Одне з найбільших християнських свят – Різдво. А передує йому Святвечір. Головною стравою на Святвечорі є кутя. Загалом, кутя готується тричі на рік: 6 січня на Святвечір напередодні Різдва (Багата кутя), 13 січня перед старим Новим роком (Щедра кутя) і 18 січня, у вечір перед Водохрещем (Голодна кутя).
Отже, як готувати кутю та що варто знати про цю обрядову страву?
Як варити кутю
У кожному регіоні свій рецепт куті. Проте основа цієї релігійної страви – цільні зерна пшениці, які символізують переродження і поновлення. До куті обов’язково додають мак та мед. Мак – символ мучеництва, а мед – чистоти та божого слова. Сама ж кутя символ початку нового життя.
Наші предки для страви брали неочищену пшеницю. Зернятка очищали від полови. Для цього у глибокій дерев`яній мисці чи ступі, дерев`яним товкачем розтирали зерна. Щоб було легше відокремити полову, у ступу доливали теплу воду.
Після цього пшеницю кілька разів промивали. Тоді заливали водою і залишали на 2-3 години набрякати. Варили кутю у печі на повільному вогні. Загалом це тривало до п’яти годин. А вже після того як зерна остигали, господині додавали інші інгредієнти. Для куті у кожної жінку був свій список добавок: від шматочків яблук до маринованих вишень.
Нині ж процес приготування куті значно спростився. Куплені зерна досить добре промити, зцідити і замочити у холодній воді на 4-5 годин, а краще на ніч. Додайте ще 3 літри води і поставте на маленький вогонь. Якщо куті багато, варіть кашу 3-4 години. Кутя готова, коли пшениця стає м’якою, а зернятка лопають.
Якщо ви поспішаєте, кутю, яку ви купили у магазині, можна і не замочувати. Достатньо добре її промити. Один-два стакани куті можна зварити за 30-40 хвилин на середньому вогні. Як що ж тримати на плиті кашу довше, вона просто розвариться.
Яку кутю приготувати на Різдво – обирати вам:
Традиційна кутя
- 2 ст. пшениці;
- 3 л. води;
- 1 ст. маку;
- 0,5 ст. волоських горіхів;
- 1 яблуко;
- 1/3 склянки меду;
- 1 неповна склянка цукру-піску.
Мед розведіть у 3/4 склянки гарячої води (не кип’ятку). За бажанням мак можна прокип’ятити, але робити це не обов’язково. Якщо ви кип’ятитимете мак, то зберіть його з води у сито та розтовчіть у ступці чи блендері.
Коли кутя охолоне, змішайте всі інгредієнти (медовий сироп, мак та горіхи). Після цього додайте яблука, порізані на дрібні кубики. Такі складові – мабуть найтрадиційніший рецепт. Кутя з яблуками була справжнім смаколиком для наших предків.
Важливо: Аби пшениця у куті не була твердою, мед та горіхи до страви додавайте перед тим як подаєте її на стіл.
Панська кутя
- 2 ст. зерен для куті (пшениця, перловка чи рис);
- 150 г світлих родзинок;
- 50 г кураги;
- 200 г волоських горіхів;
- 100 г мигдалю;
- 200 г маку.
Курагу поріжте на шматочки. Потім курагу та родзинки замочіть на 5-10 хвилин у гарячій воді. Тоді відцідіть. Після цього змішайте курагу, ізюм, розтертий мак, зварену кутю та мигдаль. Залийте теплою перекип’яченою водою.
Панська кутя – солодка за рахунок родзинок. Якщо ж вам бракує солоду, можете додати цукру чи меду.
Важливо: Якщо мак гірчить, розітріть його з цукром. Мак для куті доручали терти дітям, які навчалися, аби в їхніх головах добре знання сіялися.
Рисова кутя з мигдалем та родзинками
- 250 г рису;
- 100 г мигдалю;
- 100 г родзинок;
- Цукор;
- Мед, кориця за смаком.
Відваріть рис (краще брати кругло-зерновий). Промийте його, процідіть, залийте водою у співвідношенні 1:2.
Залийте окропом мигдаль на півгодини. Тоді розітріть його цукром (цукор додавайте за смаком) та розведіть невеликою кількістю води. Коли рис охолоне, змішайте його з мигдалевою кашею та промитими й ошпареними родзинками. За бажанням можна додати меду та кориці.
Кутя з ячменю з замороженими ягодами
- 0,5 ст. ячменю;
- 7-8 ст. води;
- 4-5 ст. л. цукру або меду;
- 300 г замороженої малини, суниці чи полуниці;
- 1 ст. вишні без кісточок;
- 0,5 ст. родзинок.
