12 Вересня 2018
Новини

Для Києва - школа за 450 мільйонів гривень, а села - без букварів

Для Києва - школа за 450 мільйонів гривень, а села - без букварів

Гучно розпіарена урядом Гройсмана реформа початкової освіти, на яку виділили 1 млрд грн, дала тріщину уже на самому старті. Що ж нам обіцяли?

З 1 вересня першокласники мали навчатися за новими стандартами: одномісні парти, стільці з регульованою висотою, меблі з екологічно чистих матеріалів і виключно з під-руки вітчизняного виробника, нові підручники, інтерактивний стіл для ігор та навчання і навіть мультимедійне футбольне поле у шкільному коридорі. Що маємо насправді? 30-річні парти, відсутність підручників та все ті ж побори з батьків.

Народний депутат України Ірина Констанкевич, яка у Верховній Раді займається питаннями освіти, пояснює такий провал недостатнім фінансуванням.

«Закладених на «Нову українську школу» коштів вкрай недостатньо. Тому частина реалізації цієї реформи ляже на гаманці батьків, і в мене уже є не один десяток прикладів підтвердження цього. Візьмемо, приміром,  Камінь-Каширський район. Тут функціонують 68 перших класів. Аби реалізувати нову освітню програму, для кожного з цих класів потрібно приблизно 200 тисяч гривень, тобто всього 13 мільйонів гривень. А поміж тим район отримав всього 3,2 мільйона», – каже нардеп.

Провину спихають на місцеву владу

Міністр освіти України Лілія Гриневич причину провалу освітньої реформи перекладає на місцеву владу. Мовляв, лише близько 50% коштів на «Нову українську школу» використані за призначенням, а решта грошей бездієво лежить на рахунках. Бо влада на місцях просто не зуміла вчасно скерувати кошти у потрібне русло, не провела необхідних тендерів. Та й вітчизняний ринок виявився не готовим виконати такий обсяг замовлень. Та чи дійсно це так?

Як переконана Ірина Констанкевич, провина лежить саме на центральній владі.

«Гроші прийшли, але з великим запізненням – десь у травні. А щоб їх освоїти, потрібні два місяці лише на проведення тендерних процедур, потім – час на виготовлення і встановлення меблів. Тож закиди Міносвіти, що адміністрації не впоралися з завданням і освоїли лише 40 – 60% від скерованих їм грошей, є несправедливими», – додає народний депутат.

Читайте також: Українських школярів залишили без підручників на новий навчальний рік

Першокласники без букварів

Вперше в історії української освіти діти пішли в перший клас без букварів: вони ще друкуються. Повністю дітей ними забезпечать десь у жовтні. З деяких інших предметів діти не можуть отримати навчальні посібники, бо тривають судові позови із видавництвами. Тож, аби не призупиняти освітнього процесу, влада вирішила, що вчителі і учні можуть скачувати підручники в електронному вигляді на сайті Міносвіти. Усе б нічого, якби вся територія України була стовідсотково забезпечена покриттям Інтернету. А як вчитися дітям поза межею всесвітньої мережі?..

Ситуація у сільських глибинках

І якщо школи у містах візуально «приодягнулися» у нову реформу освіти, то ситуація у сільській глибинці плачевна. 40% українських дітей навчаються саме у сільських школах. Про обіцяну владою «Нову українську школу» тут чули, але не відчули. І цьогоріч школярів знову зустріли старі стіни та меблі, облуплена стеля. У багатьох досі пічне опалення та вбиральні на вулицях. А про нові меблі та інтерактивні дошки мова навіть не йде. Щоправда, дехто таки спромігся розжитися на конструктори для першокласників. За батьківські гроші, звісно…

Батькам самим довелося доводити до пуття класи. Скидалися по тисячі гривень, а то і більше. А це геть не маленька сума, як для села. Дофінансовуватися освітня реформа повинна також і з місцевих бюджетів, а багато з них просто не мають коштів.

Ось і виходить, що одні будуть профінансовані на мільйони, інші – не матимуть елементарного.

Читайте також: Нововведення в українських школах: учні будуть вражені

Модні школи – лише для віп-дітей

Усі розрекламовані урядом привілеї «Нової української школи» таки  відчують на собі київські школярі – через потужне співфінансування з місцевого бюджету. Не лишаться осторонь і школярі у Вінниці, звідки родом сам Володимир Гройсман…

«У Києві здали школу, яка обійшлася бюджету у 450 мільйонів гривень! Там все викладено мармуром і гранітом, центральні сходи – із підігрівом, а обладнання – найсучасніше і найдорожче. Для чого такі витрати, якщо є школи, які не мають елементарного?» – додає нардеп.

Попри провальний старт «Нової української школи» прем'єр-міністр країни Володимир Гройсман вважає, що держава повноцінно підготувалася до нового навчального року і процес пішов. Не забув натякнути і про підняття зарплат вчителям. Ну як же без чергової обіцянки? Та й чи проблема докинути до зарплатні лишню сотню гривень, а потім відбити їх на черговому підвищенні цін на комуналку, приміром?

Тож чи зайде прорекламована Гройсманом «Нова українська школа» у всі міста держави та сільські глибинки – питання риторичне. Залишається лише сподіватися, що фініш освітньої реформи буде не таким провальним, як її старт…

Ірина Бура

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, освіта, школа, реформа
В тему