Мабуть, головним питанням останніх тижнів лишається «Чи нападе на нас Росія по східних і північних фронтах?» А провідні телеканали дають поради, як поводитися в разі повномасштабного вторгнення.
Ще більшою стала тривога, коли в бік українського кордону в колосальній кількості почала перекидатися наша військова техніка.
Піком напруги стала новина, що Британія, Австралія, США та Німеччина розпочали евакуацію з України своїх послів та членів їхніх родин. А іноземна розвідка прямо заявила: напад із боку Росії та Білорусі може відбутися з дня на день.
Тим часом президент Зеленський записує відеозвернення та з усмішкою на устах просить заспокоїтися, не вірити чуткам і евакуацію дипломатів сприймати за політичну гру.
Чи не припускається Володимир Зеленський також помилки, як це у Другій світовій було зі Сталіним: не повірив даним розвідки про напад Гітлера на СРСР, а потім не встигав рахувати бойових утрат і захоплених територій?..
Прийдуть зі зброєю – поїдуть у трунах
Письменник та журналіст Станіслав Асєєв вважає, що повномасштабний напад – це швидше блеф із боку РФ. Адже зараз біля українських кордонів розміщено до 120 тисяч російських військових, тоді як для наступу на Україну з півночі та сходу потрібно щонайменше пів мільйона.
Навіть якщо припустити, що Росія вдасться до вторгнення, то як довго вона зможе втримувати окуповані території. Бойовик Гіркін у нещодавньому інтерв’ю заявив, що для утримання території такого масштабу, як Україна, потрібно по одному військовому та поліцейському на кожних десять українців. А таких ресурсів Росія теж не має.
Ну, й не варто забувати про українське підпілля, яке в разі окупації не сидітиме склавши руки, чи то пак зброю. Це означає, що до Росії щодня йтимуть труни і зовсім не в тій кількості, як це було в 2014 – 2015 роках. А це опустить і так низькі рейтинги путінського режиму та може призвести до точки неповернення (згадаймо про вивід військ із Афганістану, який розпочався у травні 1988-го, а Союз остаточно розпався 1991-го).
Крах для окупанта буде неминучим
Тепер проаналізуймо, для чого Росії цей напад як такий?
Ну, припустимо, на Сході та Півдні є чимало адептів «руського міра» (і голосування за Медведчука та ексрегіоналів – яскраве тому підтвердження). А що робитимуть окупанти в Луцьку, Рівному, Львові, Тернополі, де люди давно вже не вірять у тезу «ми же братья»?
Якщо Путін і його оточення проаналізували настрої нашого населення (а вони це таки зробили), то мають зрозуміти: Україна перетвориться для них на другу Чечню.
А що РФ отримає взамін на окупацію? Британія та Сполучені Штати прямим текстом попереджають: щойно відбувається вторгнення російських військ, як Росію відключають від всесвітньої фінансової системи SWIFT (тобто вона не зможе здійснити жодних грошових операцій із жодною країною світу). Байден сказав, що унеможливиться обіг у Росії долара. Зупиниться робота «Північного потоку-2». Крах рубля й, отже, російської економіки буде неминучим. А крах імперії як такої стане лише питанням часу.
Як відступати, щоб не зганьбитися
То як же Росії не напасти, але й не втратити лиця?
Той же Станіслав Асєєв вважає, що РФ може потребувати від України визнати так звані «ЛНР/ДНР», там встановити проросійську владу. Вона вимагатиме приєднати до псевдореспублік усю територію Донеччини і Луганщини. Потім виборці «ЛНР/ДНР» проголосують за проросійських депутатів, а ті почнуть втілювати «підривну діяльність» у Верховній Раді. Таким чином Кремль знову де-факто буде керувати в Україні.
Ще один варіант, який може реалізувати РФ, – розмістити в Білорусі ядерну зброю і постійно шантажувати як Україну, так усю Європу. Зокрема, вимагати, щоб військовий блок НАТО раз і назавжди відкинув ідею членства України, Молдови та Грузії (днями Джо Байден вимагав від НАТО в найкоротші строки прийняти нас до військового блоку).
Ну, і крім прямого вторгнення, Росія робитиме все, аби в непрямий спосіб руйнувати Україну зсередини. Доказ чого – найбільша за всю історію України кібератака 14 січня, від якої постраждала вся фінансова система держави. А чого варте бомбування повідомленнями про замінування шкіл, дитсадків, літаків, супермаркетів. Торік таких повідомлень було 800. Цього року вже 200. Виїзд на кожне з них обходиться приблизно в 100 000 гривень! Тож це потужний удар по економіці України та сплеск суспільної істерії.
Навіть у такій ситуації є свої плюси
Одне слово, якщо мислити логічно, то Росії не вигідно здійснювати повномасштабний наступ. Навпаки. Своїм брязканням зброєю вона підштовхнула Британію, Канаду, США, Польщу, Чехію, країни Балтії до ще більшої військової підтримки України.
У будь-якому випадку Україна не повинна розслаблятися. Ба більше, скориставшись напруженістю ситуації, ми зможемо витягнути якнайбільше військової та фінансової підтримки від Заходу. А ще – побачити, які з держав справді є нашими союзниками, а хто (як-от Франція та Німеччина) давно вже грають на боці РФ.
«Хочеш миру – готуйся до війни», – казав давньоримський військовий теоретик Вегецій. І ми до неї готові. Так само, як і до головної мети – отримати мир ціною перемоги.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
