Помер боєць 8-го батальйону Української добровольчої армії "Аратта" Микола Муравський.
Чоловік мав позивний "Цибуля". Трагедія трапилася на Тернопільщині 4 січня. Попередня версія смерті – самогубство. Миколі було 25 років, - пише 24 канал.
Що кажуть про смерть Миколи Муравського
Першим про смерть Миколи Муравського повідомив Фонд підтримки пластунів-військовиків, щоправда деталей трагедії фонд не оприлюднив.
"З сумом повідомляємо, що сьогодні відійшов на Вічну Ватру пластун-військовик, боєць 8-го батальйону Української добровольчої армії "Аратта" старший пластун Микола Муравський "Цибуля"… У Миколи залишилася дружина та двоє дітей. Тихо спи, без тривог," – мовиться у дописі.
Також інформацію про смерть Миколи повідомив нардеп Ярослав Юрчишин. За його словами, у чоловіка не витримала психіка. Водночас він наголосив, що трагедія сталася у мирний час.
Допис Ярослава Юрчишина про смерть Миколи Муравського
Прокоментували смерть свого побратима й у батальйоні "Аратта". За словами військових, попередня версія – самогубство. Також тут додали, що вже слідство встановить, що було насправді та за яких обставин загинув Микола.
Похорон Миколи Муравського відбувся 6 січня у Озерній на Тернопільщині. Це його рідне село. Прощання проходило у його будинку та тривало цілу ніч.
"Війна продовжує свою криваву жатву. Бережімо один одного, будьмо уважні! Життя – таке коротке! Герої не вмирають!," – зазначали у "Аратті".
Смерть Миколи Муравського: нові деталі
Роман Семчишин, друг Миколи Муравського, у фейсбуці повідомив, що вкоротив собі віку ветеран війни пострілом з автомату Калашникова. Трагедія сталася у Озерній.
"Нація втратила вояка, сини батька, я – вірного друга, зброя воїна стала речовим доказом… Прикро аж серце рве… Високий, міцний, сміливий, талановитий, грамотний. Микола був лідером за натурою, лідерам завжди непросто. Найбільша, найприкріша помилка в його 25-тирічному житті перекреслила, припинила потужний життєвий рух героя. Прощавай, Друже, нам тебе завжди бракуватиме," – поділився Роман Семчишин.
Цікаво, останній допис Микола Муравський написав за кілька годин до своєї смерті. На чорному фоні були слова "Життя – Україні. Серце – коханій. Душу – Богу. Честь – собі".
Оксана Муравська, дружина загиблого чоловіка, зі свого боку, зауважила, що той раптово з’явився у її житті та так само раптово пішов.
"Звинувачую себе, що вчасно не переступила свою гординю та не сказала тобі слів, які, можливо, б врятували тебе. Це вже нічого не змінить, але я все ж таки скажу, що ти назавжди залишишся у моєму житті. Я завжди тебе кохала та буду продовжувати кохати. Вдячна, що ти є батьком моїх дітей, бо про більш гідного батька й годі мріяти," – зауважила жінка.
Також вона розповіла, що їхні діти є дуже схожими на Миколу та будуть їй про нього нагадувати. Василь має такий самий завиток волосся на чолі, а також форму очей і губ. А Ярема дуже характером вдався у свого тата – такий же упертий.
"Єдине, за що тримаю образу на тебе, то це за те, що ти мовчав, завжди мовчав і замовчував все, що боліло в тебе на душі. А тепер твоє мовчання відійшло у вічність… Минулого тижня мені снився Рай. Тоді я не знала, навіщо. Тепер знаю", – підсумувала Оксана Муравська.
Що відомо про Миколу Муравського
Народився він у Озерній на Тернопільщині. Закінчив ЛНУ імені Івана Франка та деякий час проживав у Львові. Був учасником "Пласту", сюди він вступив у 2006 році. А пластову присягу склав у 2008-му на окружному Святі Весни. У 2012 році він виступив співорганізатором окружного заходу до Дня пам’яті героїв Крут. Останнім часом сприяв створенню осередку "Пласту" у рідній Озерній.
Микола був спершу лідером студентських протестів проти Януковича восени 2013-го у Києві, а потім ще й став активним учасником Революції Гідності. З початком військових дій на Донбасі займався волонтерською діяльністю в зоні АТО. В 2017 році вступив до 8-го батальйону Української добровольчої армії "Аратта". Відомо, що воював у районі Маріуполя. Повернувся з війни восени 2019 року.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
