Шахраї видурюють гроші навіть у родин військовополонених

Сьогодні ми знову поговоримо з вами про шахрайство.

Бо, хоча чи не в кожному номері газети розповідаю, як не втрапити на гачок зловмисників, та люди все одно втрачають свої гроші. Адже злочинці стають дедалі винахідливішими, а люди старшого віку й надалі лишаються дуже довірливими, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Тому вкотре розкажу вам про ті кричущі випадки, коли людина втрачала величезні гроші, бо вірила незнайомцям.

Сама привезла аферистам пакет із золотом

Кілька тижнів тому киянка втратила цінностей на суму близько 37,5 мільйона гривень. Причому власноруч передала своє майно зловмисникам!

Як могло таке статися? В листопаді вона привезла незнайомцям пакет, у якому було 140 тис. дол., 2260 євро та 5,7 кг золота в злитках!

Уже згодом, звернувшись до правоохоронців, жінка розповіла: невідомий чоловік представився працівником СБУ і сказав, що ця жінка повинна віддати на вилучення своє майно. Операція з «вилучення» мала відбуватися не в приміщенні СБУ, а на стоянці супермаркету Києва. «Кур?єр СБУ» мав назвати жінці «кодове число» й забрати в неї речі «для вилучення».

Жінка повірила незнайомцю. Виконала все, як їй сказали. О 17-ій годині дочекалася автівки. Звідти вийшов чоловік із рудою бородою та вусами. Назвав «кодове число». Узяв пакет із грішми та золотом. Сів до автівки й поїхав.

Після цього жінка, яка втратила 37,5 мільйона гривень, звернулася до правоохоронців. Вони не просто виявили, а й затримали трьох підозрюваних. В одному із затриманих жінка впізнала «кур?єра СБУ» – за бородою та вусами. Правоохоронці відправили двох підозрюваних під варту. Ще один – під нічним домашнім арештом.

Після дзвінка «банкірів» утратив 64 000 грн

На жаль, пенсіонери часто стають мішенню й так званого «вішингу» (телефонного шахрайства).

Один із таких прикладів – випадок із 75-річним пенсіонером, який утратив 64 тис. грн після дзвінка від псевдопрацівника банку. Зловмисник використовував складну технологію SIP-телефонії: підмінив номер телефону і зробив дзвінок нібито від справжнього банку.

Під час розмови шахрай представився банківським працівником, налякав пенсіонера ризиком утратити гроші з банківської картки, пообіцяв допомогти, а для того сказав назвати ПІН-код банківської картки пенсіонера.

Старший чоловік налякався. На хвилі сплеску емоцій виконав усе, що йому сказали по телефону. А в результаті втратив усі гроші, які відкладав «на чорний день».

Тому я вкотре закликаю: ніколи й нікому не називайте ПІН-коду картки, CVV-коду (три цифри на звороті банківської картки) та тих цифр, які надсилає вам банк на мобілку, аби перевірити, чи це точно ви заходите на свій банківський рахунок. Бо справжній працівник банку не має права запитувати у вас жодного пароля.

Кому війна – горе, а кому – нечесні заробітки

Окрема і чи не найбільш ганебна схема – дурити людей, чиї рідні в російському полоні або зникли безвісти.

Шахраї шукають потенційну жертву в соцмережах, пишуть їй або телефонують. Видають себе за представників державних органів, військових чи «посередників» і пропонують родині «допомогу» – внести військовополоненого до списку на обмін чи терміново «проплатити» його лікування в полоні.

Тому запам?ятайте самі й іншим передайте: жодна державна структура ніколи не вимагає грошей за звільнення полонених чи пошук зниклих. Це питання вирішується на державному рівні.

Якщо ви є родичем військового, будьте максимально обережні: не передавайте незнайомцям особистої інформації, номерів карток чи фото. Уникайте спілкування з невідомими акаунтами в соцмережах. І завжди перевіряйте будь-яку інформацію через офіційні канали (ТЦК, військові частини, СБУ).

Пропонують винагороду за «опитування»

Шахраї активно використовують логотипи відомих компаній, таких як, приміром, «Нова пошта», щоб створювати фальшиві електронні листи.

Схема проста: вам надходить лист про нібито «заборгованість» перед компанією. Шахраї підробляють адресу відправника і вигадують борги, аби змусити вас відкрити вкладення або перейти за посиланням, що веде до крадіжки даних (фішинг).

Також зловмисники пропонують «легкі гроші» за те, що ви пройдете якесь коротеньке опитування для «покращення нашої роботи». Людина вирішує: «Чому б і ні?» Але під час проходження анкети ця людина мусить ідентифікуватися, вводить пароль своєї картки, ці дані тут же надходять до шахраїв, і вони, поки людина «проходить опитування», вже знімають гроші з її картки.

Як виявити шахрая

Нам потрібно виробити звичку критично ставитися до незнайомців – які телефонують, які нам пишуть у соцмережах або хочуть поділитися «важливою інформацією».

Якщо до вас звернулися від імені банку, поліції, СБУ, Пенсійного фонду чи іншої державної установи – не спішіть одразу виконувати те, що вам сказали в телефоні. Покладіть слухавку і самі наберіть офіційний номер цієї установи (на офіційному сайті чи у вашій телефонній книзі, якщо це банк – його телефон знайдете на звороті вашої карточки).

Також слід запам?ятати: шахраї завжди створюють відчуття терміновості («Зараз ваша картка буде заблокована!», «Потрібно швидко переказати гроші!», «Ваші рідні в небезпеці!» і подібні емоційні лякалки). Тому спокій – ваш найкращий захист.

Хто користується інтернетом, ніколи не відкривайте підозрілих вкладень в електронних листах і не переходьте за посиланнями, якщо не впевнені у відправнику.

А ще – поділіться цими знаннями зі своїми рідними та знайомими. Домовтеся з ними про «кодове слово» або процедуру перевірки, якщо раптом хтось чужий зателефонує і скаже: «Ваш син (онук, дочка) в лікарні (потрапив в аварію)» тощо. Бо надзвичайна ситуація може трапитися будь-коли і будь із ким. Але завжди треба все перевірити, щоб не втратити своїх грошей.

Ніна Грицюк

На фото СБУ: затримання підозрюваного, який видурював гроші у родичів військовополонених

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.