Небезпечний хантавірус: чи загрожує нам нова пандемія і як уберегтися від зараження

Однією з найгостріших тем в усьому світі став сьогодні хантавірус – небезпечне захворювання, яке для частини заражених уже закінчилося летально.

Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Як ми вже розповідали в попередніх номерах газети, хантавірус спалахнув на круїзному лайнері MV Hondius і забрав життя декількох пасажирів. Після летальних наслідків жодна країна світу не хотіла прийняти у себе більше від сотні пасажирів та членів екіпажу цього судна, адже всі боялися поширення небезпечної інфекції і повторення страшного періоду COVID-19, який забрав життя більш як семи мільйонів людей.

Отож, у лікарки-інфекціоністки Аліни Сизової розпитаємо, що таке хантавірус, наскільки він небезпечний, як проявляється і чи велика загроза того, що світ знову може опинитися перед новою пандемією?

Остерігайтеся пилу від гризунів

Офіційні джерела міжнародних організацій охорони здоров′я кажуть, що хантавірус – це не нова інфекція. Медицина вивчає її вже багато десятиліть. Свою назву вірус отримав від річки Хантан у Кореї, де у 1950-х роках під час Корейської війни лікарі вперше детально описали спалах загадкової тоді хвороби серед військових.

– На відміну від коронавірусу, який легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, хантавірус здебільшого поширюється зовсім інакше. Його основними переносниками є гризуни – миші, щури, полівки. Саме вони можуть роками переносити вірус і виділяти його через слину, сечу та послід, – пояснює Аліна Сизова. – Найчастіше люди заражаються тоді, коли вдихають пил із мікрочастинками виділень заражених гризунів. Саме тому небезпечними можуть бути звичайні побутові ситуації: прибирання старого сараю чи підвалу після зими, робота на дачі, ночівля у закинутих приміщеннях або контакт із сухим мишачим послідом. Медики пояснюють: небезпечна не сама миша, а саме заражений пил, який піднімається у повітря.

Як розпізнати недугу

У Всесвітній організації охорони здоров’я наголошують: для більшості різновидів хантавірусу передача від людини до людини практично нехарактерна. І саме це сьогодні є головною відмінністю від COVID-19. Водночас штам Andes virus, який пов’язують зі спалахом на лайнері MV Hondius, у рідкісних випадках все ж може передаватися між людьми при дуже тісному і тривалому контакті, зокрема між членами родини або партнерами.

– Перші симптоми хантавірусу дуже підступні, адже вони часто нагадують звичайний грип або сезонну вірусну інфекцію. У людини різко підвищується температура, з’являються сильна слабкість, озноб, ломота у м’язах, головний біль, нудота, інколи біль у животі, блювання або діарея. Через це люди нерідко думають, що просто застудилися або перевтомилися, – застерігає Аліна Сизова. – Але найбільша небезпека полягає у тому, що при тяжкому перебігу через кілька днів можуть з’явитися проблеми з диханням. Людині починає бракувати повітря, виникають кашель, біль у грудях, сильна задишка, синіють губи, а стан може погіршуватися буквально за кілька годин. У таких випадках рідина накопичується у легенях, і пацієнту часто потрібна реанімація або навіть підключення до апарата штучної вентиляції легень.

Інші форми хантавірусу, які частіше трапляються у Європі та Азії, уражають нирки та судини. Тоді можуть виникати болі у попереку, зменшення кількості сечі, набряки, крововиливи та порушення роботи нирок.

Саме від тяжкого ураження легень, гострої дихальної недостатності, шоку або тяжких судинних ускладнень найчастіше і помирають пацієнти. Найбільше ризикують люди старшого віку, пацієнти із хронічними захворюваннями серця, судин, нирок, легень, а також люди зі слабким імунітетом.

Більшість штамів не передаються від людини до людини

Втім, як наголошує Аліна Сизова, сама інфекція залишається рідкісною, попри серйозність захворювання. Тобто більшість людей ніколи не стикаються з хантавірусом упродовж життя.

