Як супермаркети змушують нас витрачати більше грошей

Чи бувало у вас так: зайшли до магазину лише по хліб, молоко, а принесли додому цілу торбу продуктів і порожній гаманець?

Якщо так, не поспішайте звинувачувати себе в марнотратстві. Просто ви потрапили на приманку, яку вам приготували продавці. І щоб такого не повторилося, розкажу вам про найпоширеніші маркетингові прийоми, - йдеться у газеті «Твій вибір».

1. Ціна та ж, а упаковка інша

При виборі товару ми традиційно дивимося на цінник, але не на вагу товару. Тож виробники, аби приховати подорожчання продукту, лишають ціну ту саму, але замість 1 кг пропонують 900 чи навіть 800 г, а замість літра олії – пляшку ніби таку ж, але ємністю 850 мл. Ось чому добросовісні магазини повинні писати на етикетці не лише ціну за пляшку чи упаковку, а й за кілограм. Щоб не вводити покупця в оману.

2. Найвигідніший товар не завжди на рівні очей

Звертали увагу, що одні продукти ніби самі потрапляють у поле зору, а інші доводиться шукати? Це не випадковість.

На рівні очей продавці викладають товар від виробника, який доплатив за свою «видимість», або вважається відомим брендом. Натомість дешевші, але не гірші за якістю аналоги іноді стоять на нижніх чи верхніх полицях. Бо людині важко нахилятися чи тягнутися, і вона купує те, що на рівні очей.

3. Готове фасування змушує купувати більше

Фасовані товари не завжди дорожчі: усе залежить від ціни, виробника та розміру пакета. Але готова упаковка справді може спонукати придбати більше, ніж потрібно. Наприклад, одній людині не потрібна ціла буханка хліба, але порізаного нема – і доводиться купувати зайве й викидати. Те саме стосується сардельок, сиру тощо.

4. Старішу продукцію кладуть попереду

У магазинах часто застосовують принцип ротації товару: продукцію з ближчим терміном придатності виставляють так, щоб її продали раніше, а свіжіші партії розміщують позаду. Тому, якщо ви купуєте йогурт, молоко, сир, ковбасу чи інший продукт, що швидко псується, перевірте дату на упаковці.

Важливо не плутати два позначення: «Краще спожити до…» та «Вжити до…» Перше зазвичай стосується мінімального терміну збереження властивостей продукту, друге – граничної дати, після якої його не слід споживати. Точне значення залежить від виду маркування та вимог до конкретного продукту.

І ще одне: короткий термін придатності сам по собі не означає, що продукт зіпсований. Водночас знижка не робить безпечним товар із простроченою датою або з ознаками псування.

5. «Лише сьогодні!»

Червоні цінники, великі написи «Акція», «Знижка 30%», «Останній день» створюють відчуття, що зволікати не можна. Мовляв, якщо не купити зараз, втратите вигоду. Але перед тим, як класти товар до кошика, варто зупинитися й перевірити, чи справді пропозиція вигідна і чи «акція» – то спосіб швидко продати товар, у якого сьогодні-завтра закінчується термін придатності.

І пам’ятайте: навіть справжня знижка не є економією, якщо ви купили те, чого не потребували.

6. «Три за ціною двох»

Такі пропозиції можуть бути справді корисними, якщо ви регулярно використовуєте продукт і знаєте, що він не зіпсується. Проте іноді покупець бере три упаковки замість однієї лише через свою любов до «халяви», а потім ті «халявні» продукти роздає чи викидає, дарма потративши додаткові кошти.

7. Касова зона – остання спокуса

У черзі до каси ми вже подумки завершуємо покупки, перевіряємо гаманець або шукаємо картку. Саме тут часто розміщують шоколадки, жувальні гумки, невеликі напої.

Здається, одна шоколадка чи пакетик із кавою не вплинуть на бюджет. Але якщо таке трапляється під час кожного походу до магазину, додаткові витрати накопичуються.

8. Ціна 14,99 гривні здається меншою, ніж 15

Ціна з цифрою 99 наприкінці – один із відомих психологічних прийомів. Суму 14,99 гривні людина може сприймати як ближчу до 14, хоча різниця з 15 гривнями становить лише одну копійку. Сам по собі такий цінник не є обманом. Але він може зробити товар візуально привабливішим, ніж ціна, округлена до цілої гривні.

9. Великі візки й довгі маршрути – теж трюк

У великий візок легко покласти більше продуктів, ніж у маленький кошик. А що довше ми ходимо між рядами, то більше шансів побачити щось цікаве, згадати про забуту річ або придбати продукт, якого не було в планах.

Тож якщо хочете не купувати зайвого, беріть маленький кошик. Складіть список покупок удома й намагайтеся його дотримуватися. Для тих, хто купує продукти на тиждень, корисно скласти меню хоча б на кілька днів. Це допомагає не брати зайвого й не купувати вдруге того, що вже лежить удома.

10. На касі ціна може виявитися іншою

Буває, що на полиці товар позначений як акційний, а під час оплати покупець бачить більшу суму. Це можуть бути помилка в ціннику, акція вже завершилася, знижка діє лише за певних умов або касова система не оновила інформації.

Тому завжди стежте, чи таку ціну, як ви планували, вам зазначено в чеку. Якщо ні – маєте право не платити більше чи забрати гроші.

Якщо вирішити питання по-хорошому не вийшло, збережіть чек, за можливості сфотографуйте цінник і зверніться зі скаргою до територіального органу Держ­продспоживслужби. Фото й чек допоможуть підтвердити обставини покупки.

І найголовніше: не картайте себе, якщо одного разу купили зайве або не помітили зміни ваги на упаковці. Маркетингові прийоми саме й розраховані на те, щоб привернути нашу увагу й підштовхнути до рішення.

Та що більше ми знаємо про них, то легше нам робити власний вибір. Адже заощадити – це не обов’язково купити найдешевше. Це придбати те, що справді потрібно, за справедливою ціною і в такій кількості, щоб гроші не пішли на продукти, які зрештою доведеться викинути.

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.