На рак грудей хворіють навіть чоловіки!

Рак грудей. Якщо раніше цей діагноз сприймався, як вирок, то нині в 95% жінки одужують, якщо вчасно виявлять хворобу. Тому я закликаю кожну жінку прочитати цю статтю. А безкоштовну консультацію нам проведе досвідчений лікар-мамолог Вадим Струк.

– Вадиме Васильовичу, про рак грудей активно говорять останні років 50-т, а як давно науці відоме це захворювання?

– Понад 3500 років. Іще в папірусах Давнього Єгипту описано вісім випадків пухлин або виразок молочної залози і зазначалося: «Лікування цієї хвороби не існує». Лікар античності Гіппократ майже 2500 років тому дав хворобі назву «карцинома» (від грецького «краб», оскільки пухлина з розширеними судинами нагадувала йому клешні краба). Із кінця 19 ст. основним методом боротьби з недугою стала мастектомія (повне видалення молочної залози з грудними м′язами).

– Яка зараз у світі ситуація з раком грудей?

– Він залишається найпоширенішим у світі онкологічним захворюванням: близько 2,3 мільйона нових випадків на рік. І, на жаль, маємо щорічне зростання захворюваності приблизно на 1%, особливо серед жінок віком до 50 років.

– У нас така ж ситуація?

– За 2024 рік в Україні зареєстровано 13850 нових випадків раку молочної залози, у Волинській області – 335. Остаточних даних по Україні за 2025-й поки немає. У Волинській області торік зареєстровано 332 нові випадки раку молочної залози, серед них – у чотирьох чоловіків.

– І на цьому також треба наголосити! А як медики пояснюють щорічне зростання раку грудей та чого чекати далі?

– Всесвітня організація охорони здоров?я прогнозує до 2050 року збільшення кількості випадків раку молочної залози на 38%.

– Це жах! А чому так?

– Причин багато. Сучасні жінки пізніше народжують першу дитину, мають менше вагітностей або взагалі відмовляються від материнства, менше годують грудьми. Це продовжує загальний вплив естрогену на тканини залоз, що є ключовим фактором ризику.

Рак – це хвороба, ризик якої зростає з віком. А через збільшення тривалості життя стає більше людей похилого віку, які статистично частіше хворіють на онкологію. При цьому додаються ожиріння та низька рухова активність. Сприяють росту ракових клітин паління, високе споживання червоного м’яса, цукру, алкоголю, а також тривалий вплив хімікатів, вихлопних газів, інших канцерогенів у навколишньому середовищі негативно впливають на клітинне здоров’я.

Але водночас збільшення кількості діагностованого раку грудей – це результат кращого виявлення хвороби на ранніх стадіях завдяки скринінговим програмам (мамографії) та сучасним методам візуалізації. А рання діагностика дає хороший результат – зниження смертності.

– Які жінки перебувають у найбільшій групі ризику?

– Ризик розвитку раку молочної залози суттєво зростає після 40 років, досягаючи піку у віці 50 – 64 років. Водночас учені фіксують тривожну тенденцію і серед жінок 20 – 49 років. Це пов’язують зі зміною гормонального фону та зовнішнього середовища. У групі підвищеного ризику також жінки, в яких: ранній початок менструації (до 11 – 12 років), пізня менопауза (після 55 років), відсутність вагітностей або пізні перші пологи. Також у групі ризику жінки, в яких виявлені передракові стани чи попередньо перенесений рак однієї залози.

– А наскільки впливає спадкова схильність?

– Якщо хворобу мав один родич першого ступеня (мама, сестра, донька), то ризик розвитку раку в інших жінок цієї родини стає вдвічі вищим. Якщо у двох і більше жінок однієї родини діагностовано рак, то ризик зростає у три-чотири рази. Ще вищий ризик, якщо родичка захворіла у віці до 50 років.

– То рак передається у спадок?

– Ні: передається не сама хвороба, а мутації в генах, які різко підвищують вразливість до хвороби. Причому ризик передачі такої мутації дітям від одного з батьків становить 50%. Але зразу хочу заспокоїти: навіть якщо в родині є хворі на рак грудей і навіть якщо жінці передалася генетична мутація, це не вирок і не «100% гарантія», що жінка захворіє на рак. Це просто сигнал звернутися до лікаря і розробити з ним індивідуальний план спеціального огляду.

– У якому віці може з’явитися рак грудей? 

– За даними Національного канцер-реєстру – навіть до 17 років. Але це поодинокі випадки. Пік припадає на 50 – 64 роки.

– Які симптоми повинні насторожити і чи відрізняються вони у чоловіків та жінок?

