Священник розбудував монастир і помагає людям звільнитися від залежностей

Шляхи Господні незвідані. Та якщо ти маєш пройти цим шляхом, то Бог зробить усе, аби так сталося. Саме так я можу пояснити знайомство з неймовірною людиною, духівником, отцем Тимотеєм.

Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Чому так вирішила? Бо від Луцька до високогірного села Дземброні понад 400 км, але для своєї поїздки я обрала саме цей маршрут. А серед сотень будинків у селі винайняла житло саме в пана Василя, який помагав будувати у Дземброні храм. І хоча сам монастир із церквою заховані поміж гір, Господь розпорядився так, що пан Василь підвозив нас автівкою, я спитала про будиночки попід лісом і дізналася про отця Тимотея.

Ба, більше! Перед виїздом до Луцька я мала лише пів години вільного часу, а монастир високо в горах. Утім саме в цей час пан Василь ішов до храму й зголосився провести до монастиря. Дорогою зателефонував до отця Тимотея, той був на місці і знайшов кілька хвилин для розмови.

Скажете, все це було просто збігом обставин? Можливо. Але мені здається, в житті не буває нічого випадкового. І склалося все так саме для того, щоб я розповіла вам про це особливе місце, а стаття допомогла людям змінити їхнє життя на краще…

Шлях отця Тимотея Феша до України був довгим і непростим, адже народився священник у Польщі й саме там провів перші 40 років свого життя.

Щоправда, його родина мала українське коріння, завжди спілкувалася українською, просто 1947-го, під час операції «Вісла», родину примусово виселили з рідної землі.

Бог почув мамині молитви

Крім любові до Батьківщини, сім′я шанувала рідну віру. Тому мама отця Тимотея, греко-католицька вірянка, завжди мріяла, аби хоч один із п′ятьох її синів присвятив життя Богові. Бог почув молитви жінки й виконав її мрію сповна. Бо єдина дочка стала черницею та нині в одному з монастирів Львова працює з дітьми. А один із синів став у 21 рік ченцем і взяв собі ім′я Тимотей.

Спершу він служив на українських парафіях у Польщі. Шість років був ректором семінарії в Перемишлі. Здавалося б, успішне служіння, шана людей. Але…

«Я все життя чувся українцем. Служив у греко-католицьких храмах у Польщі та літургію правив українською мовою, – зауважує о. Тимотей. –  Знав, що коріння нашого роду з Карпат, і, коли з друзями-художниками майже тридцять років тому вперше приїхав до Дземброні, відчув, що то моя земля і що тут моїй душі найкраще…»

Першим позбувся алкоголізму чернець

Милуватися красотами Карпат і насолоджуватися гірською тишею – то одне. А от заснувати Божу обитель на місці, де були тільки голий схил, обабіч ліс і Чорногірський хребет на горизонті, – то зовсім інше.

Усе починалося зі старої хатини та землі довкола неї, які було викуплено в місцевих мешканців. Згодом постав дерев′яний храм, споруджувати який помагали тутешні майстри. Всередині храму з′явився унікальний, писаний на склі іконостас. Справжнім скарбом стала давня ікона, якій близько 400 років. Є чимало ікон, які вишивали монахи. Деякі з них, як-от лик Спаса Вседержителя, викладено камінцями.

Поряд із монастирем діє Осередок духовної та психологічної віднови «Дзембрінські КРОКИ». Тут людям, не залежно від їхнього віросповідання, допомагають звільнитися від різних видів залежності та співзалежності.

– Іще в часи служіння в Польщі я почав працювати з людьми, які мають алкогольну залежність, – провадить о. Тимотей. – До мене часто зверталися дружини тих чоловіків, які не могли без спиртного. Але тоді я ще не мав достатньо знань, щоб допомогти.

Одним із тих, кому вдалося звільнитися від алкогольної залежності, став чоловік на ім′я Ярослав. Він – колишній монах. Із молодих літ пив пиво й так не помітно для себе узалежнився.

«Для мене пиво було, як чай або компот, – відверто розповідав свого часу Ярослав. – У монастирі теж пив. Спершу ховався, а далі стало байдуже:  головне – аби сп′яніти. Та одного дня я вирішив: або вичухаюся із цього болота, або то кінець».

Ярослав пройшов терапію в Польщі. Перестав уживати спиртне. Маючи особистий досвід, почав помагати іншим із цією проблемою. Разом із отцем Тимотеєм навчалися в Інституті психології здоров′я та психотерапії у Варшаві.

– Коли я почав працювати з особами із залежністю, всі теоретичні знання склалися, як пазли, – продовжує отець Тимотей.

12 кроків до повноти життя

Спочатку в Дземброні зосередилися на допомозі особам із залежністю. А згодом зрозуміли, що разом із ними потребують підтримки люди, які мають риси співзалежності.

Вже на третьому році почали супроводжувати дорослих дітей алкоголіків та людей із деструктивних сімей. Досвід засвідчив, що не варто ділити людей на категорії.

12 принципів, на яких базується духовно-психологічна програма, є унікальними та універсальними – їх може застосовувати кожен у своєму житті, не залежно від історії чи болю.

Перші п’ять років працювали на базі монастиря. Від 2024-го функціонує автономний Осередок духовної та психологічної віднови. А 2025-го створено громадську організацію «Дзембрінські КРОКИ».

 «Шлях до зцілення починається з труднощів. Бувало, людина напивалася, навіть не доїхавши до нас, – розповідає священник. – Також потрібно розуміти, що звільнення від залежності – це не диво за помахом руки. І не треба обнадіюватися, що от, мовляв, монах прочитає молитву над хворим – і той одужає. Ні. Те, що ми робимо тут, називається працею над собою. Без волі самої людини нічого не вийде, тому й рішення за нею, а не за її родичами чи близькими».

Коли людина готова до життєво необхідної роботи над собою, тоді й починається шлях «12 кроків до повноти життя». Це і визнати своє безсилля, і подолати біль та страхи, що їх людина притупляла, і довіритися Богу, і шукати нову мету та радість у житті.

Духовна програма не призначена для християнських церков, хоч і базується на уривках із Біблії. Принципи, написані два тисячоліття тому, є актуальними до сьогодні. І щоденне їхнє застосування покращує якість життя, допомагає змінити звички, що є для нас руйнівними, побачити себе правдиво, навчитися відповідальності за власні почуття й учинки, духовно дорослішати, емоційно зрілішати.

«Дзембрінські КРОКИ» – це не про лекції чи «правильні відповіді». Програма для тих, хто готовий крок за кроком пізнавати себе в просторі, де тиша і гори стають частиною терапії.

Більше інформації і реєстрація на сайті: https://www.12krokiv.org/

А всі деталі за тел.:

096 96 111 38.

Оксана Бубенщикова

А всіх читачів, яким сподобалася ця стаття, я закликаю передплатити ще й газету «ДУХОВНІСТЬ» (Індекс у Каталозі видань України – 86 802). Бо там стільки цікавого!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.