Христос воскрес, а нам лишив на спомин цю реліквію

Це незвичайна річ! Вона поєднує в собі муки, кров і всеперемагаючу любов. А ще – слугує символом земного життя Сина Божого, Який змінив наш світ і кожному подарував життя вічне.

Тож сьогодні ми поговоримо з вами про Плащаницю – реліквію, вклонитися якій означає схилити голову перед стражданнями Ісуса Христа заради нас із вами, - йдеться у газеті «Твій вибір».

А більше дізнатися про Плащаницю й обряди, з нею пов?язані, нам допоможе кандидат наук із богослів’я, викладач Львівської православної богословської академії, протоієрей Іван Голуб.

– Отче Іване, для початку поясніть, яке значення Плащаниці для християн?

– За церковними канонами, Плащаниця – це богослужбове полотно із зображенням Ісуса Христа, знятого з хреста. Вона символізує той саван, у який загорнули тіло Спасителя. У Євангелії описується, що зробив це Йосип Аримафейський разом із Никодимом (він згадується у Євангелії від Іоана): після смерті Христа обгорнули Його чистим полотном, намастили пахощами і поклали в новий гріб, висічений у скелі.

– А що означає саме слово «плащаниця»?

– Воно має церковнослов’янське коріння і походить від слова «плащ», яким називали покривало чи велику тканину для накривання чогось. У Святому Письмі для позначення савана використовується також грецьке слово «сіндон», що означає тонку лляну тканину для поховання або саван. Але за християнським трактуванням Плащаниця – то не просто тканина, а священний образ поховання Христа, символ того моменту, коли Спаситель, прийнявши смерть за людей, був покладений у гріб. Саме тому це знак скорботи й одночасно надії на воскресіння.

– Чи зберігся оригінал полотна, у який загорнули тіло Спасителя?

– Між науковцями вже багато років точаться суперечки щодо автентичності реліквій. Але найвідомішою святинею є так звана Туринська плащаниця. Це велике лляне полотно, майже чотири з половиною метри завдовжки та понад метр завширшки, на якому видно відбиток людського тіла. На Туринській плащаниці помітні рани, що дуже нагадують опис страстей Христових: сліди бичування, проколи від тернового вінця, рани на руках, ногах і боці. Багато дослідників вважають, що це може бути саме той саван, у який було загорнуте тіло Ісуса після розп’яття. Науковці досліджують це полотно вже понад сто років, остаточної відповіді щодо його походження досі немає.

– Де можна побачити цю реліквію?

– Туринська плащаниця майже 500 років зберігається в Італії, у соборі святого Іоанна Хрестителя в місті Турин. Письмові згадки про неї відомі щонайменше з 14 століття, коли її показували у Франції. Водночас деякі історики припускають, що реліквія могла існувати значно раніше, можливо навіть, із шостого століття. Існують згадки про подібне полотно в давньому місті Едеса на Близькому Сході. Тому історія цієї святині дуже давня і складна.

– А плащаниці, які є у наших храмах, – то копії цієї реліквії?

– У певному сенсі так. У храмах використовують плащаниці – на полотні темного чи багряного кольору. Вони створені спеціально для Великої П’ятниці і символізують ту євангельську подію, коли Спасителя поклали до гробу. Зазвичай на Плащаниці зображений Ісус Христос у гробі, поруч із Ним – Богородиця, апостол Іоан Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим і жінки-мироносиці. В іконографії ця сцена має назву «Покладення до гробу».

– До речі, в Унівській лаврі на Львівщині я бачила точну копію Туринської плащаниці. І відчуття справді особливі! Навіть словами не передати!.. А скільки віків існує обряд винесення Плащаниці?

– У перші століття головною святинею був Хрест Господній. А от традиція богослужбової Плащаниці, як вважають історики Церкви, сформувалася у східній християнській традиції приблизно у 15 – 16 столітті. Він звершується у Велику п’ятницю. Тому що саме цього дня, згідно з Євангелієм, Ісус Христос був розіп’ятий і помер на хресті.

– Як саме відбувається у храмі обряд винесення Плащаниці?

