Карпати масово засаджували альпійськими смереками – породою, яка дуже швидко росте, а значить, дає швидкий прибуток, ще за часів Австро-Угорщини. Але кожні 40-50 років смереки всихають, залишаючи на гірському тлі величезні голі ділянки.
Сьогодні в Карпатах відновлюють історичну справедливість – уже 2017 року тут висадили понад 20 000 дерев, притаманних цьому регіону. Серед них – славнозвісна карпатська модрина, з якої була побудована Венеція. Про це повідомляє lesovod.blogspot.com.
У Карпатах продовжується національна програма «Разом за природу» за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF), у рамках якої у Карпатському національному природному парку, національних парках «Сколівські Бескиди» та «Синевир» навесні 2017 року висадили понад 20 000 дерев: ялицю, бук, клен-явір та модрину. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття.
Мета другого етапу проекту - перевірити, скільки дерев прижилося.
З першої висадки прижилися 85 % дерев, що вважається надзвичайно високим результатом. Наступна висадка планується в березні 2018 року.
У найближчі 100 років висаджені дерева поглинуть понад 2000 тонн вуглекислого газу. А надалі кожний гектар дорослого лісу щороку поглинатиме близько 3,6 тонни діоксиду вуглецю та вироблятиме близько 2,6 тонни кисню.
«За часів Австро-Угорської імперії в Карпатах висаджували смереки, часто з насіння, привезеного з Альп, – розповідає координатор лісового напрямку WWF в Україні Роман Волосянчук.
Смерека повільно росте у високогірному поясі, а внизу, в тепліших і багатших умовах, росте швидко, має рівний стовбур, тому її вирощували для будівництва, виготовлення меблів та паперу. Але через дуже швидкий ріст ці дерева перезрівають уже в 40 – 50 років і їх необхідно висаджувати знову, що і робили до 70-х років ХХ століття.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
