«Померла від коронавірусу і добу пролежала в ліжку в одній квартирі з рідними…»

Друга країна після Китаю, яку потужно вдарив коронавірус, – Італія. Усе 60-мільйонне населення цієї держави нині живе в ізоляції і панічному страху. Система охорони здоров’я тріщить по швах – місць у реанімації та апаратів штучної вентиляції легень катастрофічно бракує. А лікарям доводиться обирати, кого рятувати, а кого – ні…

Що зараз коїться у країні – розповідають люди, які опинилися в епіцентрі спалаху хвороби, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Катерина Саділова – українка. Уже 20 років вона разом із чоловіком живе і працює в Італії. Має донечку 14 років. У Києві вона працювала в Інституті стратегічних відносин Ради національної безпеки і оборони. Коли чоловіку запропонували роботу в Мілані, переїхали до Італії.

Думали, що Китай далеко і хвороба до нас не дійде…

– У нас все розпочалося наприкінці лютого. Хоча ми давно знали, що є така хвороба, але думали, що Китай далеко, і нас це не стосується, і до нас це не прийде. Я працюю в Мілані, а живу в місті Лоді, яке стало епіцентром захворювання, бо саме тут виявили першого хворого на коронавірус і звідси хвороба «розповзлася», причому катастрофічно швидкими темпами, – розповідає пані Катерина.

Спочатку влада вирішила закрити всі 10 провінцій містечка Лоді, де проживають 27 тисяч населення. Наступним закрили регіон Ломбардія, де зараз майже 60 відсотків з усіх хворих. Більше того, 85 відсотків померлих по всій Італії – теж саме у Ломбардії.

– Спочатку підприємці протестували проти закриття офісів і виробництва. Адже Ломбардія – найбагатший промисловий район Італії. Однак із вимогою виступили лікарі регіону Ломбардія, які відкрито сказали, що в них залишається 5 відсотків місць в реанімаціях, їх вистачить на 4 – 5 днів.

Вони прямо завили до влади: «Якщо ви зараз чогось не зробите, то нам доведеться вибирати, кого рятувати, а кого – ні. Бо місць у реанімаціях і апаратів штучної вентиляції легень катастрофічно не вистачає. До речі, зараз вони дійсно вибирають, і вибір цей лягає на користь молодшої людини, без супутніх хронічних захворювань… – продовжує пані Катерина.

Коли в Італії на нежорсткий карантин закрили два інші уражені регіони Венето і Емілія-Романья, оскільки пересування не були обмежені, усі мешканці на вихідні ринули до моря в сусідній регіон і в гори – кататися на лижах. Після цього кількість хворих, звісно, ще більше почала зростати, і влада сказала, що закриває усю країну. Стали скасовувати авіарейси, автобусне сполучення. Але лишили працювати деякі метро, інший громадський транспорт скоротили лише на 40 відсотків.

Виходити на вулицю дозволяється лише тим, хто йде на роботу, в аптеку, супермаркет і тільки в разі термінового візиту до лікаря. Щоб вийти з дому, кожен італієць повинен заповнити декларацію – вказати прізвище, ім’я, номер паспорта, резиденцію і мету виходу. Якщо був у магазині – маєш показати чек. За порушення – штраф 206 євро та адміністративне провадження.

– Зараз ситуація тільки погіршується. Завдяки благодійним мільйонним внескам відомих італійців у регіоні Ломбардія хочуть швидко побудувати додаткові госпіталі і місця для реанімації. Бо сказати, що ситуація критична, то не сказати нічого. Не вистачає не лише місць, а й апаратів для штучної вентиляції легень.

Тобто гроші є, але купити ці апарати не можна. Бо кожна держава їх притримує для своїх потреб, а на виробництво – величезна черга інших країн, – зауважує наша героїня.

Трупів стільки,що їх не встигають спалювати

Зараз у Італії, навіть коли у людини 5 днів температура 40, сімейний лікар по телефону призначає пити аспірин, парацетамол. І все! І коли людина починає задихатися – тоді лише можна викликати «швидку».

– Сімейний лікар у Бергамо по телевізору заявив, що в цій провінції кожен 5 хворий! У лікарнях багато і 30-річних. Буквально кілька днів тому помер 44-річний чоловік, який працював санітаром на «швидкій», і він нічим не хворів, тобто не мав супутніх патологій. Лікування від коронавірусу немає, колють коктейль препаратів: від Еболи, ВІЛ, гепатиту С і малярії. І зараз ще почали колоти ліки проти ревматизму, – додає пані Катерина.