– На ранніх стадіях рак молочної залози зазвичай протікає безболісно. Найчастіша ознака – це тверда гулька, яка зазвичай не болить, має нерівні краї та не зникає після завершення менструального циклу. Буває, що одна залоза стає помітно більшою за іншу чи змінює свій звичний контур. Іноді шкіра грудей стає схожою на «лимонну кірку», можуть з?явитися почервоніння, лущення. Буває, сосок втягується всередину, з’являються висипання або скоринки на соску чи ареолі, виділення, іноді – з домішками крові. Серед ознак раку – збільшення лімфатичних вузлів під пахвою або біля ключиці. Всі ці симптоми ідентичні для жінок та чоловіків.

– Якщо жінка нащупала якісь затвердіння чи побачила інші зміни в стані грудей, що робити?

– Звернутися до сімейного лікаря, отримати електронне направлення до хірурга-онколога, зателефонувати в реєстратуру онкоцентру й записатися на прийом.

– А якщо чекати, що «раптом мине», чи швидко хвороба перейде з однієї стадії в іншу?

– Все дуже індивідуально. У середньому шлях від однієї злоякісної клітини до утворення розміром 1 см триває від 5 до 10 років. Тому маленькі пухлини діагностуються саме на профілактичних обстеженнях.

– Які шанси на одужання залежно від стадії захворювання?

– У разі виявлення раку на першій стадії можна побороти онкозахворювання в 95% випадків, на другій – 80%, на третій – 50%. Але 25% випадків рак грудей діагностують саме на третій-четвертій стадіях, при появі відчутних симптомів.

– На початку розмови ви зауважили, що завдяки сучасним методам лікування знизилася смертність від раку грудей?

– Так, за останні 20 – 30 років виживаність при раку молочної залози (РМЗ) зросла вражаюче. І в розвинених країнах цей діагноз уже розглядають не як вирок, а як хронічне захворювання, яке можна контролювати. Найбільший прогрес відбувся при лікуванні саме останніх стадій. Якщо при третій стадії виживаність у 2005 році становила всього 30%, то зараз – 70 – 85%. При четвертій стадії, коли рак «пустив метастази», середня тривалість життя вимірювалася місяцями, то зараз пацієнтки можуть жити 5 – 10 років і довше з високою якістю життя.

– Це так діють сучасні методи лікування?

– Так, сьогодні ми лікуємо не просто «рак», а конкретний біологічний підтип пухлини. Для цього використовуються таргетна терапія («розумні ліки»), імунотерапія, органозберігаюча хірургія та  онкопластика, біопсія «сторожового» лімфовузла, гормональна терапія нового покоління, променева терапія з точним наведенням, генетичне профілювання пухлини.

– Чи є ризик захворіти повторно?

– На жаль, у 20 – 30% жінок, які пройшли успішне лікування раннього раку молочної залози, хвороба може повернутися у вигляді метастазів (дистанційний рецидив) протягом життя. Ризик місцевого рецидиву (у тій же залозі) значно нижчий – близько 5 – 10% при сучасному лікуванні.

– А в яких випадках треба видалити молочну залозу?

– Така операція називається мастектомія. Вона показана за наявності двох або більше пухлин у різних квадрантах (частинах) однієї залози або якщо пухлина настільки велика, що після її видалення з безпечним краєм від залози майже нічого не залишиться або вона буде сильно деформована. Також застосовують мастектомію при запальній формі раку: це агресивний підтип, який зазвичай потребує повного видалення залози після курсу хіміотерапії.

– Пам?ятаю, відома кіноакторка Анджеліна Джолі видалила груди, бо їй від мами передалася схильність до раку…

– Так, жінкам із генетичною схильністю, високим ризиком рецидиву або появою раку в іншій залозі теж пропонують мастектомію (іноді профілактичну на обох грудях). Інколи жінки обирають мастектомію, щоб уникнути променевої терапії або зменшити психологічну тривогу щодо можливого місцевого рецидиву.

– Насамкінець: що повинна робити кожна жінка, щоб не допустити важких наслідків раку грудей?

– У 20 –  40 років – щомісяця самостійно обстежувати молочні залози на 6 – 12 день менструального циклу. Навіть якщо ніщо не турбує – один раз на рік прийти до мамолога і зробити УЗД молочних залоз. У 40 – 50 років рекомендується мамографія один раз на два роки, при високій щільності грудей додатково можуть призначити УЗД. Після 50 років мамографія має бути щороку, а самообстеження – щомісяця в один і той же обраний день.

– Причому планові обстеження безкоштовні, так?

– Профілактична мамографія безкоштовно проводиться жінкам 45+ один раз на два роки (якщо є показання, то й частіше). УЗД жінкам 20 – 40 років теж проводиться безплатно один раз на рік. Але потрібно мати електронне направлення.

– А я ще раз попрошу, дорогі мої читачки: обстежте груди, якщо досі цього не зробили. Бо немає нічого ціннішого, ніж здоров′я.

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.