Чому Різдво називають Колядою, і до чого тут язичники
У багатьох українських селах і містах Різдво досі називають Колядою – точно так само, як наші предки-язичники називали колись своє найбільше зимове свято.
І хоча сьогодні Коляда для нас – це те саме, що й християнське Різдво, втім виникла вона ще в часи, коли українці поклонялися небесним світилам – Сонцю та Місяцеві, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Має спільний корінь із «колом»
Більшість дослідників пов’язує його з латинським словом «calendae» – так у Давньому Римі називали перші дні місяця, з яких починалося нове коло часу. Через народи Європи це слово прийшло й до слов’ян.
Інша частина науковців говорить про зв’язок назви «Коляда» з поняттям «коло» – тобто безперервним обертанням року.
Але в обох версіях ідея спільна – народження нового року. Бо саме наприкінці грудня закінчувалася найдовша в році ніч, і день починав збільшуватися. Тож цілком логічно, що саме на цей період наші предки встановили свято перемоги бога Сонця. Тільки тепер ми цей день називаємо святом народження християнського Бога – Ісуса, при цьому зображаючи Його на іконах у променях сонця.
Тепер стає зрозуміло, чому обрядові пісні на Різдво називаємо ми не різдвянки (хоча саме так було б логічно), а колядки.
Основним було поклоніння Сонцю
Колядки – це дуже давні святкові пісні зимового циклу. Первісно вони описували сюжет народження молодого бога Сонця, який прийшов у світ і переміг ніч та темряву.
Варто пригадати тексти колядок – і ви самі переконаєтеся, що вони прославляють Сонце, яке порівнюють із чоловіком-господарем, Місяць – символ жінки, та їхніх діток-зірочок.
Також колядки виконували роль своєрідних замовлянь. Адже в їхніх текстах – побажання родючості та здоров′я. Колядники, виконуючи обрядові пісні, проганяли все погане з дому. І навіть дотепер ми віримо, що на Різдво в нашому домі неодмінно має звучати колядка, бо то запорука здоров′я та достатку на весь наступний рік усім, хто мешкає в домі. А чому саме хлопчиків ми так охоче впускаємо колядувати? Бо якраз вони в наших предків і символізували того молоденького бога Сонця, який народився й переміг ніч.
З плином часу, коли християнство стало домінуючою релігією в Європі, багато колядок отримали новий, біблійний зміст – про маленького Ісуса в яслах та Матінку Божу, ангелів, пастухів і волхвів. Проте у текстах і мелодіях досі збереглися дохристиянські мотиви: магічні побажання, заклинальні формули, образи тварин і символічні дари.
Тому сьогодні в українських колядках ми бачимо поєднання народної «язичницької» форми з християнським змістом. І це вкотре доводить, наскільки глибоке коріння нашого роду і як ми бережемо його впродовж тисяч років!
Колядки поєднують Україну з ЄС
Саме завдяки колядкам ми простежуємо зв′язок України із країнами ЄС та вкотре переконуємося, що культурно ми завжди були єдиними.
Так, у поляків Різдво теж має давні дохристиянські риси. Тамтешні «kolеdy» – це колядки, а «kolеdowanie » означає наше колядування. У сербів і хорватів є «koleda» та особливі обходи хат з побажаннями. У болгар збереглися «коледари» – гурти молодих чоловіків, які ходять від двору до двору з піснями й спеціальними обрядовими побажаннями.
У словенців та чехів також існують традиції зимових обходів зі співами і добрими словами. Литовські та латвійські слова «Kalеdos» теж споріднені за змістом.
Хоча в кожній країні є свої традиції колядування, загальний зміст дуже подібний. У всіх слов′ян зимові обходи мали однакову мету: принести добробут, здоров’я і захист дому. Незмінним символом завжди були пісні, а колядники обходили домівки невеликими гуртами.
Вони використовували зірку, дзвоники, маски тварин. А господарі давали їжу чи дрібні гостинці для колядників та вірили в силу пісень, які змінять рік на краще.
В часи радянської окупації москва хотіла вирвати з корінням наші національні традиції. Нав′язувала радянського Діда Мороза, який мав замінити святого Миколая. Періоди Різдвяних свят робила робочими, а храми паплюжила. Та ми все одно змогли врятувати із забуття свої обряди. Наші пісні «Свята ніч» та «Щедрик» вже стали улюбленими в усьому світі. Шкода тільки, що аж зараз ми відкриваємо світу іншу Україну – культурно багату, національно свідому, яка віками була самодостатньою і хоче й надалі лишатися такою ж…
Поліна Костюк
Ілюстративне фото: 12kanal
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.