Де в людині оселяється дух і чи може тіло жити без душі?
Своє тіло ми бачимо й відчуваємо. Але чому його ще називають храмом Духа Святого? Невже всередині кожного з нас живе частинка Бога? А що тоді виконує душа?
Людство давно ставило собі ці питання. І спробувати знайти на них відповідь ми спробуємо в розмові з кандидатом наук, викладачем Львівської православної богословської академії, протоієреєм Іваном ГОЛУБОМ, - йдеться в газеті "Твій вибір".
– Отче, із чого, за Святим Письмом, сформована людина?
– Каже, що вона складається3 не тільки з органічної речовини – матерії, але й із вищого начала, яке оживляє цю матерію: «І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою» (Бут. 2:7). А про формування людини з тіла, душі та духу читаємо в Біблії таке: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, – проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мізків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євр. 4:12).
– Яка роль відводиться тілу?
– Тіло людини створене Богом із «пороху земного» (Бут. 2:7), і тому воно належить землі. «Бо ти порох, – і до пороху вернешся» (Бут. 3:19), – сказано першій людині після її гріхопадіння. Своїм тілесним життям людина нічим не відрізняється від інших живих істот. Основні її тілесні потреби – самозбереження та продовження роду. А для спілкування із зовнішнім світом людина наділена п’ятьма органами чуття: зором, слухом, нюхом, смаком та дотиком. Увесь цей апарат людського тіла надзвичайно складний і премудро збудований, але сам собою він був би лише мертвою машиною без руху, якби його не оживотворювала душа.
– Що вона собою являє?
– Первинне вживання слова «душа» – нефеш, можна перекласти, як «жива істота». Душа дана Богом, щоб управляти тілом. Ось чому святий Василій Великий і святителі Іван Золотоустий та Феодорит Кирський вважали душу й дух тотожними поняттями. Але апостол Павло в 1-му посланні до солунян чітко вказує на троїчність складу людини: «Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа» (1 Cол. 5:23).
– До речі, а у тварин є душа?
– Є, але вона разом із тілом була вирощена землею. «І сказав Бог: «Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу…» «І сказав Бог: «Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її». І сталося так» (Бут. 1:20, 24). Але тільки про людину сказано, що після створення її тіла з пороху земного Господь3 Бог «дихання життя вдихнув у ніздрі її, – і стала людина живою душею» (Бут. 2:7). Тобто душа людини, нефеш, не те саме, що душа тварин. Вона, за Біблією, є осереддям духовного й емоційного досвіду людини.
– А що являють собою наші емоції? Вони від духу, від душі чи від тіла?
– Емоційні переживання належать до властивостей душі. Про це свідчать ось ці рядки: «Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені?» (Пс. 41:6, 12; 42:5). Душа має здатність любити (Пісня Пісень 3:1 – 4) і ненавидіти (2 Цар. 5:8), радіти3 (Пс. 34:9, Іс. 61:10), співчувати (Іов 30:25) і засмучуватися (4 Цар. 4:27). Тіло відчуває фізичний біль, а душа – емоційне страждання.
Органом тіла, за допомогою якого душа здійснює свою розумову роботу, є мозок. Бажаннями людини керує воля, яка не має для себе матеріального органу в нашому тілі. А знаряддям для виконання її приписів є наші частини тіла, які приводяться в рух за допомогою м’язів і нервів.
– Ви вже згадували, що тіло тлінне і має опинитися в землі. А душа?
– Смерть тіла настає, якщо душа покидає його (Бут. 35:18). Тому апостол Павло заспокоював людей із приводу юного Євтиха, що випав із вікна третього поверху: «Заспокойтесь, бо душа його в ньому» (Діян. 20:10). Хлопчик, про якого молився Ілля, повернувся до життя, коли душа повернулася в тіло (3 Цар.17:22). Господь Ісус Христос зрозуміло каже про те, що, на відміну від тіла, душу неможливо вбити (Мф. 10:28), вона нематеріальна. Але її можна погубити. Щоправда, тут ідеться не про просто смерть душі в розумінні її зникнення, а про її осквернення3 в Божих очах нечистими думками і бажаннями.
– Чи можуть душа й тіло існувати одне без одного?
