Корюківські вбивства за кількістю жертв майже в 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідіце, у 12 — французький Орадур. Українців розстрілювали, вбивали ударами по голові та спалювали живцем.
У ході Другої світової війни 1-2 березня майже 7 тисяч мешканців села Корюківка (нині місто в Чернігівській області України) було вбито загонами СС та угорської військової жандармерії.
Це була каральна операція угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан. Особливого трагізму цій події додає той факт, що партизанська група військ Федорова майже в 10 разів переважала карателів за кількістю вояків, але партизани нічого не зробили для порятунку мирного населення.
Уранці 1 березня 1943 року до Корюківки прибув підрозділ СС зі Сновська. Спочатку німці намагалися зігнати всіх мешканців у центр села. Очікуючи найгіршого, дехто спробував втекти, але німці заходили в усі будинки та розстрілювати їх мешканців. Ті, хто був зігнаний у центрі, були розстріляні в ресторані та театрі.
Зокрема, у ресторані було вбито близько 500 осіб, п'ятьом вдалося вижити А далі був виданий наказ убити всіх корюківців, які втекли в сусідні села.
Наступного дня заповнені трупами будинки спалили, але вбивства тривали. Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. До кінця дня 2 березня село майже повністю згоріла. Мешканців сусідніх населених пунктів залякували, щоб вони не надавали допомогу корюківцям.
Уцілілі люди, які сховалися або втекли в ліс, а потім повернулися були спалені заживо.
Відтак, у результаті каральної акції знищено близько 7 тисяч мирних мешканців, спалено 1390 будівель. 5612 жертв масового вбивства залишаються невпізнаними.
За радянськими документами, кількість виконавців цього військового злочину становить 300—500 осіб. Прооте, на цей час замовчується участь в операції 399-ї польової жандармерії, яка теж брала в ній безпосередню участь. Причина замовчування: цей підрозділ складався переважно з росіян.
Символом військових злочинів нацистів на території СРСР радянська пропаганда зробила білоруську Хатинь, де загинуло 149 мешканців (за сучасними німецькими даними — 152). Знищення ж близько 7000 українців у Корюківці на Чернігівщині, з деяких ідеологічних причин, фактично приховувалося.
Ці страшні події і досі відгукуються болем у пам’яті тих, кому чудом вдалось врятуватися і вижити.
Поступово історія поліського містечка набирає розголосу у світовій спільноті. Про масштабну трагедію повинен знати увесь світ. Ми маємо берегти священну пам’ять про загиблих українців!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
