8 Серпня 2018
Новини

Гості з Москви не розуміли, що таке «шуфлядка» і «покоївка»

Гості з Москви не розуміли, що таке «шуфлядка» і «покоївка»

Відомий блогер і журналіст «Української правди» Сергій Іванов, який нещодавно спілкувався з учасниками гутірки на другий день фестивалю українського духу «Бандерштат-2018», поділився смішним випадком під час перебування у Львові на своїй сторінці у facebook.

«Львів. Ресепшн готелю. Я заповнюю анкету. За стійкою лунає телефонний дзвінок. Дівчина-портьє бере слухавку.

- Ресепшн, слухаю. Так. Так. Я вас слухаю, говоріть. Пульт? Подивіться в шуфлядках під телевізором. Що? Поди... Посмотрітє в шуфлядках під тєлєвізором. Що? Что такоє шуфлядки?..

Вона якось безпорадно-розгублено дивиться на охоронця, який стоїть поруч. Той мовчки розводить руками.

- Шуфлядки... Так. Ви відітє тєлєвізор? Відітє? Вот то, что под нім - шуфлядки. Там лєжит пульт. Нє понимаєтє? До вас зайдьот покоївка. Покоївка, да. Нє понімаєтє? Три хви... мінути нічєго нє дєлайтє, пожалуйста. Просто нічєго. Вже ідут.

Дівчина бере іншу слухавку, говорить з покоївкою, потім відкидається на спинку крісла і зітхає:

- ...моссссскааа...

Я сміюся, охоронець намагається сховати усмішку, дівчина-портьє червоніє і починає перекладати на столі якісь папери, монументальна покоївка неспішно іде вирішувати шуфлядну проблему гостей міста Лева».

В наступному дописі Іванов передав свої враження про ніч у готелі, по сусідству з російськими гостями:

«Росіяни повернулися о 3:30, і ніч перетворилась на Тартар.

Хтось бігав сходами, сходи обурено скрипіли, хтось надривно відхаркував легені, хтось олігофренично реготав, хтось волав «Николь, ты где, Николь!». Весь цей диявольський бестіарій безжально знищував мій сон, на який я дуже розраховував, оскільки попередня ніч була дуже короткою.

Я намагався не звертати увагу, використовував медитаційну техніку, дихальні вправи, читав по черзі то Еразма Роттердамського, снодійного як «Донорміл», то Прохаська, транквілізуючого як «Гідазепам» - все марно.

Відкрив двері і крикнув:

- Панове росіяни, а можна трохи тихіше?!

Вони змовкли, потім жіночий голос пошепки запитав:

- Что он говорит?

- Я говорю, не могли бы вы здесь быть свиньями немного меньше, чем обычно, - прокричав я російською, щоб ці лінгвоінваліди не витрачали час не переклад.

- Нам что - молчать? - драматично спитав хтось.

- А чем вы, у себя дома обычно занимаетесь? Да, молчать!

Вони замовкли. Я ліг у ліжко. Засинаючи, встиг згадати, що обіцяв проголосувати лише за того політика, який закриє кордон для цієї пошесті».

 

 

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, бандерштат, луцьк, львів
В тему