А вона думала: де гроші, там і щастя

Ще годину тому вони купалися в любощах. А тепер лежали в темній кімнаті, відвернувшись одне від одного. Назар, уже дрімаючи, думав, як добре влаштувався у житті. А Наталя, дивлячись на Місяць за вікном, думала, як їй усе остогидло.

Прокинувшись удосвіта й почувши за спиною рівномірне хропіння, молода коханка тихо встала і пішла у ванну, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Навіть світла не вмикала, щоб не збудити Назара. «Хто я така? – вкотре ставила собі питання. – Простенька вчителька, без звань і суспільного статусу. А він! Професор, поважна людина, щасливий сім′янин!» І саме тому Наталя вирішила його кинути…

Перспектива із сивою бородою

…Коли два роки тому роман Назара й Наталі лише починався, молодій коханці здавалося, ніби вона виграла мільйон у лотерею. Бо те, про що мріяла, – ресторани, дорога машина, відпочинок за кордоном – стали реальністю. І хай зараз вона вже не юна леді, а 30-річна вчителька, втім у неї з’явилася перспектива. Так, ця «перспектива» вже мала сивувату бороду й офіційну дружину, але (так здавалося Наталі) дружину з часом можна посунути, а бороду – пофарбувати. Тим паче, що після кожної гарячої ночі Назар запевняв: «Ми з моєю Аллою (так він завжди називав дружину) давно не спимо в одному ліжку. А розлучення – це тільки питання часу і юридично грамотного поділу майна. Бо ти ж не хочеш вийти заміж за злидня?»

Щоправда, Назар і словом не заїкнувся, як та ж таки Алла 20 років тому підібрала бідного аспіранта, «зліпила» з нього професора. Як зі своїм впливовим татком «вибили» для Назара кафедру в університеті, а її тато подарував молодятам квартиру.

Коли після одруження з Аллою знайомі зустрічали Назара, то не могли повірити, що так швидко бідовенький аспірант став пихатим викладачем у дорогому костюмі.

Цей принизливий статус – «коханка»

Коли на науково-практичній конференції для викладачів права поруч із Наталею сів незнайомий мужчина, жінка зразу вловила запах дуже дорогих парфумів. На перерві між доповідями цей же мужчина запропонував Наталі кави. А в кінці запросив до ресторану – так би мовити: «підбити підсумки конференції». І Наталя вперше скуштувала шампанського по 5000 гривень за пляшку і дізналася, як їсти устриці. А коли Назар підвозив її додому, жінка слухала про те, скільки він, Назар, заробляє як викладач у приватних вишах, як його запрошують почитати лекцію у закордонні університети і платять по тисячу доларів за годину. Тож Наталя слухала й думала: «От же живуть люди!..»

Так Наталя стала коханкою Назара. Новий світ відкрився перед нею. Назар брав її із собою за кордон та у відрядження Україною. Вони жили в дорогих готелях, харчувалися в ресторанах. Єдине, що не влаштовувало Наталі, – наказ коханця постійно ховатися від людського ока й фотокамер.

– Якщо ти кажеш, що ви з Аллою будете розлучатися, то чому я маю ховатися, як якийсь злочинець? – якось запитала Наталя.

– Бо якби ти краще розумілася на цивільному праві, то не ставила б таких запитань, – зверхньо відповів Назар.

Наталі так і крутилося на язиці: «То чому ж ти, такий мудрий, завів собі нетямущу коханку?» Та вона вирішила почекати до кращих часів. Хоча вони все не наставали.

За роки стосунків пристрасть згасла. Назар уже не тратився на дороге шампанське. Замість ресторанів – готові страви із супермаркету. Замість готелю – заднє сидіння авто або, коли Алли не було вдома, ліжко, в якому перед тим спала дружина.

– У тебе мені якось ніяково. Особливо від того фото на стіні, – не раз жалілася Наталя, вказуючи поглядом на величезний Аллин портрет.

Назар же тільки знизував плечима – мовляв, то ваші «бабські заморочки», вимикав світло і тягнув коханку в ліжко. Наталя відповідала йому обіймами, та навіть у темряві їй здавалося, що очі Алли на портреті зловісно світяться.

