Чи справді розчинна кава – то «хімія», як вона впливає на здоров’я, та про які її «секрети» варто знати

Багато хто з нас не може і дня прожити, щоб не поласувати філіжанкою кави. Але з віком з’являються сумніви: чи не зашкодить це здоров’ю? Особливо якщо любиш розчинну каву?

У цій статті разом із лікаркою-гастроентерологинею Наталією Стаднік ми розповімо, що кажуть науковці про споживання ароматного напою, які міфи розвінчують і які застереження дають, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Як роблять розчинну каву

Найбільша помилка – вважати, що розчинну каву створюють у лабораторіях із порошків. Насправді якісна розчинна кава – це на 100% натуральний продукт. Процес її виготовлення нагадує звичайне заварювання, тільки в гігантських масштабах.

Спочатку зерна обсмажують і подрібнюють, а потім заварюють у величезних «чайниках» під високим тиском. Виходить надміцний кавовий концентрат. Щоб він став порошком або гранулами – з нього просто видаляють воду.

Роблять це двома способами. Щоб отримати порошкову каву, використовують гаряче сушіння: кавовий екстракт розпилюють у потоці гарячого повітря, краплі висихають і стають порошком. А от сублімовану каву отримують сучаснішим методом: каву заморожують при -40° C, а потім у вакуумі висушують кригу. Це дозволяє зберегти всі корисні речовини та аромат без термічної обробки.

– Як бачимо, у складі якісної кави немає «хімії». Це, умовно кажучи, висушений кавовий сік. Єдиний нюанс, про який попереджають медичні журнали (наприклад, «Food and Chemical Toxicology») – про вміст акриламіду, – зауважує Наталія Стаднік. – Ця речовина утворюється природним шляхом під час обсмажування будь-яких кавових зерен. У розчинній каві концентрація акриламіду трохи вища. Однак, щоб він реально зашкодив організму, треба випивати по 10 – 15 чашок на день.

А от чого не варто робити – то це купувати пакетики «3 в 1», наголошує лікарка. Адже в таких напоях багато цукру, який провокує появу діабету, та пальмової олії – трансжирів, які забивають судини та провокують їх.

Корисна для печінки та мозку

Для людей поважного віку найціннішою властивістю кави є її здатність підтримувати мозок.

Згідно з дослідженням, опублікованим у «Journal of Alzheimers Disease», регулярне споживання кофеїну може знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера та деменції на 65%. Кава, завдяки вмісту антиоксидантів, допомагає «очищувати» клітини мозку від токсичних білків.

– Довгий час вважалося, що кава шкідлива для серця. Але велике дослідження в «European Journal of Preventive Cardiology» показало: 2 – 3 горнятка розчинної кави на день знижують ризик серцево-судинних захворювань та передчасної смерті. Головне – стежити за тиском, – наголошує Наталія Стаднік. – Якщо після кави він не «стрибає» – напій лише зміцнює судини.

Пенсіонери часто змушені вживати багато ліків, що створює навантаження на печінку. Видання «Journal of Hepatology» наводить дані, що кава (навіть розчинна!) зменшує ризик фіброзу та цирозу печінки. Вона діє як природний захисник, допомагаючи органу справлятися з токсинами.

А цукор додавати?

Хоча кава й корисна, але й вона має особливості споживання, зазначає Наталія Стаднік.

Так, кофеїн може дещо прискорювати виведення кальцію з кісток. Щоб уникнути ризику остеопорозу (крихкості кісток), додавайте до кави трішки молока, натуральних вершків або з’їдайте скибочку сиру.

– Кава виводить магній, який важливий для спокійного сну та роботи м’язів. Якщо ви п’єте каву щодня, подбайте про те, щоб у раціоні були каші (гречка, вівсянка) або горіхи, – радить лікарка-гастроентерологиня. – Також не варто повторювати ритуал, який нам нав’язали рекламою та фільмами: прокинувся – і зразу випиваєш каву. Бо кава натще – це агресивний подразник. Вона стимулює вироблення соляної кислоти, коли в шлунку ще немає їжі. А це призводить до печії та подразнення слизової; розвитку гастриту; у перспективі – до виразки шлунка.

Також Наталія Стаднік радить не додавати до кави цукор. Бо такий напій провокує стрибки інсуліну. А от щодо молока чи вершків – усе індивідуально.

– Людям із підвищеною кислотністю шлунка варто додавати молоко або вершки. Бо вони зменшують дію кислот. Також, як я казала, молоко в каві запобігає вимиванню кальцію з організму. А от споживати каву без молока краще людям із непереносністю лактози або тим, хто прагне максимально отримати антиоксиданти з напою (бо їхня активність знижується під впливом молочного білка), – зауважує лікарка.

З ліками не поєднуйте

Наталія Стаднік радить робити паузу між прийомом їжі та кавовою церемонією:

– Справа в тім, що кава містить таніни й поліфеноли, які «зв’язують» корисні елементи. Якщо пити її під час їди, то організм не зможе засвоїти зі спожитих продуктів до 80 відсотків заліза та значну частину кальцію.

Ось чому лікарка рекомендує насолоджуватися кавою лише через годину після основного прийому їжі. Саме такий інтервал дозволить організму засвоїти все корисне з їжі, а каві – виконати свою роль стимулятора травлення.

– Особливо важливо дотримуватися такого інтервалу у випадках прийому ліків, – додає Наталія Олександрівна. – Адже кава може повністю нейтралізувати дію ліків (наприклад, для щитоподібної залози), або навпаки – небезпечно посилити їхній вплив на серце.

Ну, а головне правило, дотримуватися якого радить лікарка, – обирайте якісний продукт, не зловживайте кавою і прислухайтеся до свого організму.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.