Що правителі Європи робили в Луцьку 600 років тому?

І чому помилки тих далеких часів ризикують повторити сьогодні. На січень 2029-го в Україні запланована грандіозна подія – 600-річчя з′їзду європейських монархів.

Містом, що зібрало тоді правителів 15 держав, став Луцьк. А в стінах замку, який височіє дотепер, вершилася доля цілого континенту! Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

До міста приїхали делегації 15 держав

У січні 1429 року місто Луцьк стало центром європейської політики. За ініціативою великого князя литовського Вітовта (тоді наші землі входили  до складу Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського) тут відбулася подія, яку, за масштабом і значенням, можна вважати прообразом сучасних міжнародних самітів.

Протягом кількох тижнів лідери тогочасної Європи намагалися вирішити питання війни та миру, територіальних суперечок і економічних домовленостей.

Склад делегацій, що прибули до Луцька, був безпрецедентним для Центрально-Східної Європи. Господар заходу, великий князь Вітовт, який на той час володів величезними територіями сучасних Литви, білорусі та більшої частини України, приймав гостей найвищого рангу.

Найвпливовішим серед них став Сигізмунд I Люксембург. На той момент він був королем римським, чеським та угорським, а згодом став імператором Священної Римської імперії.

Сигізмунд I Люксембург прибув зі своєю дружиною Барбарою та величезним почтом, до якого входили німецькі, чеські, угорські та австрійські аристократи.

На запрошення Вітовта прибув також король польський Владислав II Ягайло в супроводі духовних та світських осіб. Данське королівство представив король Ерік VII, який відстоював інтереси також Швеції та Норвегії. Своїх представників на з′їзд делегували  Папа Римський Мартин V і візантійський імператор Іоан VIII.

Території сучасної Німеччини та Балтії представляли делегації Лівонського і Тевтонського орденів. Зі східних держав прибули великий князь московський Василь II Темний, князі рязанські та тверські, а також татарські хани Перекопської, Донської та Волзької орд.

Сварилися за все: корону, території, релігію

Здолати тисячі кілометрів тоді – було ще тим випробуванням. Тим паче – взимку. Але питання, які мали бути вирішені в Луцьку, вважалися архіважливими.

Ініціатор та організатор з′їзду, князь Вітовт, мріяв під час цього саміту (як би ми назвали цю подію сьогодні) стати королем, отримавши у присутності інших правителів корону від Папи Римського. І потрібно йому це було не для краси чи марнославства, а щоб стати законним правителем нового утворення на політичній карті Європи – Литовського-Руського королівства. Однак створення такої держави означало б повну його незалежність від Польщі та послаблення останньої. Тому, щойно польська делегація почула про  ці наміри, як одразу покинула з′їзд.

Другим важливим питанням саміту було створення антитурецької (як тоді казали – антиосманської) коаліції. Адже в той час Османська імперія стрімко наступала на Балканах і становила пряму загрозу для Угорщини та Візантії.

Сигізмунд I Люксембург, який тоді правив на землях Угорщини й Чехії, просив своїх сусідів – Польщу й Литву – долучитися до спільної оборони від турецьких завойовників. Але поляки відкинули пропозиції, не надали військової підтримки проти спільного ворога. Думали, до них османські війська не дійдуть. А потім, коли збагнули свою помилку, було вже пізно.

Багато суперечок точилося на з′їзді і щодо об′єднання католицької та православної церков. Вітовт і Сигізмунд підтримували цю ідею. Але вище православне духовенство відмовилося йти на будь-які поступки. Тобто релігійне питання як у нинішні часи, так і в тодішні, розділяло та послаблювало в боротьбі зі спільним ворогом.

Планували учасники з′їзду вирішити й долю Молдавського князівства, за землі якого точилися суперечки між Угорщиною, Польщею й турками.

А ще – делегації мали домовитися про правила торгівлі, податки й судноплавство на Балтиці та вирішити Ганзійське питання – про відносини з німецькими торговими містами.

Гостей було втричі більше, ніж лучан

З′їзд вражав не лише політичним значенням, а й своєю пишністю.

За даними істориків, до Луцька прибуло близько 15 тисяч осіб. Це майже втричі більше, ніж населення тогочасного міста загалом. Тому гостей розселяли не лише в Луцьку, а й у його околицях.

Офіційна частина тривала з 9 по 29 січня. Хоча підготовка й окремі зустрічі розтягнулися на довші терміни. Дипломатичні переговори чергувалися з розкішними банкетами, лицарськими турнірами та полюваннями в околицях міста.

Масштаби споживання продуктів під час з′їзду були колосальними. Щодня гості з′їдали в середньому по 700 волів, 1400 баранів, сотні лосів і диких кабанів. Поважне товариство випивало по 700 діжок меду, вина й інших напоїв.

Розваги також мали дипломатичний підтекст. Наприклад, блазень Генне, який розважав публіку, насправді був агентом Сигізмунда і збирав інформацію про настрої гостей. Кожен правитель намагався продемонструвати своє багатство через дорогий одяг, збрую та чисельність охорони, перетворюючи урочисті в′їзди до міста на справжні шоу.

Чому ця подія важлива навіть сьогодні

Але, попри всі старання Вітовта, Луцький з′їзд не приніс очікуваних результатів.

Головне питання – коронація Вітовта – вирішили відкласти на серпень наступного року, потім – на вересень. Однак поляки так і не допустили цього. Вони перехопили королівську корону, яку Вітовту везли з Риму, сам Вітовт несподівано помер у жовтні того ж, 1430 року, а з його смертю ідея суверенного Литовсько-Руського королівства відійшла у минуле.

Питання антитурецької коаліції й територіальні суперечки щодо Молдавії теж зайшли у глухий кут. Так само, як і спроба об′єднати католиків і православних.

Тому, аналізуючи події 1429 року, ми бачимо вражаючі паралелі з подіями сьогодення. 600 років тому європейські лідери зібралися, щоб протидіяти турецькій імперії, але недооцінили масштабів загрози. Середньовічний письменник українського походження Оріховський-Роксолан згодом писав, що могутність османів зросла саме через «безпечність християн», які витрачали сили на внутрішні чвари замість того, щоб об′єднатися проти спільного ворога.

Сьогодні головним ворогом Європи стала росія. Але зброя проти неї лишається для Європи такою самою – згуртованість.

Тому, щоб нагадати лідерам ЄС про помилки минулого і про важливість не допустити їх сьогодні, Україна вже розпочала підготовку до масштабного відзначення 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку.

Верховна Рада підтримала відповідну постанову. Кабінет Міністрів отримав завдання утворити організаційний комітет, який затвердить план заходів із відзначення на державному рівні цієї знакової події.

Міністерству закордонних справ рекомендовано провести заходи, щоб уже зараз розповідати в державах Європи про саміт у Луцьку, а також сприяти, аби 600-річчя З′їзду європейських монархів включили до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО.

Місцевій владі Верховна Рада доручила спорудити в Луцьку пам’ятний знак, присвячений річниці події, «Укрпошті» – видати серію поштових марок, а Національному банку України – виготовити і ввести в обіг тематичні ювілейні монети.

Бо 600-річчя З′їзду європейських монархів – це не просто нагадування про події минулого, а потужний дипломатичний сигнал, щоб Україна та ЄС будували спільне майбутнє – таке, в якому московська орда не посміє нам навіть погрожувати, не те що нападати.

Оксана Бубенщикова

На фото: картина Андрія Орльонова «Україна славетна: з’їзд європейських монархів у Луцьку. 1429 рік»

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.