Догоджаючи дітям, не чекайте взаємності: все одно не подякують

Ситцеве плаття в горошок тріпотіло на вітрі. Ніна бігла до свого Сергія на роботу. Бо якась жінка щойно зателефонувала на прохідну гуртожитку, покликала Ніну й сказала: «Ваш чоловік закрився в «коптьорці» з іншою».

От і « коптьорка». Ніна смикнула за ручку дверей – відчинено. Влетіла всередину – а там… її Сергій із якоюсь білобрисою. «То от ти який! Місяць після весілля, а вже з іншою?!» – і Ніна, не чекаючи відповіді, розвернулася й побігла геть. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

«Ніно! Це не те, що ти подумала! Чуєш? Почекай!» – біг за дружиною Сергій. Потім він намагався все пояснити. Та Ніна й слухати нічого не хотіла. І невдовзі пара розлучилася.

Щоб відімстити Сергієві, жінка дуже швидко вискочила заміж. Степан був тихим, непоказним. Але шанував дружину, ніколи не образив, а про зраду навіть мови не було. І саме це в чоловікові найбільше цінувала Ніна, обпікшись у першому шлюбі.

Коли Степана як пожежника відправили на ліквідацію аварії на ЧАЕС, їхній із Ніною доньці був усього рік. Чоловіка у відрядження жінка випроводжала з якоюсь тривогою. «Не переживай. Нам хорошу премію пообіцяли. А головне – квартиру дадуть!» – підбадьорював Степан. Однокімнатну квартиру молодій сім’ї і справді виділили. Але чорним було те новосілля. Бо Степан ухопив на Чорнобилі таку дозу радіації, що через рік помер.

Ніні світ став немилим після смерті чоловіка. Трималася тільки заради донечки Світлани. Щоб вистачало грошей на прожиття, пішла на пів ставки прибиральницею, а малу віддала в садочок. Так і перебивалися.

Через стільки років їхнє кохання не згасло

Швидко сплинув час. Світланка після восьмого класу мала їхати з ровесниками на екскурсію до обласного центру. Вчителька впросила Ніну також поїхати. Бо тридцять гавриків в автобусі – спробуй-но за всіма вгледіти. І от під час екскурсії містом Ніна випадково зустріла… Сергія.

Якщо чесно, була рада зустрічі. Та й він сяяв від щастя, що ось так здибалися через багато років. Спокійно поговорити не було коли: бо ж Ніна мусила разом із учителькою приглядати за дітьми. Тому обмінялися номерами телефонів. І щойно Ніна зайшла після поїздки додому, як задзеленчав телефон – Сергій.

Вони зо дві години балакали і все не могли наговоритися. Сергій нарешті зміг розповісти Ніні, що, коли вона його «застукала» з білобрисою, то насправді ніякої зради там не було. Сергій тоді спокійно обідав, як до нього зайшла голова профспілки (тобто білобриса) і почала агітувати на вступ до комсомолу. Як він потім зрозумів, білобриса поклала око на Сергія, вирішила його розлучити і женити його на собі. Та в результаті і сама заміж не вийшла, і його холостяком лишила.

«То ти за стільки часу не женився?» – здивувалася Ніна. «Ні, тебе чекав», – відповів у трубку Сергій. І після тих слів у серці обох спалахнув вогник кохання, яке жевріло стільки років.

Заради дочки пожертвувала своїм щастям

Спочатку Ніна нічого не казала доньці про Сергія. Соромилася, що в такому віці (хоча насправді їй було всього 39-ть) закрутила роман. Але на своє 40-річчя вирішила запросити Сергія, щоб на ювілеї він познайомився з її 17-річною дочкою.

Спочатку Світлана думала, що Сергій – це один із маминих колег. Тому просто не звертала на нього уваги. Та коли гості розійшлися, а Сергій лишився помагати прибирати, дочка прямим текстом запитала: «А хто цей чувак і чому він у нас лишився?»

Ніна обережно почала пояснювати Світлані: мовляв, тата ми завжди будемо любити й пам’ятати, але життя триває і в ньому з’явився дядя Сергій. «Я не хочу, щоб у нас жили чужі дядьки!» – заявила Світлана у відповідь. Ніна спробувала обійняти дочку. Але Світлана відпихнула матір і крикнула: «Вибирай: або я, або він!»

«Ти чому кричиш до мами? – заступився Сергій за Ніну. – Вона ж хоче по-хорошому з тобою поговорити?» – «А вам узагалі ніхто слова не давав!» – гаркнула дівчина у відповідь. Ніна ж, замість того, щоб приструнити дочку, сердито зиркнула на Сергія й почала знову сюсюкати до Світлани.

Такого приниження чоловік не міг стерпіти. Мовчки зібрався і, поки Ніна заспокоювала свою «цяцю», пішов на вокзал, аби зранку повернутися додому.