– Душа може жити без тіла. А от тіло без душі – мертве. Про це читаємо в одкровенні Іоанна, де розповідається про душі людей, убитих за вірність Божому Слову, які й без тіла мали свідомість і здатність спілкуватися з Богом (6:9). Проте загалом душа й тіло тісно взаємодіють одне з одним. Тіло за допомогою органів чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик) дає інформацію душі. А душа, залежно від цього, керує діяльністю тіла.
– Гаразд, а що ж таке дух як третя складова людини?
– Єврейське слово «руах» – дух, на відміну від слова «нефеш», ніколи не означає просто людину або живу істоту, а тільки нематеріальну частину живої істоти. Тілом і душею стоїть ще дещо вище, а саме – дух, який часто виступає в ролі судді для душі й тіла, дає всьому оцінку. «Дух, – каже єпископ Феофан, – як сила, що вийшла від Бога, знає Бога, шукає Бога і в Ньому Одному знаходить спокій».
– А ми можемо якось відчувати присутність у собі духа?
– Дух у людині проявляється в трьох видах: страх Божий, совість і прагнення Бога. «Страх Божий» – це благоговійне тремтіння перед величчю нашого Творця і Спасителя. Совість указує людині, що приємне Богу, а що не бажане, що потрібно і чого не можна робити. Совість – це «голос Божий» у душі людини. Коли людина вчиняє по совісті, одержує винагороду – втіху, а коли ні – отримує докори сумління.
Ну, і третій прояв духа – прагнення Бога. Хто б із нас якими благами не володів, усе одно нам хочеться чогось більшого. Ці повсякчасні пошуки свідчать, що в нашого духа є прагнення до чогось вищого. А оскільки ніщо земне не може втамувати цього прагнення, то дух людини не знаходить для себе спокою, доки не здобуде задоволення в Богові, до живого спілкування з Яким дух людський завжди свідомо чи несвідомо прагне.
– Тобто дух також впливає на наші емоції, спонукає наше тіло до певних дій?
– Так, він, як і душа, відчуває втіху чи обурення, захоплення чи муки совісті. Марія, зустрівшись із Єлизаветою, сказала: «І зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм» (Лк. 1:47). У Новому Завіті яскраво відображено, що головна функція духу людини – спілкування з Богом. Бо в цьому випадку людина каже таємниці Господу, не доступні навіть її власному розуму (1 Кор. 14:2, 14). Спілкування з Богом у дусі приносить духовне знання – одкровення, внутрішнє свідоцтво, упевненість, не з’ясовні розумом: «Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі» (Рим. 8:16). Дух – це енергія, дар для душі, джерело і виконавець таких духовних явищ, як молитва, радість, любов, мир. Але він не належить людині, вона ним не володіє. Тому дух можна як набути, так і втратити чи відновити. Натомість душа в людині весь час та ж сама.
– А от яка роль відводиться серцю? Чи тільки це м’яз, який перекачує кров?
– Цікаве запитання. Бо справді: слово «серце» використовується в Біблії 900 разів. Але тільки зрідка – на позначення органа тіла. А переважно – на означення душі та духу. У Святому Письмі читаємо, що серце є отримувачем знань (Пс. 118:11), думок3 (Мф. 15:19), намірів (Євр. 4:12). Воно любить (Втор. 6:5), ненавидить (Пс. 104:25), радіє (Пс. 103:15), тужить (Єр. 4:19), мучиться (Рим. 9:2). А ще – воно є місцем перебування Духа Святого в людині (Рим. 5:5, 2 Кор . 1:22, Гал. 4:6). Навіть Христос поселяється в серце вірного (Еф. 3:17).
Проте загалом чітко розділити, де в людині дух, душа, серце, що вважати тілесним, а що – нематеріальним, складно. Бо все воно взаємопов’язане і взаємозалежне. Богослови дискутують навіть із того, як правильно трактувати найбільшу3 заповідь, яку сформулював Ісус: «І полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю» (Мк. 12:30). Однак навіть умовний поділ допомагає краще розуміти поведінку людини, її суперечність, суть духовної боротьби та перемоги над спокусами і гріхами.
– Дякую, отче, за дуже цікаву бесіду. А всіх, кого зацікавила ця тема, запрошую стати передплатниками газети «ДУХОВНІСТЬ. Як жити довго у здоров’ї та щасті», на сторінках якої ви, отче, кожного місяця розкриваєте дуже важливі для кожного християнина теми.
Як передплатити газету
«Духовність» – дивіться
на сторінці «Корисно знати».
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.