Життя після поранення: хто і як може допомогти з реабілітацією

Після важкого поранення ветеран може місяцями вчитися заново ходити, користуватися протезом, виконувати звичайні побутові справи. Але травми війни не повинні забирати в людини можливість повноцінно жити.

Тож про те, що робить Луцька громада для підтримки ветеранів і що може робити кожен із нас, – у цьому матеріалі для газети «Твій вибір».

Компенсація за ліки та відновлення зубів

– У Луцькій громаді діє програма медичного забезпечення ветеранів та членів їхніх родин, – каже начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Володимир Лотвін під час публічного діалогу, який наша редакція організувала для ветеранів. – Якщо лікарські засоби, які потрібні ветеранові, не входять до державної програми «Доступні ліки», їх можуть забезпечити коштом міського бюджету. Для цього сімейний лікар має виписати пільговий рецепт на потрібний медикамент. Але відразу зауважу: ця підтримка призначена лише мешканцям Луцької громади.

Окрема можливість – зубопротезування та зуболікування в міській стоматологічній поліклініці. За словами Володимира Лотвіна, військовослужбовцю чи ветерану може надаватися стоматологічна допомога на суму до 35 тисяч гривень на зубопротезування і до 25 тисяч – на терапевтичне лікування. Ці послуги оплачує Національна служба здоров’я України, тому скористатися ними можуть ветерани не залежно від місця проживання.

– Лікування та реабілітацію в Луцькій громаді надають ветеранам Медичне об’єднання (міська клінічна лікарня, пологовий будинок) та амбулаторні заклади (Центр первинної медичної допомоги й дитяча поліклініка), послугами яких можуть користуватися як ветерани, так і  члени їхніх родин,  – зауважив Володимир Лотвін. – А один із ключових закладів, що спеціалізується на відновленні після травм, поранень, – комунальне підприємство «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій «Advance center».

Чи реально повернути втрачені можливості

Реабілітація – то не просто вправи після операції чи курсу лікування. Це складний процес, який покликаний допомогти ветерану відновити втрачені функції або навчитися компенсувати те, що повернути повністю неможливо.

– Задля того в нас працюють понад 40 фахівців із реабілітації (фізичні терапевти, ерготерапевти та їхні асистенти, психологи та терапевти мови й мовлення), більш як 20 лікарів. Заклад надає допомогу амбулаторно та стаціонарно, розвиває мобільну паліативну допомогу: коли медики виїжджають до пацієнтів додому, – розповів керівник «Advance center» Олександр Козлюк. – При наданні паліативної допомоги з пацієнтом працює мультидисциплінарна команда у складі лікаря, медичної сестри та психолога! Крім того, за потреби надаються медикаменти та медичні засоби безкоштовно!

У цьому комунальному підприємстві працюють не лише з фізичними наслідками поранень, а й із неврологічними, посттравматичними та медико-психологічними проблемами. Йдеться про порушення роботи опорно-рухового апарату, травми м’язів, суглобів, кісток і зв’язок, наслідки інсультів, контузій та інших станів.

А нині реабілітаційний центр почав активно розвивати кардіопульмонологічний напрям, зауважив медичний директор центру Ігор Гнетньов:

– Щоб отримати наші послуги, ветерану необхідно звернутися до сімейного лікаря, який оформить електронне направлення до потрібного спеціаліста. Далі пацієнт телефонує адміністратору центру, узгоджує прийом, проходить огляд і разом із лікарем визначає, коли можна починати реабілітацію. Адже іноді може спершу знадобитися (за рекомендацією лікаря) медикаментозна підготовка.

Послуги в «Advance center» ветеран отримує безкоштовно: їх оплачує НСЗУ. Але водночас НСЗУ встановлює і чіткі правила надання цих послуг, а також обмеження щодо кількості процедур.

Якщо людина не може впоратися сама

А як бути тим, хто через важкий стан здоров’я не може самостійно подбати про себе?

На такі випадки в Луцькій громаді ветерани, які потребують стороннього догляду чи супроводу, можуть звернутися до департаменту соціальної політики.

