Життя

Коли повністю реформують медицину та скільки пацієнти будуть доплачувати у лікарнях?

Коли повністю реформують медицину та скільки пацієнти будуть доплачувати у лікарнях?

Цього року вже на повну медична первинка (поліклініки та ФАПи) працює за реформованою моделлю.

Відповідно до медичної реформи, за кожним пацієнтом тепер закріплена певна сума державних грошей. А зарплата сімейного лікаря, відповідно, залежить від кількості пацієнтів, які захотіли в нього обслуговуватися.

Аби все було чітко та прозоро, пацієнт, нагадаю, повинен укласти зі своїм лікарем декларацію. Ця декларація вноситься в загальну базу даних Національної служби здоров?я. А Нацслужба здоров?я спрямовує чітко визначену суму грошей із бюджету на рахунок поліклініки чи ФАПу, де працює сімейний лікар.

Потім усі отримані завдяки деклараціям кошти керівник медзакладу розподіляє між адміністрацією, технічними працівниками й медсестрами, скеровує на утримання приміщення, а також певний відсоток спрямовує на зарплату сімейного лікаря, враховуючи кількість підписаних із ним декларацій.

Відтак хороший сімейний лікар тепер може щомісяця отримувати по 15 – 17 тис. грн.

Вторинку мали реформувати ще в липні

А що ж із вузькопрофільними спеціалістами, які приймають у поліклініці, а також фахівцями міських, районних, обласних лікарень? Адже наразі їхні зарплати навіть соромно називати. Натомість у кишені лікарів кладуться чималі суми від «вдячних пацієнтів».

Рік тому в. о. міністра охорони здоров?я Уляна Супрун прогнозувала, що у вторинну ланку медицини реформа прийде з липня 2019-го, а у третинну – із січня 2020-го. Вже навіть озвучувався перелік послуг та обстежень у лікарнях, на які Нацслужба здоров?я виділятиме пацієнту гроші.

Втім, як бачимо, не все заплановане вдається реалізувати в строки. І тим паче важко сказати, чи вистачить у бюджеті коштів, аби кожному пацієнту передбачити навіть мінімальну суму на обстеження в поліклініках та лікарнях.

Остаточного переліку медичних послуг та їхніх цін Національна служба здоров?я України (НСЗУ) ще не оприлюднила. Проте нещодавно голова НСЗУ Олег Петренко таки пролив світло на частину розцінок.

Зокрема, із нового року НСЗУ планує в медичні установи переховувати по 8 500 грн за кожні пологи, на лікування одного інфаркту виділятиме 15 800 грн, а інсульту – 19 500 грн.

Детальніші розцінки Олег Петренко пообіцяв озвучити після того, коли буде затверджено державний бюджет на 2020 рік. Однак фахівці вже скептично оцінюють озвучений прейскурант. Адже лікування одного інсульту коштує в середньому 40 тис. грн (це якщо не брати до уваги «подячного» лікарю і так звані добровільно-примусові внески на функціонування лікарні).

Тож, можливо, сумою в 19 500 грн можна буде перекрити вартість послуги лікаря та обстеження на дороговартісному обладнанні, а ліки купувати пацієнту доведеться власним коштом? А, може, до співфінансування зможе долучитися роботодавець чи органи місцевого самоврядування (якщо йтиметься, приміром, про багатодітні родини, одиноких людей, інвалідів чи учасників бойових дій)?

Поки що це лише припущення. Однак НСЗУ пообіцяла дозволити лікарням на законній основі запроваджувати платні послуги.

На заплановані зміни не вистачає 30 мільярдів?

А поки вторинка і третинка тільки готуються перейти на нові рейки роботи, лікарні вже активно працюють над тим, аби отримати право на обслуговування пацієнтів та розраховувати на кошти від НСЗУ.

Адже для того лікарні повинні бути зареєстровані як комунальне неприбуткове підприємство, володіти відповідною ліцензією, подбати за наявність кваліфікованих лікарів та необхідного обладнання, а також забезпечити заклад комп?ютерами з медичною інформаційною системою для підключення до електронної системи охорони здоров?я.

Тільки за виконання перелічених вище умов лікарні зможуть розраховувати на те, що 60% грошей, необхідних для функціонування закладу, їм перерахують із так званого глобального бюджету, а ще 40% лікарня отримає за пролікованих пацієнтів.

Найбільш прогресивні лікарні вже виконали всі ці умови й тільки чекають старту реформи. Вони розуміють: що більшим авторитетом серед пацієнтів користується медзаклад, то більші кошти за лікування хворих зможе отримувати лікарня. А це допоможе вирішити основну проблему – відтік найкращих українських лікарів за кордон.

Хоча й тут не варто плекати райдужних надій. Адже загальні витрати на охорону здоров?я наступного року мали б становити орієнтовно 108 млрд грн. На розвиток первинної, вторинної, третинної ланок, а також екстрену медицину у проєкті бюджету передбачено 72 млрд грн. При тому, навіть за найскромнішими підрахунками, необхідні 80 млрд.

Тож, якщо ситуація з фінансування охорони здоров?я не зміниться, запуск медичної реформи в лікарнях знову можуть відтермінувати. Частина експертів каже, що це буде не раніше від квітня, ще частина називає друге півріччя 2020-го. А сам керівник НСЗУ зізнається: держава справді не має грошей на всю систему охорони здоров?я України. Тому очільник Національної служби здоров?я висловлює надію, що владнати проблему з недофінансуванням допоможе принцип співоплати: частину витрат в обстеженні й лікуванні візьме на себе держава, а за решту доведеться платити з гаманця пацієнта.

Оксана Бубенщикова

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: реформа, швидка допомога, медицина
В тему

Останні матеріали