Чи варто нам боятися трудових мігрантів

І яка нині ситуація з нестачею кадрів, ринком праці та перспективами для бізнесу.

Останнім часом у соціальних мережах та інформаційному просторі дедалі частіше можна почути побоювання щодо появи трудових мігрантів. Мовляв, іноземці масово їдуть до України та займають робочі місця, які могли б отримати українці, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Скільки в цьому правди, а скільки – звичайних маніпуляцій? Про це я запитала в тимчасового виконувача обов′язків голови Волинської обласної військової адміністрації Романа Романюка. І ось яка нині ситуація в регіоні…

99 дозволів на всю область

За словами Романа Романюка, підстав для паніки чи побоювань щодо масового напливу трудових мігрантів на Волині наразі немає. Адже, наголосив посадовець, кожен іноземець, який офіційно працює в Україні, проходить усі передбачені законодавством процедури та отримує відповідні документи.

– Кожен трудовий мігрант в Україні перебуває на офіційних і законних підставах. Державна служба зайнятості наділена повноваженнями видавати дозволи на працевлаштування іноземців. Станом на сьогодні в області видано всього 99 таких дозволів, – повідомив Роман Романюк.

Найбільше серед працевлаштованих іноземців – громадян Індії. На другому місці – громадяни Бангладешу. Водночас очільник ОВА звертає увагу: цифра у 99 дозволів для всієї області є дуже невеликою.

– Якщо говорити мовою цифр, то це зовсім не багато. Тому заявляти про якісь значні ризики чи масове заміщення українських працівників трудовими мігрантами сьогодні не доводиться, – зазначив Роман Романюк.

Інакше кажучи, всі іноземці, які працюють на Волині, перебувають тут легально, а їхня кількість не є такою, щоб впливати на ринок праці області.

Кадрів бракує, але бізнес пристосовується

Натомість справжнім викликом для економіки сьогодні залишається дефіцит робочої сили.

І це цілком закономірно. Адже чотири роки Україна живе в умовах найбільшої війни в Європі після Другої світової і 12 років – від початку російської збройної агресії. Відтак тисячі сильних і працездатних чоловіків сьогодні захищають державу в лавах Збройних сил України. Частина людей працездатного віку виїхала за кордон. Частина, на жаль, загинула чи повернулася з фронту після важких поранень, із інвалідністю. Тому роботодавці змушені шукати нові підходи.

– Бізнес сьогодні має більше вакансій, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Частина людей виїхала за кордон, частина захищає нас у війську. Це об′єктивна реальність, – підтвердив Роман Романюк.

За його словами, багато підприємств активно залучають жінок на посади, які раніше традиційно посідали чоловіки.

– Є приклади, коли на робочому місці, де працював один чоловік, сьогодні працюють дві жінки. Наприклад, якщо йдеться про фізичну роботу, де потрібно переміщати важкі ящики чи вантажі, – розповів посадовець.

Також роботодавці дедалі частіше залучають молодь і підлітків. Звісно, лише там, де це дозволяє українське законодавство, із дотриманням усіх вимог щодо тривалості робочого часу та умов праці.

Окремим напрямком є повернення ветеранів до цивільного життя.

– Наш святий обов?язок – допомогти військовослужбовцям повернутися до нормального мирного життя. Дуже важливою складовою цієї адаптації є робота, – наголосив Роман Романюк. – Для ветеранів діють державні програми перекваліфікації, професійного навчання та підтримки підприємницьких ініціатив.

Тож суспільство поступово адаптується до нових умов, а бізнес знаходить способи компенсувати нестачу кадрів.

Зароблені гроші – в бюджет, а з бюджету – на оборону

Попри всі виклики воєнного часу, волинська економіка демонструє позитивну динаміку.

Роман Романюк подякував підприємцям області за відповідальну роботу та сумлінну сплату податків. Адже, за підсумками 2025 року, Волинь посіла третє місце серед усіх областей України за темпами зростання надходжень до бюджетів.

– У 2025 році надходження зросли на 23,5 відсотка порівняно з 2024 роком. Це третій показник серед усіх областей України, – повідомив керівник виконавчої влади області.

Саме завдяки роботі бізнесу місцеві бюджети отримують додаткові кошти. А ці ресурси дозволяють оперативно реагувати на потреби військових частин, підтримувати сили оборони та фінансувати заходи безпеки.

– Якщо є перевиконання бюджету, то ці кошти спрямовуються на підтримку військових частин, які до нас звертаються. Це дозволяє швидко ухвалювати рішення щодо нагальних потреб оборони, – пояснив посадовець.

Особливо важливим напрямком залишається посилення протиповітряної оборони. Кожна гривня, яка надходить до бюджету, сьогодні фактично працює на зміцнення обороноздатності держави.

Адже й відносно спокійна Волинь ставала ціллю для російських ракет і безпілотників. Натомість завдяки роботі військових, сил ППО та всіх структур сектору безпеки жителі області мають світло, воду, зв?язок та інші базові послуги навіть у складних умовах війни.

Важливо залучати новий бізнес

Ще одним важливим питанням, про яке говорив Роман Романюк, є залучення нових підприємств до області.

За його словами, Волинь має хороші умови для ведення бізнесу: вигідне географічне розташування, міжнародні транспортні коридори, якісні дороги, залізничне сполучення, можливість підключення до електро- та газових мереж.

Втім область не змогла повною мірою скористатися хвилею релокації підприємств, яка спостерігалася у 2022 – 2024 роках.

– Відверто кажучи, це був втрачений час гарних можливостей, щоб  представити Волинь як відносно безпечний регіон. Тому невелика кількість релокованих бізнесів приїхала в область, – визнав керівник ОВА.

Однією з причин стала близькість до кордону з білоруссю. На початку повномасштабного вторгнення багато підприємств обирали для переїзду насамперед Львівську та Закарпатську області.

Сьогодні ситуація змінилася. Через постійні російські атаки по Харкову, Сумах, Полтаві, Дніпру та навіть Києву дедалі більше компаній можуть замислюватися над переїздом у відносно безпечніші регіони. Саме тому Волинь активно працює над просуванням своїх можливостей.

– Приїжджайте на Волинь. Ми готові допомогти. Є території, є громади, є бізнес, який підтримає. Ми готові сприяти підключенню до інженерних мереж, допомагати в межах наших повноважень, – запрошує Роман Романюк.

За його словами, місцева влада готова сприяти виділенню земельних ділянок, взаємодії з енергетиками, газовиками та іншими службами, необхідними для запуску виробництв. Адже нові підприємства – це не лише робочі місця. Це також нові податки, додаткові надходження до бюджетів громад, розвиток інфраструктури та більше можливостей для підтримки української армії.

І саме від цього сьогодні багато в чому залежить як економічна стійкість регіону, так і наша спільна здатність наближати перемогу України.

Оксана Бубенщикова

Фото ілюстративне: duflu

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.