«Отримала спадок, а разом із ним – борги: що робити?»

«Ми роками не спілкувалися з тіткою, бо вона зловживала спиртним і постійно затіювала сварки. А після смерті тітки виявилося, що нам від неї у спадщину перейшла хатинка в селі і… борг за кредитною карткою. Я повзнавала інформацію, що разом зі спадщиною я зобов′язана прийняти й борг. Але ж не користувалася тим кредитом, то чому маю відповідати за тітку? Порадьте мені, що робити», – просить Світлана Соловець із Рівненської обл.

Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Це поширена ситуація. Тож я зібрала для вас загальну інформацію, що таке спадщина, які права та ризики має спадкоємець і яким чином можна взагалі відмовитися від спадщини.

Що таке спадщина

Спадщина – це майно й права померлої людини, які переходять до інших осіб у порядку закону або за заповітом.

До спадщини належать не лише майно, а й зобов’язання – наприклад, борги по кредитних картках, комуналці чи інші платежі. Приймаючи спадщину, ви автоматично успадковуєте й відповідальність за борги. Але тут є один важливий нюанс: відповідальність спадкоємця за борги покійного не може перевищувати вартості спадкового майна. Тобто, якщо хатинка, яку ви, пані Світлано, отримали від тітки, коштує, умовно кажучи, 120000 грн, а за кредиткою борг 80 000 грн, то борг треба буде погасити, однак вам залишаться ще 40 000 грн. Якщо ж хату оцінять, умовно кажучи, у 50 000 грн, то ви зобов’язані будете погасити лише      

50 000 боргу за кредитом. Тобто, приймаючи спадок разом із кредитним боргом, ви ризикуєте лише тією сумою, яка є в спадщині, і в жодному разі – власними грішми.

Рішення – лише за спадкоємцем

Закон (Цивільний кодекс України) дає спадкоємцю два варіанти – прийняти спадщину або відмовитися від неї. Відмова – це офіційна дія, яка має бути оформлена у строки та в спосіб, передбачені законом.

Загальний строк для прийняття чи відмови – 6 місяців від часу відкриття спадщини. Якщо право особи на спадкування залежить від того, що інші спадкоємці відмовляться (або не приймуть спадщину), то для такої особи встановлюється строк 3 місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями (якщо залишалося менше як 3 місяці, строк продовжується до 3 місяців).

Під час воєнного стану перебіг строку може бути зупинено, але не більше ніж на 4 місяці (постанова Кабміну № 164 від 28.02.2022 з наступними змінами).

Однак слід розуміти, що відмова має бути безумовною і беззастережною: закон не дозволяє відмовлятися «з умовою». Також неможливо прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитись. Тобто, або ви приймаєте всю належну вам спадщину, або повністю від неї відмовляєтеся, причому тут є опція «відмовитися на користь іншого спадкоємця».

Щоправда, процедура відмови буде різна залежно від того, чи спадщина за заповітом, чи за відповідним законом.

Хто і як може відмовитися

Отож, перш ніж ухвалювати рішення щодо приймати/не приймати спадщину, перевірте наявність боргів померлого (його кредити, борги за комуналку, непогашені позики тощо) і порівняйте з розміром майна, яке він вам лишає (для цього зробіть попередню інвентаризацію, замовте – за потреби – оцінку майна). Після цього ви гарантовано знатимете, чи покриє вартість спадкованого майна всі зобов’язання, що лишив по собі померлий.

Якщо ви побачите, що «шкура не вартує вичинки», зверніться до нотаріуса – відмова оформлюється письмовою заявою і подається особисто нотаріусу, а в сільських населених пунктах – уповноваженій посадовій особі місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Якщо така заява надходить поштою, то підпис на ній має бути нотаріально засвідчений. Нотаріус, отримавши таку заяву без засвідченого підпису, заводить спадкову справу і повідомляє заявника про необхідність надати належним чином оформлений документ або з’явитися особисто. Заява, складена представником на підставі довіреності, не приймається – тільки особисто від спадкоємця.

Під час прийому заяви нотаріус зобов’язаний роз’яснити право на відкликання відмови у межах строку для прийняття спадщини і пояснити правові наслідки.

Під час війни корисно перевірити, які нотаріуси працюють у певному регіоні. Для цього існує відповідний реєстр нотаріусів, що працюють під час воєнного стану.

Особливі правила для деяких категорій

Особи з обмеженою дієздатністю можуть відмовитися від спадщини лише за згодою піклувальника й органу опіки та піклування; неповнолітні (14 – 18 років) – за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки, а батьки/опікуни малолітніх можуть відмовитися від спадщини, яка належить малолітній особі, тільки з дозволу органу опіки й піклування.

Відмова на користь іншого спадкоємця

Відмова на користь іншого спадкоємця можлива, але з обмеженнями.

Спадкоємець за заповітом може відмовитися лише на користь підпризначеного спадкоємця, якщо такий у заповіті зазначений. Наприклад, мама вписала в заповіт обох своїх дочок, тоді одна з дочок може відмовитися від спадщини на користь іншої дочки (тобто своєї сестри).

А от спадкоємець за законом може відмовитися на користь будь-якого законного спадкоємця тієї самої черги (навіть не з вищої черги) – тобто закон дає ширшу свободу у відмові «на користь когось».

Що ж до відкликання своєї відмови, то воно можливе лише в межах строку для прийняття спадщини. Тобто, якщо ви передумали, треба відкликати заяву нотаріусу до закінчення шести місяців (або тримісячного строку у відповідних випадках). Після оформлення відмови нотаріально можливі складні судові процедури для змін.

Що станеться після відмови

Якщо один із спадкоємців відмовляється, його частка розподіляється між іншими спадкоємцями тієї ж групи порівну (за законом або за заповітом – залежно від підстави спадкування).

Якщо усі спадкоємці відмовилися або спадкоємці відсутні – майно може бути визнане відумерлим і перейти у власність держави. Але це відбувається лише через суд у встановленому порядку.

Після закінчення строку для прийняття спадщини не можна збільшити свою частку на підставі того, що хтось інший пізніше відмовився. Тобто пропущений строк має серйозні наслідки.

Коли варто звертатися до суду

Ось які існують передумови для звернення до суду: якщо ви підписали відмову під тиском або у вас є підстави вважати, що документ підроблений; якщо нотаріус відмовляє прийняти заяву без пояснень або виникають сумніви у законності дій інших спадкоємців; якщо справа пов’язана з великими сумами, суперечками між спадкоємцями або необхідністю визнати майно відумерлим.

Якщо вам потрібна безкоштовна юридична допомога, скористайтесь контакт-центром системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні; оператори доступні у робочі години).

А ще – пам′ятайте: всі питання щодо спадщини варто приймати та вирішувати протягом 6 місяців від відкриття спадщини або не пізніше від 3 місяців у випадках, коли ваше право залежить від дій інших спадкоємців. Ретельна перевірка документів, оцінка вартості майна й консультація з юристом допоможуть уникнути неприємних сюрпризів.

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.