Якби у нас була машина часу, котра перенесла б на 590 років у минуле, то цими січневими днями увага всього світу була би прикута до Луцька. Адже саме тут, у стінах Луцького замку, зібралися у січні 1429 року правителі найвпливовіших країн Європи.
Фактично на Волині відбувся чи не найбільший у середньовічній історії З'їзд монархів, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
Передумовою для такого заходу була складна ситуація, що склалася тоді в Європі. Через економічну та релігійну кризи, а також виснажливі війни поміж сусідами одні країни зникали, інші забирали їхню територію. Тож правителі держав вирішили: треба сідати за стіл переговорів і вирішувати всі проблеми мистецтвом дипломатії, а не мовою зброї.
А найзручнішим місцем для переговорів стала найпотужніша в ту епоху держава – Велике князівство Литовське, південною столицею якого був Луцьк.
До заходу готувалися увесь рік
Аби прийняти в Луцьку монархів із належними почестями, великий князь литовський Вітовт розпочав підготовку ще за рік до зазначеної дати.
Оскільки населення Луцька тоді становило 10 тисяч осіб, то, аби забезпечити численні делегації нічлігом, харчуванням, розвагами, в довколишніх селах споруджувалося додаткове житло.
Найбільш шанованих гостей було заплановано розмістити в резиденціях польського короля та великого князя литовського. Для гостей ретельно облаштовувалися мисливські угіддя. Споруджувалися величезні як для того часу торговельні площі. Купці, розуміючи, скільки заможних людей збереться в одному місці, привозили до Луцька найдорожчий крам. А історики стверджують, що до міста приїхали навіть повії. Бо ж не нудьгувати чоловікам лише за їжею, питвом і полюванням?
У місто прибули 15 тисяч гостей
І ось коли всі клопоти з підготовки були позаду, в січні до Луцька один за одним прибуває місцева знать: руські та литовські князі з родин Чарторийських, Сангушків, Острозьких, Четвертинських, Друцьких, Курцевичів, Гольшанських, Олельковичів, а також духовенство: православне, католицьке, єврейське.
Під церковні дзвони та сурми, бубни й барабани одним із перших завітав на з’їзд польський король Владислав ІІ Ягайло. З не меншими почестями вітають у Луцьку великого князя московського Василя ІІ Темного та московського митрополит Фотія. Окремо приїздять князь тверський Борис Олександрович і рязанський Іван Федорович (у той період Москва ще не захопила Твер і Рязань). Зі Сходу також прибувають татарські хани, які представляли Волзьку орду, Донську і Перекопську.
Із Заходу до Луцького замку їдуть король Норвегії та Швеції Ерік VІІ, делегація Тевтонського та Лівонського орденів (зниклих потім держав, які існували на теренах сучасної Німеччини, Польщі, Швеції), уповноважені представники Папи Римського. Із Півдня прибувають посли правителя Молдавії та навіть Візантії!
Але найбільше почестей отримує майбутній імператор Римської імперії, а на момент з'їзду король німецький, чеський та угорський Сигізмунд І Люксембурзький, який прибув разом зі своєю дружиною.
Отож, якщо приплюсувати всіх правителів, їхніх представників і почет, то загалом до Луцька з’їхалися 15 тисяч гостей.
Не обійшлося без сварок і протестів
Основне питання, яке хотів для себе вирішити Вітовт, – його коронація та надання князівству статусу самостійної держави. Крім того, Вітовт прагнув отримати незалежність для церкви, яка діятиме в цій незалежній Литовсько-Руській державі.
У стінах Луцького замку правителі домовлялися про створення антитурецької коаліції (тепер схожою коаліцією є НАТО, чиї сили спрямовані проти путінської Росії і куди Україна ніяк не збереться вступити).
Піднімалося також питання, щоб поділити Молдавське князівство між Польщею та Угорщиною. І тільки після втручання Вітовта в переговорний процес Молдавію вдалося зберегти цілісною (чи не нагадує це вам нинішні політичні домовленості, де Путін вимагає узаконити його крадіжку Криму, хоче відколоти собі шматок Донбасу, Україна просить залишити їй свої землі, а примирити опонентів на переговорах пробують Німеччина та Франція?).
За більшість економічних питань учасникам з'їзду вдалося домовитися. А от проблеми щодо політики, церкви, поділу земель так і лишилися здебільшого невирішеними. Навіть коронацію Вітовта поляки зірвали, а їхня делегація на знак протесту покинула з'їзд, оскільки полякам був не вигідний сильний сусід, на чиї землі було б важко зазіхнути.
Щодня з'їдали по 700 волів і 1500 баранів
Політики ХХІ століття збираються, спілкуються, сваряться чи миряться і роз'їжджаються. Натомість 590 років тому глави держав любили поєднувати роботу з дозвіллям. А оскільки не було ні машин, ні літаків, то дипломатичні зустрічі затягувалися на тижні чи й місяці. І весь цей час сторона, яка приймала, мусила годувати, поїти, розважати поважних гостей.
Вітовт, який марив короною, не шкодував грошей, аби навіть рівень прийому в Луцькому замку був справді королівським.
Так, гостям під ноги були встелені найдорожчі «заморські» килими. Столові прибори – із чистого золота та срібла.
Аби догодити пишними столами, Вітовт розпорядився заготовити тисячі бочок вина, пива та наливок, тримати в лісах попід Луцьком цілі стада зубрів, лосів, баранів, домашніх кабанів.
Як оповідають літописні джерела, гості під час з'їзду щодня споживали по 700 волів, по 1 500 баранів, сотні лосів і домашніх кабанів, у свої черева зливали по 700 бочок меду. Аби якось «розтрясти» все наїджене, гостям влаштовували турніри, запрошували на лови та полювання.
А поки одні розважалися і під впливом алкоголю розв'язували свої язики, інші шпигували, нашорошивши вуха, і доповідали, куди потрібно.
Серед таких агентів при дворі князя Вітовта був блазень Генне (Хенне). Правителі реготали від витівок «дурня» або не зважали на його присутність. А блазню тільки цього й треба було. Він уважно слухав і переповідав усю зібрану інформацію своєму господареві, королю римському, чеському та угорському Сигізмунду.
Уроки минулого
Одне слово, від З'їзду монархів у Луцьку минули майже шість віків, а ми досі можемо знаходити багато спільного між минулим та сучасним. Як колись, так і тепер кожен правитель робить усе, аби знекровити геополітичного сусіда. Потім ослаблену державу «добрі сусіди» прагнуть розірвати на шматки. Як тоді, так і зараз, панують підкуп та підкилимні домовленості. А, щоб обіграти суперника в дипломатичній грі, активно використовуються шпигуни.
Так що, робімо висновки…
Оксана Бубенщикова
УВАГА!
ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