Ячмінь замочіть на ніч у холодній воді. Варіть ячмінь у цій же воді на слабкому вогні мінімум годину. Додайте цукор або мед, ягоди та родзинки і варіть ще півгодини. Після цього закиньте у каструлю відціджені вишні і варіть ще до 10 хвилин. Знімайте з вогню, коли вийде густа каша.
Це цікавий і оригінальний рецепт. Кутя з ячменю подається охолодженою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як на Святвечір правильно приготувати кутю – рецепт від черниці Йоанни
Перлова кутя
- 1 ст. перлової крупи;
- 1 ст. маку;
- 0,5 ст. волоських горіхів;
- 0,5 ст. родзинок;
- Мед і цукор за смаком.
Перловку промийте, залийте водою у співвідношенні 1:3. Киньте у каструлю дрібку солі. Варіть на повільному вогні до готовності. Щоб каша не підгоріла можна доливати воду. Коли крупа звариться, відкиньте її на сито і охолодіть.
Розтертий мак змішайте з перловкою. Додайте посічені ножем горіхи, пропарений ізюм, мед і цукор за смаком. Перемішайте.
Можна розбавити таку кутю мигдальним молочком, узваром чи кип’ятком. Подають з вершками чи молоком.
Важливо: Якщо горіхи терпкі, підігрійте їх на сковорідці.
Таїнство приготування куті
Нашим пращурам був не так важливий рецепт куті, як саме таїнство приготування святкової страви.
За традицією, народження Христа починають святкувати 6 січня з появою першої зірки на небі. До цього часу кутя вже повинна стояти на столі, тому готували цю страву жінки напередодні, ще до сходу сонця. Господиня бралася за варіння зерен після опівночі. У домі мало бути тихо та спокійно. До такої відповідально роботи ставали лише у чистому вбранні та з гарним настроєм. Для страви брали добірні зерна пшениці (саме пшениця, а не рис чи перловка, – традиційна основа для цього обрядового блюда). Варили кутю та чистій, свіжій воді. Виймали кутю з печі, саме в той момент, коли у вікно заглядав перший промінчик сонця.
Господині спеціально до Різдва ходили на базар, адже як варити кутю – то в новому горщику, як подавати – то в красивій мисці.
Як правильно їсти кутю
6 січня завершується передріздвяний, 40-денний піст. Однак, до самої вечері в цей день дозволяється їсти та пити тільки дітям, літнім та немічним людям. Трапеза починалася з сходження першої зірки. Тоді родина сідала за стіл.
Спочатку куштували кутю. Першу ложку доручали з’їсти найстаршому члену родини. Міцних спиртних напоїв не вживали, але дозволялося випити чарку-дві вина чи наливки. Коли вечеряли, розмовляли дуже тихо і вставали зі столу всі разом. Закінчували трапезу також трьома ложками куті.
Незважаючи на те, який рецепт куті вибрала господиня, після вечері кашу залишали на столі для покійних родичів, які в цей вечір сходилися до домівок живих. Так, за одним з обрядів навіть дмухали на стільці, щоб ненароком не сісти на душу, яка прилетіла до столу.
За однією з традицій після вечері діти відносили кутю своїм хрещеним та повитухам, які їх приймали. Натомість хресні батьки давали дітям свою кутю взамін і частували їх солодощами.
Обряди пов’язані з кутею
Свято Різдва припадає на язичницький празник Корочуна або Чорнобога. З цією подією у слов’ян було багато ритуалів пов’язаних з хліборобством та пастушеством. І хоча слов’яни стали християнами, багато язичницьких звичаїв та обрядів перекочувало у нову релігію і за віки стали невід’ємно складовою різдвяних свят.
Наші предки виконували магічні ритуали націлені на приплід худоби, хороший врожай, мир у країні та здоров’я родини. Але і до наших днів збереглися деякі обряди. Кутя ще й показувала майбутнє:
- Вийнявши кутю з печі заглядали у горщик. Якщо зерна піднялися вище країв – чекали хорошого року. Якщо ж у куті утворилася ямка – це віщувало лихо.
- Зерна для куті не колотили, адже вірили, якщо помішати їх «пшениця на полі виляже».
- За іншим повір’ям кутю не мішали, аби цілий рік у домі не було сварок.
- Чхання за Святою вечерею віщувало добро. Якщо ж хтось з членів сім’ї подавився – на нещастя.
- Воду, якою господиня після вечері мила посуд, зберігали до весни. Цими помиями окроплювали курчат та качат, яких першими випускали у двір.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