Його директорка Вікторія Майборода пояснила, що перелік послуг охоплює психологічну підтримку, натуральну допомогу, супровід, соціальну інтеграцію та реінтеграцію. За потреби можна отримати й безкоштовне гаряче харчування, допомогу масажиста, реабілітолога чи психолога.

Для ветеранів ці послуги надають безоплатно. Щоб з’ясувати, яка саме підтримка потрібна людині, працівник департаменту виїжджає, оцінює ситуацію й визначає можливі послуги.

– Будь-хто з Луцької громади може просто в телефонному режимі повідомити нам, що хтось серед ветеранів потребує соціальної послуги, – наголошує Вікторія Майборода. – Це важливо, адже після поранення чи ампутації навіть звичні побутові справи іноді стають надзвичайно складними. І якщо ветеран не звертається сам, про його потребу можуть повідомити рідні, друзі, сусіди.

Навіть туалет – це дуже важливо

Але навіть людина, яка навчилася самостійно пересуватися на протезах чи кріслі колісному, не завжди може дістатися до потрібного закладу. Адже реабілітація не закінчується виходом із лікарні – далі треба жити у місті, де не кожен тротуар доступний, де не до кожного закладу чи установи можна дістатися самостійно.

Про це відверто розповідає представник громадської організації «Зруш скелю» Олександр Коваль. За його словами, на центральному проспекті Волі в Луцьку облаштували близько сотні пандусів, але лише десять із них відповідають нормативам. А на проспекті Грушевського, яким ветерани з інвалідністю прямують до обласної лікарні, Пенсійного фонду, залізничного вокзалу та спортивних об’єктів, тротуари подекуди настільки незручні, що людині на кріслі колісному доводиться рухатися на проїжджій частині разом із автомобілями.

Директор департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради Олег Кобилінський визнав: проблема є. І пояснив, що на проспекті Грушевського складно швидко облаштувати безбар?єрні тротуари, оскільки під ними проходить стара теплотраса, заміна якої потребує значних коштів. Тому наразі розглядаються тимчасові рішення, як-от відокремлення на проїжджій частині дороги безпечної смуги для пересування людей на кріслах колісних.

Є й менш помітні для стороннього ока проблеми, які для ветеранів лишаються нагальними. Наприклад – доступні туалети.

– Влітку нога під протезом пітніє, протез ковзає, натирає. Відповідно,  треба частіше мити, обтирати культю, лайнер. Заходиш у туалет, щоб виконати ці гігієнічні процедури, – нема куди сісти. Відкрутив протез – нема куди його поставити. Обіпреш – протез падає, котиться по брудній підлозі, – на власному прикладі пояснює Олександр Коваль.

Ось чому так важливо облаштовувати туалети табуретками, поручнями та гігієнічними столиками, де можна безпечно розмістити протез і милиці. Такі зміни не потребують великих коштів, але значно полегшують життя людям після ампутацій.

– Але варто визнати, що в Луцькій громаді вже побільшало доступних туалетів, – зазначає Олександр Коваль. – Також є позитивні зміни в проєктуванні нових об’єктів. Нас як представників громадської організації залучають іще на етапі проєктування будівель, щоб завчасно врахувати потреби людей із інвалідністю. Як приклад – Ветеранський простір на вулиці Конякіна, де все максимально доступно.

Будьте поруч!

Ще одне питання – психологічний стан ветерана: що з ним відбувається після завершення реабілітації, коли він повертається додому й залишається сам?

Олександр Коваль зізнався, що особисто для нього важливим відновленням є спілкування з іншими ветеранами. Адже самотність і відсутність підтримки можуть стати окремим бар’єром на шляху до повноцінного життя.

Ось чому так важливо розповідати історії ветеранів. Пояснювати, з якими травмами, викликами, страхами стикаються наші захисники, коли після важких поранень повертаються до життя після фронту.

Бо повернення до повноцінного життя залежить не лише від того, скільки зусиль докладе сам ветеран. Воно залежить і від того, чи готові ми зробити все можливе, щоб після фронту наші захисники могли повноцінно жити, працювати, спілкуватися й почуватися потрібними.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: війна з Росією, Волинь