Агенції з ритуальних послуг не осилюють навантаження. Кожні 10 хвилин поступає заявка на поховання. Крематорії не справляються зі спалюванням. Люди помирають самотні, їхні рідні сидять на карантині, знають про смерть близької людини і не можуть навіть попрощатися, бо це заборонено. 19 березня тіла із Бергамо вивозили колоною військових авто до інших п’яти містечок, де є крематорії. Бо морги перенаповнені…

Станом на 20 березня в країні за день померли 627 людей, а 21 березня – 793 людини! 22 березня – 651! Всього померлих станом на 22 березня – 5476! Люди в паніці, смерть витає на кожному кроці. Ось як ситуацію описує 84-літній священник із госпіталю в місті Бергамо Аквіліно Апассіті:

– Родичі померлих мені телефонують, а я кладу мобільний телефон на труну з їхніми близькими і молюся разом із ними. Декілька днів тому одна жінка, не маючи змоги попрощатися зі своїм покійним чоловіком, попросила мене так помолитися. Я благословив тіло її чоловіка, здійснив молитву, і тоді ми обоє почали плакати по телефону. Це момент, коли ви відчуваєте біль від болю. Це момент великого випробування…

На сьогодні в Італії вже 13 лікарів померли від Сovid-19. В їхнє число входять як сімейні лікарі, так і ті, хто працював у реанімації. На щастя, педіатри Італії повідомляють, що проблема Сovid-19 не стала педіатричною проблемою: у 300 дітей була діагностована інфекція, але немає жодної дитини у важкому стані і відповідно – жодного летального випадку…

Щодня – по десять сторінок некрологів

Лучанин, який живе в Італії, Олег Ходаковський, так описує ситуацію:

– Живу я на острові Капрі понад 10 років. Острів в Італії розташований біля Неаполя. Його називають перлиною Італії. Тут люблять відпочивати світові знаменитості. Скажу так, що можна просто на вулиці побачити Дженніфер Лопес, Сталоне, Шварценеггера, Ріану та інших відомих зірок. Ще в січні острів був заповнений світовим бомондом, бо тут проходив фестиваль.

Про коронавірус італійці чули не з чужих вуст, а від своїх співвітчизників, які масово почали повертатися з Китаю. У лютому по всій Італії проводили карнавали. І якраз в цей період з’явилися перші хворі на коронавірус у Ломбардії. Італійці почали масово заражатися. Як писали місцеві видання, епідемія розпочалася з 31-го зараженого.

Ну, а далі влада попередила про закриття сполучення з найбільш заражених регіонів. І почалася паніка. Люди стали масово покидати «заражені регіони». Журналісти знімали стріми з вокзалів, аеропортів і показували ці натовпи мігруючих, які навіть були без масок. Десь в кінці лютого в моєму регіоні зафіксували перший випадок коронавірусу – в українки, яка приїхала з зараженого регіону до батьків.

Тепер за порушення карантину у нас штраф 206 євро, або ув’язнення від 3 місяців до 12 років. Для жорстокішого контролю, крім карабінерів, поліції, муніципальної поліції, податкової поліції, залучили навіть армію.

Оксана Льода – львів’янка, яка живе в Італії:

– Для Бергамо і Брешії через гнітючу кількість померлих настали чорні дні, десять сторінок некрологів у газетах! Померлих ховатимуть без відспівування, морги переповнені. Потрясінням для мене стала одночасна смерть літнього подружжя по сусідству від мене, шанованих у місті людей, старенькі померли вдома, з різницею у дві години. Українська заробітчанка, жінка 66 років, померла у сусідньому містечку…

Я не медик і не пропонуватиму жодних чудодійних і безвідмовних засобів лікування на зразок часнику, горілки чи тертих жаб’ячих лапок. Наразі є один, найпростіший і найбільш дієвий засіб зупинити пандемію – залишатися в хаті і максимально скоротити контакти, не сподіваючись на «якось буде». Пишу, а за вікном завиває «швидка», ми вже так звикли до цього звуку, що майже його не чуємо…

Лука Францезе з Неаполя зняв приголомшливе відео і виклав у мережу. Його 47-річна сестра Тереза померла від коронавірусу. Йому і рідним довелося майже добу пробути з її тілом в квартирі, бо відповідні медслужби, через велику кількість викликів, не встигали її забрати. Годі й уявити, яку психологічну атаку довелося пережити цим людям. І тепер не відомо, як хвороба вплине на них…

І таких випадків по країні – безліч. Кожен день італійці прокидаються і засинають з єдиним бажанням – почути, що хвороба нарешті почала відступати. Але поки лише навпаки…

Ірина Бура