0 0000
Новини

Після травми хребта хлопець вирішив: «Якщо вижив – значить буду ходити»

Після травми хребта хлопець вирішив: «Якщо вижив – значить буду ходити»

Історія життя Андрія Вронського – це наче сюжет до мотиваційної книги про силу духу, витримку і стійкість перед нестерпно важкими випробуваннями. Молодий чоловік не тільки не зламався після пережитої трагедії – прикрої випадковості, яка відібрала здоров’я і здатність ходити, – але став успішним миловаром, унікальна продукція якого користується попитом і популярністю не лише в Україні, але і в країнах Європи.

– Після того, як мене перевели з реанімації, я для себе вирішив: якщо я вижив – значить буду ходити, – розповідає Андрій Вронський, сьогодні вже спокійно згадуючи той час, який переламав його життя й долю на «до» і «після». – Цієї думки від себе більше не відпускав. Знаю, що для того, аби досягти результату, мені треба довго і потужно працювати над собою. А головне – не впасти духом, інакше всі старання будуть марними. Тому я рухаюся вперед…

 

"...Просто плавав, коли відчув, що не контролює свого тіла"

 

Тоді, в 2013 році, хлопець важко травмував хребта, пірнаючи в озері. Як і чому це трапилось насправді – важко сказати і досі, бо ж Андрій просто плавав, коли відчув, що втратив контроль над власним тілом. Він вже не міг поворухнутися, його життя тоді врятував друг. А далі, як у страшному сні, невідомість і біль, не тільки фізичний, але душевний, бо ж ні він, ні мама навіть не знали, чи Андрій узагалі виживе. Лікарі тоді не давали жодних гарантій. І не відомо, що було страшніше – фізичне страждання чи невідомість – незнання того, що буде далі, і чи буде хоч щось узагалі. Довелось пережити зневагу й байдужість людей, а потім – знайти порятунок у руках лікаря-хірурга Івана Степановича Бобрика, який провів настільки тонку та ефективну операцію, що її якості дивувалися навіть фахівці за кордоном.

– Коли починаєш все обдумувати, копатися в спогадах, шукати причини, чому це сталося саме зі мною, – від цих думок стає тільки гірше, а відповідей на них немає. Їх просто потрібно гнати від себе, – каже Андрій. – Крім того, в моєму житті після травми проявилися і позитивні моменти – мене підтримали і підтримують стільки людей, що я просто не маю права здатися чи опустити руки. Це мої друзі й рідні, знайомі й малознайомі люди – я справді не очікував такої потужної підтримки і небайдужості до себе. Але я отримав її, і ця віра людей стала для мене великою опорою.

 

"...Стимулом для мене став приклад людей, які змогли стати на ноги"

 

– Який момент був найважчим після травми?

– Найважче було повертатися додому, в місце свого активного, насиченого життя… на інвалідному візку… Цей момент став дуже болісним. Але і його вдалось подолати, бо сьогодні я працюю над собою, розвиваюся, і цей розвиток стимулює.

Травми такого плану потребують великого терпіння і постійної роботи. А великим стимулом для мене став приклад багатьох людей, які змогли стати на ноги. Я знайшов багато таких людей, і кожен з них акцентував увагу на тому, що не можна падати духом – бо це найголовніший момент у процесі розвитку.

– Що зараз входить у вашу програму реабілітації?

–  І фізична реабілітація, і медикаментозна підтримка. Зі мною працює лікар із Закарпаття, який сказав, що поставить мене на ноги. Але для цього треба час. Я працюю за його методикою, яка вимагає щоденної роботи над собою.

Зайнявся виготовленням унікального мила, щоб підтримати маму

– Андрію, чому Вам спала на думку ідея зайнятися миловарінням?

– Травмувавшись, я створив проблему не лише для себе, але і для оточення, а особливо – для мами. Бачив, як вона страждає, мучиться, хотілося її переключити на позитив. Ідея виготовляти мило ручної роботи та свічки мене зацікавила. Тим більше мамі завжди подобалося виготовляти свічки, вона захоплювалася цим. От ми і вирішили спробувати. Перша спроба вийшла не дуже вдалою через зовнішній вигляд мила, але якість воно мало справді чудову. Ми вирішили продовжувати, освоїли всі тонкощі цієї справи. 

– Чи багато замовлень маєте?

– Так, маємо замовлення постійно, бо люди рекомендують наші вироби один одному, оцінивши їхню якість і користь.

– Замовляють не тільки у Луцьку?

– Ні, не тільки, маємо багато замовлень по всій Україні і за кордоном. В Америці багато людей знають нас і нашу продукцію. У Франції українська діаспора часто робить замовлення. Люди переконуються на собі, що продукція якісна і зроблена із душею, тому й попит на неї є.

 

"... Мило з цілющими властивостями, яке виглядає зовсім не як мило"

 

– Які з ваших виробів є найцікавішими і найпопулярнішими?

– Кожне мило має свою родзинку і особливість. У кожний виріб вкладається часточка душі, наше мило зроблене з любов’ю. Дуже гарно продається медове і ромашкове мила. Маємо новинку – цукровий скраб – надзвичайно ніжний і корисний для шкіри. Він здобув велику популярність.

Вироби Андрія дивують і зовнішнім виглядом, і своєю неперевершеною якістю. Так, мило повністю ідентичне різноманітним предметам. У руках умільця воно набирає форм шматочків торта, фруктів, ягід, медових сот, звіряток, різноманітних прикрас. Мабуть, часом ним шкода митися – настільки красиво, яскраво й оригінально виглядають мильні сувеніри. А головне – мило, виготовлене Андрієм, дуже корисне для шкіри, воно зволожує, живить корисними мікроелементами, зупиняє процеси старіння й зберігає молодість. У виготовленні мила використані лише корисні природні компоненти, натуральні олії, воно має чудову мийну дію, плюс – дуже доступну ціну, яка влаштує кожного. А придбавши таку корисну красу, до звичайного мила повертатися більше не захочеться. Також вражають свічки неймовірної краси й різноманітних варіацій, наприклад у вигляді квіткових бутонів – коли дивишся на них, здається, що перед тобою не свічка, а справжня квітка із ніжними пелюстками. Побачити й придбати ексклюзивну продукцію ручної роботи можна на сайті Андрія, що має назву Мило «VAM» (mylovam.com.ua).

Ольга Федоренко, фото Андрія і його мами - із сайту "Волинські новини" 

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, Волинь
В тему