7 травня у стінах Територіального центру соціального обслуговування міста Луцька вітали ветеранів Великої Вітчизняної війни з нагоди Дня Перемоги.
Чоловікам та жінкам, які на власні очі бачили жахи Другої світової, прийшов подякувати Пустовіт Григорій Олександрович, секретар Луцької міської ради.
«В історії України дуже багато дат, які пов’язані з війною. Ми вважали, що 9 травня стане датою останньої війни. Ми вірили, що людство стане розумнішим, більш цивілізованим і про війну ми будемо знати тільки з розповідей старшого покоління.
Ситуація, яка зараз триває на Сході України, показала, що потрібно робити висновки з історії. Я вірю, що молоде покоління, як і ви, стане переможцями у цій війні», – сказав у своєму виступі Григорій Пустовіт.
Також він подякував за науку та настанови від ветеранів. І перший тост секретар Луцької міської ради попросив підняти за слово, яке зараз важливе для кожного українця, – «мир».
Поділився своїми спогадами про дні війни ветеран Микола Валер’янович Чернецький, який провів у боях дев’ять місяців.
Чоловік розповів про іншу, маловідому сторону війни. Якось Микола Валер’янович з товаришами по службі зайшов в один німецький будинок. Там саме обідали люди: десять жінок та два чоловіки. Побачивши озброєних радянських солдатів, німці не розгубилися, а запросили військових до столу. Ті прийняли запрошення. Однак під час трапези сталася незвичайна ситуація. Одна із німкень почала щупати солдата за лоб. Коли ж запитали, що вона робить, та відповіла: «Нам розповідали, що росіяни з рогами». Ось такою була агітаційна робота в Німеччині, – повідав Микола Чернецький.
Також ветеран згадав, як один із його побратимів виготовив метрові лижі, за допомогою яких солдати безперешкодно долали болота.
А якось, за наказом командира, з автоматом на шиї та двома гранатами в руках, солдат Чернецький пішов у розвідку. А через кількасот метрів він натрапив на озброєного німецького офіцера. Проте ні один, ні другий не став стріляти першим. Хвилину подивившись один на одного, обоє солдатів повернулися до своїх розташувань. Тоді Микола Валер’янович нікому не розповів про ситуацію, яка сталася. Адже зустріти ворога і не відкрити вогонь, означало б розстріл на місці.
Організатори привітали ветеранів не лише на словах, а і подякували їм за перемогу чудовою концертною програмою, щедро накритим столом та подарували гостям величезні продуктові набори.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
