«За таку колекцію ялинкових прикрас мені пропонували авто!»
Останніми десятиліттями попит на скляні прикраси на новорічну ялинку лише зростає. Високо цінуються скляні іграшки, виготовлені в минулому столітті. Детальніше про те, чому на них такий попит та яку суму пропонують покупці, – у розмові з Володимиром Грабовським, колекціонером із Києва.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
– Розкажіть трішки про саму історію прикрашання ялинки.
– Вона бере свій початок із давніх-давен. Подейкують, що цій традиції понад дві тисячі років. Люди вірили, що дерева мають своїх духів, які, якщо їх задобрити, можуть допомагати людям. Відтак розвішували на гіллі подарунки, прикраси та смаколики. Популярною є й версія Мартіна Лютера, який розповів, що одного вечора він йшов лісом і побачив, як через гілочки ялин видно зорі на небі. Це красиве видовище настільки вразило лідера німецької Реформації, що він приніс ялинку додому і прикріпив на кінчики гілля маленькі свічечки. Спершу в своїх оселях ялинку ставили гуни. Вони вірили, що бог Йерлу в перший день року приходить на землю. Відтак слід наряджати це деревце, яке для гунів було священним. Згодом ця традиція стала популярною в Баварії, а вже звідти – у всій Європі.
– Якими були прикраси?
– Спершу це були свіжі яблука. І це неспроста: річ у тім, що яблуко є символом земного життя. Відтак господарі намагалися зберегти до Нового року ці фрукти, які згодом ставали прикрасами. Згодом у Дрездені почали виготовляти прикраси, які залюбки везли як подарунки в інші країни. В них було поєднання різних матеріалів. Приміром, тулуб виготовлений з вати, а голова – з паперу. Традиційно створювали біблійних персонажів і тварин. Такі прикраси були популярними до 1917 року. Нині вони коштують дуже дорого. Після Першої і до закінчення Другої світової війни новорічні прикраси виготовляли артілі. Вони також були з вати і відображали той період – Дід Мороз був у шинелі, з мішком, в якому були різні смаколики.
Також виготовляли партизанів, героїв війни. За такі іграшки нині просять від 500 до 1000 гривень. У середині минулого століття почали створювати прикраси на прищіпці та іграшки, присвячені до певних визначних подій. Приміром, політ у космос Юрія Гагаріна. Два роки тому скляну фігурку космонавта на аукціоні продали за 30 тисяч гривень. До речі, перша скляна кулька для прикраси ялинки була видута в Саксонії ще в XVI столітті. Проте промислове виробництво таких іграшок розпочалося в 1950-х роках.
– Які прикраси тоді були популярними?
– Після війни усім було дуже важко, бо кругом розруха, нестача продуктів харчування. Тому виготовляли скляні прикраси у вигляді продуктів харчування. Приміром, фруктів – яблука, груші, сливи, а також солодощів – цукерок. А ще були скляні прикраси у вигляді ковбаси, шматочків цукру та хліба. Недаремно тоді популярною була приказка «На ялинці – густо, а на столі – пусто».
– За цими прикрасами нині «полюють» колекціонери?
– Колекційними вважаються прикраси, які були виготовлені до 1964 року. Вони мають чіткі обриси, красиво нанесений малюнок. Опісля почалося масове штампування. Тому і наші, українські, і закордонні колекціонери шукають саме старі прикраси. На них інколи можна побачити стрічку з написом, кому і від кого дарується ця прикраса, і побажання. До речі, дуже цінними є і прикраси, виготовлені на фабриках у Теребовлі, Рівному та Львові. Їх у той час випускали маленькими партіями, і кожна з прикрас є витвором мистецтва.
– Скільки готові платити колекціонери за новорічні іграшки?
– Усе залежить від самої прикраси. Приміром, в моїй колекції є понад півтори тисячі новорічних прикрас. Є дрезденський святий Миколай – свого часу я заплатив за нього 200 доларів. Є фігурка воїна УПА, виготовлена на початку 1940-х років минулого століття в Німеччині. Її мені привіз знайомий, в якого батько був в УПА. Нині вартість цієї фігурки – від 5000. Є скляна балерина, виготовлена в середині минулого століття. Клоун і скляний Кремль того ж часу. Декілька років тому мені в обмін на мою колекцію пропонували автомобіль. Колекціонер із Бельгії довго вмовляв мене на цей обмін. Проте я не погодився. І щиро сподіваюсь, що мої діти та онуки продовжать мою справу і поповнюватимуть започатковану мною колекцію.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.