Сьогодні туристів із усієї України та сусідніх країн в Луцьку приваблює не лише Луцький замок, але й багатоярусне підземелля, яке знаходиться під костелом Петра і Павла. Історія підземелля приховує ще багато таємниць, які ще будуть відкриті істориками та дослідниками підземель.
Підземний храм, поховання, фрески, написи, криниця, просторі кімнати та коридори… все це можуть побачити туристи вже сьогодні.
Під час кожної екскурсії слухачі чують містичну історію каплиці кінця XVIII ст., яка знаходиться в підземеллі. Споруда гробниці, розміром 4,76 м в діаметрі, знаходиться в західній частині приміщення і примикає до зовнішньої західної несучої стіни костелу. Над входом розміщено епітафію (надпис).
Поховання в каплиці пов’язують із молодою жінкою на ім’я Магдалена. На жаль, в ХХ столітті каплиця була розграбована, зникло навіть тіло померлої. Після того з’явилась легенда про те, що в підземеллі під костелом блукає привид молодої жінки і ось уже багато років гіди та екскурсоводи розповідають про цю містичну історію. Проте кожна історія повинна мати якесь джерельне підтвердження. Ми спробували пошукати інформацію про те, хто ж така була ця Магдалена?
В каплиці під костелом апостолів Петра і Павла була похована Магдалена Петрівна Тализіна. Її дівоче прізвище Рожицька. За походженням вона була полька. На жаль, не відомо точну дату її народження, проте за переказами померла вона у віці 19 років, тобто народилась Магдалена десь у 1770-х роках.
Як потрапила жінка в Луцьк? Вона була першою дружиною Степана Олександровича Тализіна (1765-1815), який був російським полковником та перший комендант міста Луцька. Разом із ним вона переїхала до нашого міста.. Звідки була родом Магдалена, достеменно невідомо? Проте знаємо, що весілля із Степаном Тализіним відбулось у місті Варшава (Польща) в липні 1793 року. Тому ймовірно, саме там проживала її рідня.
Якщо відповідно до легенди, Магдалена померла у 19 років, то виходить, що одружилась у 17. Наступним фактом із біографії жінки є народження сина. У молодого подружжя Тализіних 22 березня 1795 року в місті Петербурзі з’являється на світ син Олександр. Принаймні саме Петербург, а не Луцьк записаний у біографії сина. Хресним сина луцького коменданта був російський полководець, граф Олександр Суворов.
З нагоди народження Суворов надіслав вітання родині Тализіна: ««Імені моєму втіха, а Вам з Магдалиною Петрівною більше з часом дітей - у Вас буде повна хата солдатів. Мій обов'язок при Вас про них турбуватись, Господь збережи Вас і люб'язного Олександра Степановича. Бажаю Вам честі і слави». Саме завдяки хрещеному, Олександр Тализін, коли йому виповнився один місяць, автоматично був зарахований сержантом лейб-гвардії в Преображенський полк. Раніше такі зарахування не були дивиною.
Наступним недослідженим питанням в біографії Магдалени Тализіної є дата її смерті. У різних джерелах подають 1795 та 1796 рік. Проте нам вдалось розшукати документ, виданий у 1795 році у луцькій друкарні домініканського ордену. Документ є промовою луцького каноніка Мартина Боссаковського на похоронах Магдалени Тализіною. Дана промова була виголошена 13 червня 1795 року. Звідти стає зрозуміло, що Магдалена померла, коли її малолітньому сину і не було три місяці від народження. Напевно причиною смерті молодої жінки були ускладнення після родів. Також варто врахувати, що якщо дитина народилась в Петербурзі, то молодій матері та дитині прийшлось відразу після родів подолати довгий шлях із Петербурга до Луцька, а це близько 1300 км. У ХVIII ст. це було зробити не просто.
Промова луцького каноніка Мартина Боссаковського містить інформацію про саму Магдалину. Її характеризують як дуже порядну, добру, чемну християнку, вірну дружину, яка жила за всіма Божими заповідями. Канонік ставив у приклад Магдалену усім присутнім на похоронах, порівнював її з ангелом, який безперечно попаде відразу на небеса.
Степан Тализін вдруге одружився у січні 1797 року. Його дружиною стала Ганна Вітушинська. Вона народила чоловіку доньку Марію, проте друга дружина померла також через кілька місяців після родів. На жаль, така часта смертність жінок після родів була звичною для ХІХ ст. і навіть початку ХХ ст. Потім у Тализіна був ще третій шлюб Марією Голіциною (1762-1854), в якому народилось двійко дітей.
Як склалась доля чоловіка Магдалени Тализіної? Він помер 15 квітня 1815 року у Москві. Був похований в Борисоглібському монастирі в Дмитрові Московської губернії. До того 1 вересня 1814 року через численні поранення остаточно вийшов у відставку. Людина він був дуже багата, власник майже 4000 душ, Тализін був поганим господарем; він побудував цукровий та винокурний заводи, але всі його комерційні затії закінчилися повною невдачею.
Він любив жити на «широку ногу», мав навіть свій кріпосний оркестр музики і в результаті залишив синові Олександру величезні борги.
Син Магдалени та Степана одружився із похресницею Суворова графинею Ольгою Зубовою. Він прожив до 1858 року. Був військовим, камергером та статським радником.Отож, як бачимо за всіма легендами є звичайна людська історія. В нашому випадку доля молодої жінки. Чоловік Магдалени, не зважаючи на те, що був потім ще два рази одружений, завжди заявляв, що по справжньому кохав лише першу дружину. Степан Тализін дуже сумував про втрату, і називав перший шлюб як найщасливіший у своєму житті. Полководцю Суворову в своїх листах Тализін в розпачі писав: «Я плачу…».
Якби не малолітній син і пошук йому матері, він би ніколи не одружився знову.
Тетяна Яцечко-Блаженко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
