Парламент Данії схвалив законопроект, яким дозволяється уряду заблокувати будівництво «Північного потоку – 2», вже не тільки з екологічних, а й з економічних міркувань.
Що ж, битва за «Північний потік – 2» буде продовжуватися і далі. Росія кинула на це всі свої сили в Європі. Підкуп політиків, погрози залишити країни ЄС без газу в зимовий період, обіцянка «піти на Схід», яка полягає в черговій авантюрі будівництва трубопроводу «Сила сибіру» в Китай, хоча в Пекіні не виявляють до цього інтересу.
У країнах Європи дуже незадоволені тим, як українське питання заважає «пиляти російське бабло» разом з кремлівськими чиновниками. Ні для кого не секрет, що на газових схемах заробляють величезні гроші не тільки в Росії, але і в Європі, звідки інтерес багатьох політиків, які всіма силами намагаються протягнути будівництво «Північного потоку – 2». Інше питання, що люди не замислюються про наслідки. От давайте поговоримо, а навіщо, власне, Росії так потрібен цей горезвісний «Північний потік – 2».
Річ у тому, що через Україну йде труба, якою в країни Європи поставляється велика кількість газу, наша держава на цьому непогано заробляє, близько 3 % ВВП. Зрозуміло, що Москва, яка викинула величезні гроші на війну з Україною, анексію Криму і втратила великі кошти через санкції, не стала б зупинятися перед тим, щоб узагалі припинити поставки газу через Україну, щоб ще більше дошкулити «братам» і перетворити нашу газову трубу в купу брухту. Але Кремль просто не може цього зробити, тому що тоді він повністю втратить обличчя перед Заходом, уже не просто як агерссор, а як ненадійний постачальник енергоресурсів, простіше кажучи, «країна-бензоколонка» втратить навіть цей статус. Мало того, це обернеться повним економічним крахом для РФ, оскільки величезна частина її бюджету залежить виключно від продажів енергоносіїв. Тому в Кремлі почали вигадувати казки про те, що Україна ненадійний транзит, про те, що потрібно будувати додаткові газопроводи в обхід «ненависної хунти». Ці танці з бубном можна було спостерігати ще до Майдану і перетворення «братньої Ураїни» в «жидо-бандерівську». Просто після анексії Криму і війни на сході країни стало зрозуміло, навіщо Кремль так багато років намагався побудувати газопровід в обхід України.
Якщо газ ітиме повним потоком в ЄС без участі Києва, то його можна буде брати голими руками, оскільки Путін плювати хотів на «занепокоєння Європи». Проте він не може собі дозволити припинити постачання енергоносіїв.
З іншого боку, частина європейських політиків не розуміє, що отримані зараз мільярди від спільних схем з російським керівництвом потім можуть обернутися мільйонами жертв у новій війні на континенті. У Путіна є мільйони солдатів, яких він може кинути в м’ясорубку війни, а у європейців їх немає. В Росії життя людини не цінується із самого початку, тому «Велика вітчизняна війна» була виграна не тільки за рахунок американського Ленд-лізу, але і за рахунок десятків мільйонів солдатських життів. Варто нагадати, що в кінці війни під час битви за Берлін радянські війська втрачали більше солдатів, ніж при обороні Москви. Тобто навіть швидка перемога не завадила кидати десятки тисяч солдатів на загибель просто тому, що СРСР було необхідно якомога швидше дістатися до Берліна і захопити його. Зрозуміло, що у сучасної Росії немає ні сил, ні коштів, щоб воювати, і вже тим більше перемогти об’єднану Європу, але у РФ є мільйони молодих людей, які живуть у поганих умовах, з ранку до ночі зомбуються федеральними каналами. І така авантюра, як війна з Європою, буде для них дуже до речі. Природно, для цього потрібно повернути собі Україну, для початку – хоча би вплив на політику всередині сусідньої країни.
Європейським політикам слід нагадати, що ще жоден агресор не зупинявся, якщо його хотіли умиротворити «подарунками» у вигляді захоплених земель. Безкарність завжди породжує вседозволеність – це аксіома!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