Любов закінчилася втечею

У постійному хованні від людей Наталя прожила п′ять років. Назар із Аллою так і не розлучився. Мрія стати офіційною дружиною ставала все більш нездійсненною. Вчора, у свій день народження, Наталя зрозуміла: вона з Назаром тільки даремно витрачає молоді роки. Тому сьогодні, прокинувшись у спальні свого коханця та його дружини, вирішила: прийме душ і піде звідси назавжди…

Наталя вже майже зібралася. Перевірила, чи нічого зі своїх речей не лишила у спальні. Аж раптом у вхідних дверях клацнув замок! Хтось увімкнув у коридорі світло. Потім пішов на кухню. Пошарудів пакетами. Бахнув дверцятами холодильника. «Це Алла!» – запульсувало в Наталчиній голові.

Та тільки коханка спробувала непомітно вислизнути з будинку через запасний вихід, як… майже наштовхнулася на даму, яка щоночі дивилася на Наталю з фотопортрета.

– Ти хто така? – злякалася Алла несподіваній «гості».

– Я... я... – Наталя не знала, що відповісти.

– То це ти – Назарова підстилка! Шльондра! – і Алла пантерою накинулася на чоловікову коханку.

Шум і крики розбудили Назара. Він голяком прибіг на кухню і зблід від побаченого.

– А! Ось і наш кобель об′явився! – перевела Алла свою лють. – Що – думав, усі кругом сліпі?! Думав, професор усіх надурить?! Та ким би ти був, якби не я?! Якби не мої з татом зв’язки? Чи, може, забув, яким ми цуциком тебе підібрали? Як стали у люди виводити? А тепер, бач: у пір’ячко вбрався! Коханок уже до хати водить!!! Збирай свої манатки і вимітайся разом із тою хвойдою!!!

– Зайчику, ти що? Пупсику! – залепетав Назар, і Наталя побачила, як тремтять його волохаті ноги й те, що між ними. – Я цю панянку вперше бачу!

А тут же став до Наталі кричати:

– Ви хто така? Ви як сюди проникли? Я зараз поліцію викличу!!!

Такого Наталя не очікувала. Відштовхнувши Аллу та Назара, вона рвонула до дверей і помчала, не тямлячись від сорому…

А «король» виявився голий!

З тих пір Наталя пів року не бачила Назара. Щоб навіть не пробував шукати, змінила номер телефона, видалилася із соцмереж і перевелася на іншу роботу.

Відразу було не просто: новий колектив, новий мікрорайон, пошук квартири. Одного разу Наталя ледь не зіткнулася лоб у лоб із Назаром. Того вечора вона їхала в переповненій маршрутці і почула Назарів голос. Спершу подумала: помилилася. Бо професор завжди пихато казав: «Нормальні люди маршрутками не їздять». Та, коли Наталя непомітно озирнулася на голос, переконалася: то таки Назар! І сидить зразу за нею!!! Він був п′яний як ціп. Утираючи сльози та соплі, розповідав чоловікові поруч про те, як його виперла з дому дружина, як звільнили з посади завкафедри і ледь не вигнали з роботи. «І тепер у мене повний пі…ець! По-в-ний!..» – п’яним голосом белькотів Назар.

Чоловік із сусіднього сидіння пробував заспокоїти професора, та той далі соплив: «Аллочка мене на поріг не пускає. Куди мені подітися? Може, знайти коханку? А що?! Я п′ять років тратив на неї гроші. Тепер її черга».

Наталю наче хто окропом облив. На наступній же зупинці вона вискочила з маршрутки. А слова Назара змусили не на жарт захвилюватися. Жінка навіть думала виїхати з міста. Та колеги-вчителі, дізнавшись про страхи Наталі, сказали, що заступляться. А  новенький вчитель патріотичного виховання підійшов на перерві й пообіцяв: «Щось не так, Наталіє Сергіївно, – кажіть: я знаю, що з такими робити».

Ось де справжні почуття

Після тої ситуації між Наталею та Олегом (так звали вчителя) спалахнула іскра чи то дружби, чи симпатії.

Олег був ветераном війни. Після важкого поранення втратив ліву руку. Тож чудово розумів, як непросто почати нове життя, влитися в колектив, знайти підтримку в ситуаціях, коли просто зриває дах.

Спершу Наталя та Олег разом проводили час на перервах, готували з учнями якісь вечори. Олег проводив Наталю додому після другої зміни.

Так, у нього не було дорогої машини. Так, усі гроші йшли на дороговартісні лікування та реабілітацію. А жив Олег зі старенькою мамою. Та Наталю це навіть тішило. Бо, обпечена «професорською любов’ю», жінка навчилася цінувати щирість і теплоту. А найбільше мріяла створити сім′ю, де будуть повага, підтримка і багато діток. Тож саме Олег, і Наталя це відчувала, здатен здійснити цю заповітну мрію…

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.