– Аби віряни вшанували жертву Сина Божого, священник під час богослужіння Великої п’ятниці урочисто виносить Плащаницю з вівтаря і кладе її на спеціально прикрашений стіл посеред храму. Цей стіл символізує гроб Господній. Після цього віряни підходять до святині, моляться і прикладаються до неї. У деяких храмах відбувається хресна хода довкола церкви, яка символізує похоронну процесію.

– Як правильно прикладатися до Плащаниці?

– У традиції східної Церкви прийнято зробити два земні поклони, поцілувати край Плащаниці або зображення ран Христа і після цього зробити ще один поклон. Та головне – не зовнішній жест, а молитва. Людина повинна підійти до святині зі смиренням і вдячністю за жертву Спасителя.

– А що категорично не можна робити біля Плащаниці?

– Це місце молитви і тиші. Не можна штовхатися (бо часом, люди спішать, аби першими прикластися до святині), не слід голосно розмовляти, адже у цей день Церква закликає: нехай мовчить всяка плоть.Також неправильно перетворювати цей обряд на якусь магічну дію. Немає жодного релігійного підґрунтя у твердженнях, що після прикладання до реліквії автоматично прощаються гріхи. Церква навчає, що гріхи прощаються через щире покаяння та сповідь.

– У яких християнських церквах теж існує обряд виносу Плащаниці?

– Найбільш урочисто він зберігся у православній та греко-католицькій традиціях. Там відбуваються винесення Плащаниці, поклоніння вірян і часто процесія довкола храму. У Римо-католицькій церкві акцент дещо інший. Там у Велику п’ятницю головним є богослужіння Страстей Господніх і поклоніння Хресту. Але зміст той самий – спомин про страждання і смерть Спасителя.

– Чи є особливі молитви, які читають перед Плащаницею?

– У цей день у храмах звучить давній церковний тропар: «Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і ароматами в гробі новім, покривши, положив». Ця коротка молитва дуже глибока. Вона нагадує нам, що Христос добровільно прийняв смерть заради спасіння людей. І коли людина стоїть перед Плащаницею, вона може сказати простими словами: «Господи, дякую Тобі за Твою жертву. Навчи мене жити за Твоєю правдою».

– Після того, як у Страсну п’ятницю Плащаницю кладуть на почесному місці в храмі, скільки часу вона там перебуває?

– Після винесення у Велику п’ятницю Плащаниця перебуває в центрі храму приблизно до пізнього вечора Великої суботи. У цей час віряни можуть підходити до неї, молитися і поклонятися. Такий період має символічний зміст. Він відповідає часу перебування тіла Ісуса Христа у гробі – від моменту поховання в п’ятницю після смерті на хресті до воскресіння в неділю. Тому Плащаниця лежить у храмі саме в ці дні Страсного тижня, нагадуючи про євангельську подію поховання Спасителя. Перед початком пасхального богослужіння Плащаницю переносять назад у вівтар, бо Церква вже переходить від скорботи Страсної п’ятниці до радості Христового Воскресіння.

– А що відбувається з Плащаницею далі, після Пасхи?

– Після завершення богослужінь Великої суботи, перед початком пасхальної утрені, Плащаницю заносять із середини храму до вівтаря і кладуть на Престолі – там вона впродовж 40-ка днів лежить до свята віддання Пасхи, яке святкується напередодні свята Вознесіння. Потім вона зберігається у вівтарі у відведеному місці протягом усього року – аж до наступної Страсної п’ятниці. Бо вівтар у християнській традиції символізує небесний престол Бога і водночас гроб Господній. Тому Плащаниця, яка нагадує про поховання Спасителя, зберігається у цій найсвятішій частині храму. А її зберігання у вівтарі протягом року підкреслює дві головні істини християнської віри: пам’ять про жертву Христа і віру в Його воскресіння, яке стало основою всього духовного життя людини.

– Дякую, отче, за таке глибинне роз?яснення.

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

На фото Daily Express: штучний інтелект проаналізував відбитки на Туринській плащаниці і створив ось такий портрет Ісуса Христа

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.