У сьогоднішній віртуальній подорожі в часі прямуємо на північ Волинської області, а саме до Любешівського району. Нашим пунктом призначення є село із цікавою назвою Люб’язь. У XVIII столітті про це село писали як про шляхетське. Основним заняттям місцевого населення було з давніх-давен рибальство. Це невипадково, адже тут знаходиться велике озеро. Площа озера становить 519 га.
До речі, чи знали ви, що у ХІХ столітті поблизу Люб’язя, тоді ще містечка було знайдено бурштин? Це сталось випадково у 1847 році. Тоді якраз проводили перші роботи по осушенні пінських боліт. Роботи проводились під керівництвом інженера, генерал-лейтенанта Йосипа Іполитовича Жилінського. Метою робіт біля села Люб’язь було прокладання неподалік села Гірники Ратнівського району Турського каналу. Сьогодні від його стану залежить життя відразу кількох поліських районів Волинської області.
На знайдених фото можна побачити, яким був Люб’язь у міжвоєнний період. Нашу увагу привертають кадри невеличкого дерев’яного храму, який не зберігся до наших часів. Як вияснилось це церква Миколи Чудотворця. На білоруському сайті з історії під назвою «Радзіма» вказано, що цей дерев’яний храм був зведений у XVIII столітті. У ХІХ столітті при храмі було створене братство, у нього був свій статут. Підпорядковувалось воно Мінській єпархії Пінського повіту.
Відомо, що в роки Другої світової війни Люб’язь та кілька навколишніх сіл були майже повністю спалені німецькими військами. Саме тому дерев’яний храм не вцілів. Метричні книги по цьому храму сьогодні зберігаються в фондах Волинського державного архіву у місті Луцьку.
Джерело: https://kresy.pl/
Тетяна Яцечко-Блаженко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
