Люди

Рахунок ішов на дні: вперше в Україні 13-річній дитині пересадили серце

Рахунок ішов на дні: вперше в Україні 13-річній дитині пересадили серце

Направду історична подія для України: тринадцятирічному хлопчику з Волині пересадили серце у Львівській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Це перша в Україні операція із трансплантації серця дитині.

Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір". 

У 13 років – інсульт!

Основний двигун організму пересадили 13-річному хлопцеві з села Зарудці, що на Волині, Максиму Давидюку. У липні цього року в нього стався інсульт. Останній місяць дитина була в реанімації Волинського ОДТМО, останні два тижні – у реанімації львівської лікарні. Стан хлопця був критичним, і рахунок ішов на дні. 

Донором органів став 54-річний чоловік, який помер унаслідок інсульту. Згоду на пересадку дала його дружина. Окрім серця, яке дісталося Максиму, його легені отримав 56-річний львів’янин, який уже 4 роки був киснезалежним і майже не виходив із квартири.

Традиційно перед трансплантацією лікарі утворили так званий коридор пошани перед донором.

– Ушануймо людину, яка помирає і віддає свої органи для порятунку інших, – промовив кардіохірург, директор Інституту серця Борис Тодуров, який теж прибув на трансплантацію. Першим у донора вилучили серце. Трансплантацію також виконували кардіохірурги клініки Ігор Гуменний, Роман Домашич та їхні колеги з Польщі.

Максим – єдиний син у подружжя Давидюків. За словами матері, пані Тетяни, за все життя хлопчик жодного разу не скаржився на серце. Ріс, як усі здорові діти, був рухливим, грав у футбол.

– Вранці 22 липня він прокинувся уже якийсь не такий. Щохвилини його стан погіршувався, відняло руку  і ногу, ротик пішов набік. Я якраз була на роботі, мій чоловік – на заробітках у Польщі. Вдома з ним була бабуся, яка і повідомила мені про біду. Ми викликали «швидку», і нас забрали в Любешів, у реанімацію. Добу там, далі – реанімація в Луцьку. Так ми і дізналися про страшну ваду серця  у сина – кардіоміопатію. Зробили МРТ у Києві, і, поки чекали результатів, стан сина ще більше погіршувався.  Часті приступи, він задихався. Знову три тижні реанімації в Луцьку, син почав набиратися водою. Постійно відбувалися страшні приступи, піднімалася температура, його починало трусити, Максим синів. Коли ми дізналися, що єдиний порятунок – трансплантація, то попросилися у лікарню в Львів. Син там був у реанімації, а ми жили у хостелі, – розповідає далі пані Тетяна.

Кожен день там був для батьків страшним випробуванням. До Максима пускали лише на кілька хвилин у день. Його стан був критичний. Тетяна щодня запитувала лікаря, чи немає донора. Щораз відповідь була негативною.

– Був відчай. Але ми надіялися на Бога, усі наші рідні і знайомі молилися, – каже жінка.

 

Така ж хвороба забрала життя двох троюрідних братів Максима

Тож, коли Тетяна побачила, що їй телефонує лікар, її руки затрусилися. Вона розуміла: зараз їй повідомлять одне з двох: або що сина уже немає, або що знайшовся донор. Дякувати Богу, звістка була хорошою. Перший донор, і диво – органи виявилися сумісними! «Це настільки великий збіг, який трапляється раз на мільйон», – так Тетяні наголосив лікар. У вівторок, 21 вересня, вранці розпочалася операція. Батьків впустили на кілька хвилин до сина. О 9 год. 15 хвилин хлопця забрали в операційну, і лише о 15 годині  кардіохірург Борис Тодуров вперше вийшов із неї.

– Увесь час, коли сина оперували, був для нас, наче цілий вік. Я за все життя не пережила стільки, як за ці години, – каже Тетяна.

Власне, для хвилювання було багато причин. І одна з них – троюрідний брат Максима після трансплантації в Білорусі, де їх виконують давно і багато, так і не отямився. А в Україні сердець дітям навіть не пересаджували. До слова, ще один троюрідний брат хлопця також помер від ідентичної хвороби.

Максиму перед операцією не розповідали, що йому пересаджуватимуть серце. Але вже за дві години після пересадки з ним поговорив Борис Тодуров. «Дякую вам!» – сказав юний волинянин і… раптом запитав, чиє серце б’ється у його грудях. 

– Операція пройшла добре. Тобі пересадили хороше серце від чоловіка середнього віку. Тепер ти бігатимеш, стрибатимеш, вже не будеш лежати. Доведеться тільки щодня приймати ліки, – відповів йому кардіохірург. 

 

Батьки стали на коліна перед родиною донора

Коли лікарі прийшли до батьків, які не припиняли плакати, молитися і тримати одне одного за руки впродовж усієї операції, і повідомили втішну новину, дружина з чоловіком спочатку кинулася обіймати їх, після чого стали на коліна прямо у коридорі лікарні і слізно дякували родині донора за подароване серце для їхнього сина.

– Серце Максима було уже погане, тромби, плями… Це серце добивало останні свої рази, – сказав Борис Тодуров батькам Максима.

Можна здивуватися, як так, доросле серце можна імплантувати у дитячий організм. Можна. Як пояснює лікар хлопчика Віталій Петров, в цьому випадку ми маємо не просто дитячий організм, а ми мали справу із хворим серцем. Коли серце хворіє тривалий час і доходить до цієї важкої стадії – воно суттєво розширюється і стає вдвічі або й утричі більшим за розміри дорослого серця. Попереду на Максима чекає спеціальні реабілітація та навчання. Також він буде приймати імунні препарати.

Нині дренажі Максиму уже познімали. Він вже сидить, лікарі піднімають його на ноги. У неділю (26 вересня)  хлопець стояв сам без допомоги, навіть трішки походив.

– Так і напишіть, – просить мене мама Максима, – ми щиро вдячні лікарям і всьому медперсоналу, хай Бог їх усіх благословить! Вони виконали неймовірну роботу!

Максимко ж радіє з того, що йому стало легко дихати, у грудях уже не так болить. Єдине його бажання нині – повернутися живим і здоровим додому.

А його батьки зараз мріють зустрітися з родиною донора й особисто подякувати їм за другий день народження свого єдиного сина…

Ірина Бура

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: історія
В тему