Так закохалася у Винника, що… втратила всі гроші і потрапила до лікарні

Так закохалася у Винника, що… втратила всі гроші і потрапила до лікарні

«Олежику, вже і дочка, і подруги мене замучили. Питають, коли познайомлю тебе з ними», – написала Олена коханому, з яким зустрілася на сайті знайомств.

Спочатку чоловік не хотів зізнаватися, хто він насправді. Та Олена у свої 52 роки вміла докопатися до істини. І яким же було її здивування, коли зрозуміла, що зачарувала самого Олега Винника! Так-так – того самого, який мав мільйонну армію шанувальниць! Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Проте Олені він зізнався, що, коли захворів і переїхав до Німеччини, став нікому не потрібним, і саме вона – Олена – стала його рятівною соломинкою. Тож на запитання, коли Олег приїде до Олени в Україну і жінка познайомить його зі своїми дочкою та внуком, чоловік відповів: «Думаю, на Новий рік прилечу до тебе, моя пташко». Втім за тиждень до виїзду все скасувалося. Олег сказав, що знайомі порадили спочатку оформити документи для ТЦК, бо, мовляв, в Україні всіх чоловіків перевіряють і не дивляться, хто ти та звідки.

Так за оформленням документів минув січень. Олена знову стала просити коханого приїхати в гості, щоб нарешті зустрітися наживо. Олег пообіцяв, що до Дня святого Валентина точно примчить до «своєї пташечки». Та коли в десятих числах лютого жінка перепитала, чи все лишається в силі, то ледь не розплакалася. Бо Олег знову захворів і попереду його чекала серйозна операція.  «То давай, я до тебе приїду», – запропонувала Олена. «Я дуже цього хочу. Але ж ти знаєш: поки що я офіційно не розлучився. І не хочу, щоб журналісти десь застукали нас разом і розтрубили на весь світ». – «Тоді я буду молитися за тебе. І дасть Бог, ми зустрінемося після твоєї операції».

Щоб урятувати коханого, мусила знайти 10 000 доларів

Після того Олег ніби крізь землю провалився. А на 14 лютого переслав жінці таке звукове повідомлення: «Оленко, кохана моя. Насамперед я дякую тобі, що зупинила мене за крок до самогубства. Бо в той день, коли побачив твоє фото на сайті знайомств, зрозумів: якщо на світі є така красива жінка, то ще не все для мене втрачено. Твій погляд запав мені в душу. Ти стала сенсом мого життя. Моєю розрадою, моєю найбільшою втіхою. Я так мріяв поєднати з тобою свою долю і бути поруч, допоки смерть не розлучить нас. І ось… ця смерть постукала у мої двері. Лікарі сказали, що моя хвороба дала дуже важкі ускладнення. На дороговартісне лікування в мене просто немає грошей. Тому пишу тобі, щоб попрощатися. Бо не знаю, чи зустрінемося ще колись. Якщо Бог забере мене на небеса, то знай: я все одно любитиму тебе. І, може, там, на небесах, ми зустрінемося. Ось тоді вже ніхто не розлучить нас».

Олена ледь не зімліла від прочитаного. Як?! Чому?! Вона зустріла чоловіка своєї мрії, а тепер хвороба може вкрасти цю мрію? «Ні, Олежику! Навіть не думай про погане! – переслала жінка звукове повідомлення. – Ми знайдемо тобі гроші на лікування. Треба буде – я продам машину, бізнес, квартиру – все, щоб тільки врятувати тебе!»

Не дочекавшись відповіді від коханого, Олена стала обдзвонювати всіх своїх родичів, друзів і навіть далеких знайомих. У всіх просила позичити грошей, хто скільки може. Бо їй кров з носа потрібно було назбирати 10 000 доларів.

– Мам’, що сталося? Ти захворіла?! – перелякалася дочка.

– Не я, Олег.

– Який Олег?

– Винник! Ми майже рік із ним зустрічаємося. Пам’ятаєш оте колечко з діамантом? То він мені подарував. І всі квіти, з якими я фоткалася, – то теж від нього. Він мав приїхати на День закоханих, дуже хотів познайомитися з тобою. Я навіть ресторан на ті числа замовила. Але в нього почалися ускладнення від хвороби. Він умирає, розумієш?! Усі від нього відвернулися! І я повинна його врятувати!

– Мам’, ти точно нічого не переплутала? – з недовірою перепитала дочка. – Ми говоримо про Олега Винника? Співака?

– Так. Я теж спочатку не вірила. Та й він сам не хотів нічого розказувати. Але ж ти мене знаєш. Я, якщо захочу, до всього докопаюся.

– Але ж він, наскільки знаю, в Німеччині?

– Ну, так. Але в епоху інтернету це не проблема. Ми щодня з ним спілкуємося.

– То ти з ним наживо розмовляєш?

– Майже, ми пересилаємо одне одному звукові і відеоповідомлення. Ось, дивися, – і Олена відкрила в телеграмі переписку.

