Завідувач кафедри прикладної лінгвістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, доктор філологічних наук, професор Ірина Біскуб підтримала на виборах ректора Ігоря Коцана.
Про це вона розповіла 13 листопада в коментарі t1.ua.
Публікуємо її розповідь у повному обсязі без змін і правок:
На нашій кафедрі за час ректорства Ігоря Коцана радикально збільшилася кількість вступників. 8 років тому було 26 студентів на першому курсі, а сьогодні — 52-53. Це серйозний показник роботи кафедри і університету в цілому. Без підтримки адміністрації, професійно організованої роботи приймальної комісії та згуртованої праці колективу кафедри ми б не досягнули таких результатів.
Ми маємо дуже успішний досвід з проектом «Мілетус», який реалізовує консорціум університетів у складі закладів вищої освіти з Данії, Італії, Німеччини, Сербії та України в межах програми «Еразмус +». Організацією та реалізацією цього проекту займався особисто Ігор Коцан і команда —проректор з питань євроінтеграції Анна Данильчук, начальник відділу міжнародної співпраці Марта Сидорук та я. Відзначу, що для України такі речі нові. І ми на рівні з столичними вузами отримали схвалення грантодавців.
Ми живемо в такому світі, коли треба не просто добре працювати, а й бути конкурентно спроможним. І якщо науковець хоче мати ресурси на діяльність, то мусить претендувати на гранти. Грантодавці визначають, хто отримає гранти, особливо групові, звертаючи увагу на стратегію та динаміку розвитку університету. Якщо вона правильна, то його включать в великий проект. Університет, який не демонструє тривалий стратегічний прогрес у своєму розвитку, не має шансу отримати потужний грант від Європейського союзу. Яким би унікальним не був науковець, він отримає грант лише за умови афіліації з конкретним університетом, за умови співпраці з адміністрацією і ректором університету, які й визначають його стратегію розвитку.
Протягом 3 років ми реалізували цей великий проект і отримали гарні результати. СНУ направив найбільше студентів-учасників. Проект був присвячений віртуальній мобільності. Це передбачає, що викладачі одного університету читали лекції студентам іншого, були передбачені візити до провідних університетів Європи. Також туди їздили наші аспіранти, які займалися наукою, писали кандидатські дисертації, а студенти мали змогу навчатися за кордоном.
Ректор Ігор Коцан ініціював робочий візит учасників консорціуму до нашого університету, під час якого ми успішно пройшли аудит від Еразмус-офісу України. Завдяки цьому ми маємо гарні шанси отримати наступні гранти. За результатами роботи нас запросили до створення нового більшого консорціуму університетів Європи.
Завдяки успішній грантовій політиці університету ми долучилися і до інших проектів в межах програми «Еразмус +». Так, ми виграли модуль Жана Моне на розробку академічного курсу. На конкурс подали близько 1 800 заявок, і ми були одним з восьми університетів України, які перемогли. Вже протягом трьох ми читаємо студентам курс «Мовна політика Європейського Союзу», який дуже популярний, попри необов’язковість. Це дуже почесно.
Крім того не можна не згадати співпрацю з Асоціацією ректорів вищих навчальних закладів України та Польщі. Ігор Коцан є членом цієї асоціації й задає ритм нашому вишу у роботі в цьому проекті.
Ми як викладачі маємо можливість отримати додатковий професійний розвиток. Асоціація пропонує програми для професійного вдосконалення адміністраторів вищої школи. За рекомендацією Ігоря Ярославовича я подала проект по інтердисциплінарності, який дає можливість розвинути напрямок діяльності кафедри. Коли Ігор Ярославович запропонував подати проект, то я вирішила писати про те, що ми робимо на кафедрі. Бо прикладна лінгвістика і є інтердисциплінарна, адже поєднує точні і гуманітарні науки.
Цей проект отримав схвалення. Був конкурс 6 проектів на одне місце. І я була запрошена на стажування в два кращі університети Польщі – Варшавський і Ягелонський. Тепер ми реалізовуватимемо цей проект на кафедрі і на факультеті.
Насамкінець хочу сказати, що я б порівняла університет з літаком. Ті, хто сидять в салоні, бачать повільний рух над хмарами, не уявляючи напрямку. І тільки пілот в кабіні спостерігає реальну картину. В нашій країні, де постійно відбуваються зміни, пілот керує літаком по приладах бачачи кінцеву ціль, але люди в салоні йому довіряють і впевненні, що досягнуть поставлених цілей.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
