Гроші українських біженців беруть на контроль: як уникнути штрафів?

Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон.

Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Держава фактично дала людям час облаштуватися: питання податків майже не піднімали. Здавалося, так буде й далі. Але у 2024 – 2025 роках ситуація різко змінилася.

В Україні запрацювала міжнародна фінансова система

В Україні повноцінно запрацювала система CRS (Common Reporting Standard) – автоматичний обмін інформацією про банківські рахунки.

Завдяки цій системі Державна податкова служба України (ДПСУ) отримує: ваше ім’я та адресу; податковий номер; номер іноземного рахунку; залишок коштів на кінець року; загальну суму надходжень за рік.

Revolut, Wise, PayPal, польські, німецькі, швейцарські банки – всі передають дані. Навіть країни з «банківською таємницею» давно в системі.

Таким чином у вересні 2025 року податкова служба України отримала дані від понад 120 країн за 2024 фінансовий рік. Це означає: ДПСУ бачить іноземні рахунки українців і рух коштів на них.

Паралельно держава підвищила військовий збір до 5%. І саме це створило серйозний прецедент для тих, хто працює за кордоном.

Хто ви для податкової?

Багато хто думає так: «Я живу за кордоном два роки, діти там ходять у школу, я працюю. Я вже не резидент України». Але все значно складніше.

В Україні діє поняття «центр життєвих інтересів». І саме воно часто важливіше за правило 183 днів, яке застосовують у Європі.

Податкова України вважає вас своїм резидентом, якщо у вас є українська реєстрація місця проживання; в Україні живе чоловік, дружина, діти або батьки; у вас відкритий ФОП (навіть «сплячий»); є квартира, будинок чи земля; є українські банківські рахунки; ви володієте облігаціями чи акціями в Україні.

Іноді враховуються навіть побутові речі: український мобільний номер, договори на послуги, лікування в Україні.

У результаті виникає подвійне резидентство: країна, в якій ви фактично проживаєте, вважає вас своїм платником податків, але й Україна – теж. Формально такий прецедент мають вирішувати міжнародні угоди. Але на практиці податкова України діє просто: поки ви не довели інше – ви наш резидент і маєте звітувати.

Військовий збір 5%: що важливо знати

Ставка військового збору в Україні давно вже зросла до 5%. І ось тут ховається важливий нюанс для українців, які працюють за кордоном.

Бо так: в Україні діє податковий кредит – якщо ви вже сплатили податок за кордоном, його можна зарахувати. Але це правило працює лише для ПДФО (18%). Для військового збору – ні.

Візьмемо приклад. Пані Світлана працює в Польщі медсестрою і отримує 6 000 злотих на місяць. У Польщі з неї утримали 20% податку. В Україні ПДФО 18% перекривається польським податком – платити не треба. Військовий збір становить 5% від «грязного» доходу. Якщо 6 000 злотих – це приблизно 71 500 грн, то за рік військовий збір становитиме майже 43 000 грн. Це стосується всіх іноземних доходів: зарплат, дивідендів, оренди.

Якщо живе на соцдопомогу

Приклад медсестри Світлани поширюється на тих українців, які працевлаштовані. А от ті, хто отримує соціальну допомогу від іноземних держав, сплачувати ПДФО і військовий збір не повинні. Бо така допомога не оподатковується в Україні. Йдеться про Bürgergeld у Німеччині, допомогу «800+» у Польщі, виплати від Червоного Хреста та інших фондів  із цих сум не сплачуються.

Водночас податкова України наполегливо рекомендує ці доходи декларувати – у розділі «Доходи, що не підлягають оподаткуванню».

Навіщо це потрібно? Бо податкова бачить рух коштів на рахунках через CRS. Якщо гроші є, а доходів у декларації – ні, виникає підозра в «тіньових» заробітках. Декларація – ваш захист.

Якщо ж ви просто запізнилися з декларацією, а доходів не було – штраф 340 грн. Але якщо були приховані доходи, то штраф становитиме від загального розміру податків: 10% – за ненавмисне порушення; 25% – за навмисне; 50% – за повторне порушення протягом трьох років, 75% – третій раз.

Наведемо приклад. Біженець Олег мав незадекларований дохід розміром 2 000 євро. Він повинен сплатити податки 23% (18% ПДФО і 5% військового збору), що дорівнює 460 євро. Якщо він навмисно цього не зробить, ДПСУ зобов?яже Олега все-таки сплатити податки і, крім того, оштрафує Олега на 25% від загальної суми податків, що становить 115 євро. А якщо Олег буде зволікати, то йому ще й загрожує пеня за прострочення.

Як не втратити своїх грошей?

Якщо ви живете за кордоном як український біженець, який не працює і отримує лише соціальну допомогу, жодних податків вам сплачувати не потрібно. Але ви зобов′язані вписати в декларацію, що живете на «соціалку». Тоді ДПСУ зрозуміє, що то у вас за кошти на рахунку.

Подати декларацію треба встигнути до 1 травня 2026 року через свій електронний кабінет.

Якщо ж ви офіційно працюєте за кордоном і сплачуєте гроші до тамтешнього бюджету, вам потрібно взяти про це довідку та внести інформацію в декларацію. А також сплатити в бюджет України 5% від заробленого на військовий збір. Зробити це потрібно до 1 серпня 2026 року.

Щоб переконатися біженцю, що в нього немає ніяких боргів перед українською податковою, варто через Дія.Підпис або власний електронний ключ зайти у свій особистий електронний кабінет та перевірити наявну там інформацію.

І головне: в умовах автоматичного обміну інформацією між податковими різних країн стратегія «нічого не робити» може закінчитися великими штрафами. Тому поставтеся відповідально до сплати податків.

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.