За офіційними даними ВООЗ станом на 7 травня 2026 року, у світі було зафіксовано вісім випадків захворювання, п’ять лабораторно підтверджених інфекцій і три смерті, пов’язані зі спалахом на круїзному лайнері MV Hondius. При цьому міжнародні експерти оцінюють ризик глобального поширення як низький.

Саме ситуація на борту нідерландського круїзного судна MV Hondius сьогодні викликала найбільший резонанс у світі. Судно вирушило з Аргентини, а пізніше на борту почали фіксувати випадки небезпечного захворювання. Відомо, що троє пасажирів – громадяни Нідерландів – померли.

Після цього багато країн почали вводити карантинні та ізоляційні заходи. В Іспанії суд ухвалив рішення про примусову ізоляцію пасажирів лайнера, які могли контактувати із зараженими людьми.

Серйозною була ситуація і на одному з віддалених островів, де через підозру на хантавірус британська влада навіть провела спеціальну операцію з висадки медичного десанту. Через критичну нестачу кисню лікарів довелося доправляти фактично екстреним способом, адже на острові працювали лише двоє медиків.

Франція також різко посилила карантинні заходи. Міністерка охорони здоров’я Франції Стефані Ріст повідомила, що одна з француженок після повернення з круїзу отримала позитивний тест на хантавірус, а її стан погіршився. Частину контактних осіб помістили на самоізоляцію, а карантин у деяких випадках продовжили до 42 днів.

Водночас французька влада закликала не панікувати. Представники уряду прямо заявили: хантавірус є давно відомою інфекцією, а міжнародна координація розпочалася дуже рано, тому ситуація перебуває під контролем.

Польща також запровадила санітарний нагляд за людиною, яка контактувала з пасажирами круїзного лайнера. За інформацією польських ЗМІ, симптомів захворювання у цієї особи наразі немає, однак медики продовжують спостереження.

Не оминула тема хантавірусу й України. Як повідомило «Суспільне» з посиланням на Хмельницьку інфекційну лікарню, від початку 2026 року там зафіксували два випадки хантавірусної інфекції. Обидва пацієнти мали перебіг середньої тяжкості, пройшли лікування та були виписані.

В Луцьку на момент написання інтерв?ю не було зафіксовано пацієнтів із хантавірусом. Як пояснила Аліна Сизова, більшість цих штамів не передаються від людини до людини. Типовий шлях зараження – зоонозний: тобто від тварин до людей.

Ось як захиститися від інфекції

Підсумовуючи розмову, Аліна Сизова радить не панікувати, але бути уважними до свого здоров’я:

– Якщо після прибирання старих приміщень, контакту з гризунами або перебування у запилених місцях у людини з’явилися висока температура, сильна слабкість чи проблеми з диханням, необхідно звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням.

Для профілактики лікарка-інфекціоністка рекомендує регулярно проводити вологе прибирання, провітрювати старі приміщення, працювати у рукавичках, не піднімати сухого пилу віником, зберігати продукти у закритих контейнерах та ретельно мити руки після контакту з потенційно забрудненими поверхнями.

І найголовніше – сьогодні нам усім дуже важливо не піддаватися паніці. Ми вже пережили пандемію COVID-19. Ми живемо в умовах війни, коли ніхто не знає, що може статися завтра або навіть через годину. Саме тому зараз наше головне завдання – не поширювати страху, не довіряти різним ІПСО та панічним повідомленням із соціальних мереж, які часто спеціально розхитують ситуацію, сіють недовіру до лікарів, влади та медичних установ.

– Дуже важливо читати інформацію з перевірених джерел, дослухатися до рекомендацій лікарів та дотримуватися простих правил безпеки, які ми добре засвоїли ще під час пандемії коронавірусу, – додає Аліна Сизова. – Йдеться про особисту гігієну, миття рук, обробку поверхонь, уникнення небезпечних контактів і обережність у місцях великого скупчення людей.

І дай Боже, спокійно переживемо і нинішню хвилю тривоги навколо хантавірусу.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.