тетяна Песик та Віктор Гевко. «VIPівці» розповіли і про свої закордонні гастролі. Похвалилися тим, що саме вони були першим україномовним шоу, яке побачили мешканці іноземних країн, зокрема жителі Америки. «Вар’яти» були вже після них.

«Трошки страшно було їздити спочатку, бо є розуміння того, чи хтось прийде на наші концерти. Боязнь того, що ми можемо бути не цікаві іноземному глядачу. Ми були перша україномовна формація, яка побувала з концертами в Штатах. Потім вже «Вар’яти» полетіли. Організатори побачили, що це вже можна робити, тому що україномовних команд менше, ніж російськомовних. На «Квартал 95» росіяни, які проживають у США, більше ходили. А на нас треба суто, щоб йшли тільки українці. Все рівно в нас були повні зали. Публіка прийшла», – зауважили артисти.

Цікавило молодь і те, як виник співочий колектив «ВІА Кип’яток» і кому належить ідея його створення.

«Треба дякувати за «ВІА Кип’яток» Дзідзьо. Була пісня «Випускний». Ми скинули її Дзідзьо, а той сказав, що це лайно. Але в результаті через кілька місяців вийшла пісня «Вихідний» у Дзідзьо. Але ми зацепилися за пісню «Випускний» і навіть хотіли зняти на неї кліп, щоб представити відеокомпозицію на початку травня. Щоб перед шкільними випускними вона трошки розкрутилася, але ми не встигли зняти відео, тому Аркадій Войтюк з четвертої ночі до шостої ранку накидав якихось кадрів. Зранечку він випустив пісню, а потім ще довго отримував погрози від хлопця з Умані, бо на одній з картинок була його дівчина в не дуже хорошому стані. Але завдяки «Випускному» ми вирішили розробляти і щось нове, окрім просто жартів. Назву придумали під час переписки у чаті. Сьогодні ми дивилися, що наша пісня «Синя смужка» набрала 6 мільйонів 960 переглядів на Ютуб», – наголосили гумористи.

Учасники команди зазначили, що вокальних талантів у них немає. У них в колективі є одна вокальна зірка – це ковельчанин Аркадій Войтюк. Проте зауважили, що вони не комплексують із цього приводу. Навіть віджартовуються, що жінка Тараса Стадницького не в захваті від його наспівувань колискових їхнім діткам. Вона просить його хоч трішечки потрапляти в ноти. Артисти також поділилися секретом, що незабаром буде прем’єра нової пісні. Вона уже записана, навіть зняте відео. Наразі чекають завершення монтажу. Адже, через щільний гастрольний графік і силу-силенну роботи, не мають змоги проконтролювати весь процес.

Студенти поцікавились, якими були гумористи у дитинстві. «Я була дуже гарною дитиною. Брала участь у всіляких заходах в дитячому садку. Грала на фортепіано, співала. А потім зв’язалася із ними. Прийшла до них у команду. А вони мені сказали, що я не вмію співати. На тому мій талант на співах завершився», – розповіла Тетяна Песик.

«Я був дитина як дитина. Мне змушували ходити в музичну школу. Я дуже не хотів це робити. Грав на піаніно. Їздив на змагання з карате. Мама працювала в будинку дитячої творчості. Я грав в усіх виставах: і чорта, і принца. Та й тако собі жили-росли», – поділився спогадами з дитинства Віктор Гевко.

«Я був класичною дитиною – «ботан-задрот» у школі. Я їздив на всі олімпіади. Сьогодні згадав, що весь листопад в мене був зайнятий олімпіадним життям. Враховуючи, що я був зі звичайної сільської школи, я навіть попав на дві обласні олімпіади і по географії програв одній дівчині, бо погано масштаб намалював. А решта все – нікуди не ходив. У нас в селі нічого не було. Це була класика жанру – осінь-весна – це школа. Зі школи прийшов: треба щось збирати або садити. Зимою я читав. Я прочитав всю бібліотеку. «Анжеліку» всі сім томів», – сказав Тарас Стадницький.

Та додав, що нині його улюбленим автором є Стівен Кінг. Проте йому не подобається переклад останньої книги «Сплячі красуні», який довів його до сказу. Він зауважив, що навіть закладки поробив на сторінках, де переклад настільки недосконалий, що доходить до смішного.

Студенти не хотіли відпускати гумористів. Ставили багато запитань. Фотографувалися. Робили селфі. Та навіть бігли за артистами ледь не до самого драмтеатру, де у гумористів мав відбутися концерт. 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.