– Дійсно Винник… – дивувалася дочка. – Але мені, якщо чесно, все одно якось не віриться.

– Бо думаєш: де Винник і де я? – запитала Олена. – А він – просто жива людина і теж потребує підтримки. А я виявилася тією, яка простягнула йому руку допомоги в найскрутнішу мить.

– Мам’, та ти говориш чужими фразами? Тебе, скільки пам’ятаю, завжди цікавили чоловіки з грішми. А зараз ти ніби під гіпнозом. І готова залізти в борги, щоб усі гроші потратити на якогось мужика?

– Не якогось, а Олега Винника! За ним мільйони жінок «сцять кип’ятком», а він вибрав мене!!!

– Все одно мені здається, тут щось нечисто.

– А ось це тобі не доказ? – і жінка показала каблучку з діамантом.

Дочка пильно подивилася на прикрасу й запитала:

– А ти перевіряла її у ювелірів? Бо це швидше не біле золото, а срібло, і діамант, якщо чесно, дуже нагадує скло.

– Ти просто мені заздриш, от і все, – випалила Олена. – Не хочеш позичити грошей – не треба! Я сама щось придумаю.

– Мамо, будь ласка, не роби цього. Ти забула, що твій зять у поліції служить? Давай, хай спочатку все перевірить, а тоді і приймемо рішення, – просила дочка.

Та Олена й слухати нічого не хотіла. В її планах було вилікувати Олега, добитися, щоб розлучився з офіційною дружиною. «А потім я стану Оленою Винник! – мріяла жінка й уявляла, як сотні камер будуть знімати їхнє з Олегом вінчання, як вона буде закидати в інстаграм фоточки  їхнього медового місяця на Мальдівах. А потім вона продасть свої магазинчики, вкладе їх у шоубіз і буде зі своїм красунчиком-чоловіком гастролювати по усьому світу.

Аферистам допоміг штучний інтелект

Зрозумівши, що 10 000 доларів ніхто не позичить, Олена виставила на продаж своє авто, доклала гроші, які збирала на нову машину, і все до копієчки передала Олегові. Тільки-но натиснула в телефоні кнопку «переслати», як на екрані мобільного висвітилося «Донечка».

– Мам’, ти ще не пересилала гроші тому мужикові? Бо в поліції зараз десь із десять заяв від обдурених жінок. І всі вони розказують, що їх «розвів» Олег Винник, – ледь не кричала у слухавку дочка.

– Та ні, в мене був справжній Олег. Ти ж сама бачила й чула його повідомлення, – відповіла Олена.

– А в них те саме, уяви! Чоловік як переслав мені ці докази – я офігіла: повідомлення – слово в слово, як у тебе.

– Ти хочеш сказати, що у Винника закінчилися гроші і він пішов на такий обман? – не могла повірити Олена.

– Скажу тобі чесно: я того Винника ніколи не любила. А коли він, тільки кацапи напали, втік, підібгавши хвоста, то тоді я взагалі перестала його поважати – і як чоловіка, і як людину. Та й оте його лікування в Німеччині – галіма відмазка. Але, – зауважила дочка, – суть не в тому. Зараз же всюди використовують штучний інтелект. Він навіть може виступати замість диктора на телебаченні. Так-от, ті аферисти, які в жінок видурили гроші, зробили штучного Винника – з його голосом, тілом, рухами. А дурочки на те повелися. Добре, хоч ти в ту халепу не вскочила.

На мить у слухавці запала тиша.

– Алло! Мамо! Чому мовчиш? – пробувала допитатися дочка. А Олена тим часом як стояла, так і почала сповзати по стіні.

– Мамо, скажи щось! – закричала у трубку дочка. Та непритомна матір уже нічого не могла відповісти…

…Розплющивши очі, Олена спочатку не зрозуміла, де вона.

– Мамочко, не переживай, я тут, – шепотіла дочка, плакала і гладила маму по руці. – Лікар сказав, у тебе був серцевий напад. Слава Богу, ти жива...

Збираючи докупи думки, Олена стала пригадувати: Олег, гроші, машина, аферисти.

– Мамочко, ти головне – не хвилюйся, – далі заспокоювала дочка. – Скільки ти тому аферистові переслала?

– Десять тисяч доларів. Як він і просив, – блідими губами прошепотіла Олена.

– Це ж по курсу – 420 тисяч гривень! Де ти стільки грошей узяла?

– Машину продала. Ще так трохи мала. А тепер…

– Мамочко, в поліції зараз роблять усе, щоб вичислити того козла. А як зловлять, то змусять усе до копієчки віддати, – далі заспокоювала дочка.

– О-о-ой… Це якщо зловлять. Якщо він тих грошей не розтратив… – скривившись, як від сильного болю, простогнала Олена. – Яка ж я все-таки дурна…

Поліна Костюк

Іще більше вражаючих історій у свіжому номері газети «Твоє життя»

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: кохання, шахрайство