У пенсіонера забрали квартиру, бо не платив за комуналку

Який борг може призвести до втрати навіть  єдиного житла

У час війни багато українців опинилися у скрутному фінансовому становищі.

І це зрозуміло: ціни ростуть, пенсії додають мізер, часто не вистачає грошей навіть на життєво важливі ліки. Тому бувають випадки, коли справді тяжко оплатити вчасно комунальні послуги, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Але водночас є й інша небезпечна тенденція: частина людей свідомо ігнорує плату за комуналку, сподіваючись, що борги їм спишуть після війни. Тому відразу скажу свою думку: розраховувати на списання боргів не варто. Ба більше, ситуація рухається у протилежний бік. Адже Верховна Рада вже обговорює зміни до законодавства, аби посилити контроль за боржниками та спростити процедуру стягнення з них грошей. Це означає, що ігнорувати платіжки стає все небезпечніше.

Чоловік роками задурно користувався послугами

Але навіть зараз, коли зміни до законів щодо комунальних боржників іще не прийняті, влада вже закручує гайки боржникам. І показовим у цьому плані став випадок із 76-річним Іваном Берестецьким.

Цей пенсіонер мешкає в Києві. У його власності – єдине житло: однокімнатна квартира площею 40,6 кв. м. Утім недавно її виставили на продаж через Систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Стартову ціну поставили 1 мільйон 28 тисяч гривень. І буквально відразу знайшлося майже два десятки охочих купити цю квартиру.

Як же сталося, що пенсіонера хочуть позбавити єдиного житла?! Невже щось не так із документами? Виявляється, все так: Іван Берестецький офіційно вважається власником квартири із 1997 року. Проте через багаторічні борги за комунальні послуги на житло пенсіонера наклали арешт і виставили на продаж.

За даними судових матеріалів, проти чоловіка відкрито 14 виконавчих проваджень. У суд на Івана Берестецького подав житлово-будівельний кооператив «Харчовик-4». Як пояснив позивач, до такого кроку його спонукала несплата чоловіком боргів за комунальні послуги. Також на пенсіонера «повісили» так звані додаткові нарахування. Зокрема, через особливості обліку води різницю між показниками загальнобудинкового і квартирних лічильників розподіляли між мешканцями, і частину цих витрат намагалися стягнути саме з пенсіонера.

Окремо в суді зазначалося, що в квартирі Івана Берестецького сантехнічне обладнання перебувало в аварійному стані. Через це неодноразово ставалися затоплення сусідів. ЖБК «Харчовик-4» усував наслідки аварій за власний рахунок – загалом на суму 201 161,06 грн, якої пенсіонер не відшкодував добровільно.

Крім того, 2024 року суд зобов’язав Івана Берестецького сплатити 22,1 тис. грн – за утримання будинку та прибудинкової території; 17 тис. грн – за водопостачання та водовідведення; 7,4 тис. грн – за інші комунальні платежі. Окремим рішенням також було присуджено понад 200 тис. грн компенсації. У результаті загальна сума боргу постійно зростала через усе нові судові рішення. Але всі ці вимоги пенсіонер ігнорував.

Тож, аби ніхто з наших читачів не потрапив у схожу халепу, з’ясуймо, при якій сумі боргу людина ризикує втратити навіть своє єдине житло.

Станом на сьогодні закон прямо дозволяє стягнення єдиного житла, якщо боржник перетнув допустимий поріг, який становить 20 мінімальних заробітних плат – тобто 172,9 тис. грн. Якщо сума більша, державний або приватний виконавець може накласти арешт на нерухомість боржника і виставити її на продаж.

Саме це і сталося у випадку Івана Берестецького. Через значну суму боргу і 14 виконавчих проваджень квартиру пенсіонера арештували і передали на реалізацію через СЕТАМ.

Після продажу житла кошти підуть на погашення боргів, а залишок із суми, отриманої під час аукціону, мають повернути власнику.

Готують зміни до законів, аби стягувати борги ще швидше

Утім надалі ситуацій, як із Іваном Берестецьким, може виникнути ще більше. Адже Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію».

Цей документ передбачає створення автоматизованої системи виконавчого провадження. Вона дозволить виконавцям швидше отримувати інформацію від державних органів і банків, оперативно виявляти майно боржників, блокувати операції з нерухомістю і автоматично знімати обмеження після погашення боргу.

Крім того, планується підвищити поріг, при якому можуть забрати єдине житло, до 50 мінімальних заробітних плат – тобто до 432,3 тис. грн.

Окремо варто згадати законопроєкт № 14005, який 7 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому 250 голосами. Він також спрямований на зміну правил стягнення боргів і посилення контролю через цифрові механізми.

Тому вже зараз потрібно врахувати, що комунальні борги нікуди не «розчиняться». Якщо їх не сплачувати, вони не просто накопичуються, а й збільшуються – через штрафи, рішення судів і виконавчі збори.

Особливо небезпечно ігнорувати судові повістки та вимоги виконавчої служби. Бо тоді справа переходить у стадію примусового виконання, де вже діють арешти майна і рахунків.

Щоб не опинитися в подібній ситуації, необхідно повернути комунальний борг якомога швидше. Якщо таких грошей людина не має, їй варто звернутися до тих компаній, перед якими вона боргує, і домовитися про реструктуризацію – тобто погашення боргів частинами.

Якщо ви не погоджуєтеся з борговими претензіями, оскаржуйте їх у судовому порядку, проте в жодному разі не ігноруйте. Надходять виклики до суду – мусите йти і вже там пояснювати свою позицію та ситуацію.

Бо навіть єдине житло не є повністю «недоторканним», якщо борг великий і підтверджений рішеннями суду. А історія Івана Берестецького не виняток, а попередження для всіх інших. Бо, коли справа доходить до арешту майна, можливостей щось змінити стає значно менше.

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.