Після того скандалу Сергій принципового не телефонував першим. Чекав, що Ніна подзвонить і попросить вибачення. А жінка, хоча й кохала Сергія, обірвала з ним усі контакти, аби дочка не пішла з дому…

Від самотності рятуйте себе самі

20 років минуло з тих пір, а здавалося – було тільки вчора. Ніна сиділа на лавці під липою, вдихала п’янкий аромат квіток і думала, чи ж правильно тоді зробила?..

Бо через рік дочка вступила до Львова навчатися і все одно поїхала від мами. Там же знайшла кавалера, вийшла заміж, улаштувалася на роботу. «Чому не дзвониш, Світланко?» – не раз запитувала Ніна, телефонуючи до дитини. «А що розказувати?» – питанням на питання відповідала дочка. «Може б, приїхала коли провідати маму?» – просила Ніна. «Ма’, в тебе своє життя, а в нас – своє», – казала Світлана. І так гірко ставало Ніні від тих слів. Бо все життя вона робила так, аби дочці було добре. А тепер у житті доньки не стало місця для матері.

Якось Ніна спробувала пояснити це Світлані. Але та з насмішкою відповіла: «Ма’, сходи до психолога, пошукай собі якесь заняття для душі, познайомся з ровесницями, – повчала Світлана. – Я от своє життя влаштувала сама. А тобі що – нянька треба?»

Боляче було Ніні усвідомити свою непотрібність. Але послухала дочку. Записалася в клуб «Кому за 50-т». Там якраз проводив заняття психолог. І він так само, як Світлана, пояснював: «Не чекайте, що діти зроблять вас щасливими. В них своє життя, у вас – своє. Робіть себе щасливими самі. Оточуйте людьми, з якими вам добре. Займайтеся справами, які приносять вам задоволення». І Ніна вирішила: спробує так жити.

«Я буду з людиною, яка мене цінує»

Сьогодні зранку сусідка кликала поїхати на дачу. Але Ніна вирішила зробити те, що приносить їй задоволення. Для того прийшла в парк під липи, сіла, заплющила очі і стала згадувати, як колись ось так під липами вони зустрілися із Сергієм. «Цікаво, де він зараз?» – запитала себе подумки. Аж раптом знайомий чоловічий голос промовив: «Ніна?!» Розплющила очі, придивилася – і в сивому чоловікові з перебинтованою рукою впізнала… Сергія!

– Ти що тут робиш? – першим запитав чоловік.

– Як каже моя лікарка – приймаю сонячні ванни. А ти?

– А я ось, – показав на руку, – лежу в госпіталі після поранення. Тиждень тому приїхав.

– То ти на фронті був? – здивувалася Ніна.

– Ще з 2014-го. В моєму віці, правда, вже люди на пенсію йдуть. Але я вирішив: іще поки порохно не сиплеться – повоюю, – усміхнувся чоловік.

Розговорилися. Як виявилося, Сергій так ні з ким і не зійшовся. Може, тому й пов’язав своє життя з військом, і за родину йому стали побратими.

– Ти пробач мені, Сергію…

– За що?

– Що не заступилася тоді за тебе, не приструнила своєї дочки. Досі гризу себе за це…

– Ой, Ніно… Я на війні стільки всього набачився, що колишні образи для мене – то тепер такі дрібниці…

Коли Ніна провела Сергія до госпіталю, на прощання сказала: «А приходь до мене на Трійцю. Нароблю голубців із молодої капусти».

Чоловік заглянув жінці в очі. І кількох секунд було достатньо, щоб зрозуміти: вони обоє досі кохають одне одного. Цього разу зізнаватися в почуттях Сергій не став. Просто усміхнувся до Ніни й відповів: «Прийду».

А за кілька днів до Трійці Ніні зателефонувала дочка:

– Мамочко, виручай. Ми з друзями хочемо на свята поїхати в гори. Нема на кого малу лишити.

– Я не можу, гостей чекаю, – відповіла Ніна.

– Мам, ну, то скажи, хай іншим разом приходять, – наполягала на своєму дочка.

– Як-то ти мене вчила? «В тебе своє життя, а в нас – своє?»

– Ма’, до чого тут зараз твої моралі? – почала психувати Світлана. – Просто скажи, коли приїдеш. Бо нам іще треба будиночок на вихідні замовити.

– «Я от своє життя влаштовую сама. А тобі що – нянька треба?» – знову заговорила Ніна словами дочки. А коли та спробувала поставити ультиматум: мовляв, не приїдеш – онучки більше не побачиш, то Ніна, не довго думаючи, відповіла:

– Вже ми з тобою, дитино, це проходили. Тільки тепер я не чекаю, що ти зробиш мене щасливою. І на ці вихідні буду з людиною, яка мене цінує і з якою мені добре…

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: кохання, Життя