Чому Сина Божого звати Ісус Христос

Ми настільки звикли до слів «Ісус Христос», що часто навіть не задумуємося: а що насправді означають ці два імені? Чому саме так назвали Сина Божого? І чи «Христос» – це як прізвище в людей?

Насправді за цими двома словами прихована ціла глибина християнської віри. І кожне з них має особливий сенс, який відкриває людям, ким є Спаситель для світу, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Це ім’я дали не Йосип і не Марія

Євангеліє розповідає, що ім’я Немовляті дав Сам Господь через ангела. Коли праведний Йосип дізнався, що Марія носить під серцем Дитину, ангел Господній явився йому уві сні та сказав: «Наречеш Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх» (Мв. 1:21).

Тобто ще до народження Христа було відкрито головну місію Сина Божого – спасіння людей. А чому? Бо ім’я «Ісус», яке в первісному єврейському звучанні було «Єшуа», або «Ієшуа», означає «Господь спасає», «Бог є спасінням» або «Сущий є спасінням».

Для сучасної людини це може звучати незвично, але в біблійні часи імена часто мали духовний зміст. Батьки давали дитині ім’я не просто для красивого звучання, а як побажання, знак або навіть пророцтво.

До речі, ім’я Ісус згадувалося ще у Старому Заповіті. Наприклад, так звали Ісуса Навина – вірного учня пророка Мойсея, який привів народ до Обіцяної землі. Але, як пояснюють священники, справжню повноту це ім’я отримало саме у Сині Божому. Бо лише Христос прийшов не просто допомогти людям у земному житті, а спасти людську душу.

«Христос» – це не прізвище, а титул

Друга частина імені – «Христос» – для багатьох людей досі залишається незрозумілою. Дехто навіть думає, що це прізвище Ісуса, а слово нагадує нам про хрест, на якому розіп’яли Сина Божого.

Насправді ж слово «Христос» просто має схоже зі словом «хрест» звучання. І це не прізвище, а священний титул. У перекладі з грецької «Христос» означає «Помазаник». Єврейською мовою це слово звучить як «Месія».

Що означає «помазаник»? У давнину в Ізраїлі існував особливий обряд помазання миром – ароматичною олією. Проведенням такого обряду посвячували людей на особливе служіння Богові. Адже помазували переважно трьох людей: пророків, царів і первосвященників. Пророк мав говорити людям Божу правду. Цар – мудро керувати народом. Первосвященник – молитися за людей і приносити жертви за гріхи.

І ось тут відкривається найбільша таємниця. Адже всі ці три служіння з’єдналися в Ісусі Христі. Він став Пророком, Який приніс у світ повноту Божої правди. Саме Христос дав людству заповідь любові: любити Бога і ближнього. Він став Царем – але не земним володарем у золотій короні: Його царство, як сказано в Євангелії, «не від світу цього». Христос показував Свою владу не через війни чи багатство, а через чудеса: зцілював хворих, воскрешав померлих, приборкував бурі, виганяв бісів. І водночас Він став Первосвященником, Який приніс найвищу жертву – Самого Себе. Не ягня, не тварину, не золото, а власне життя за спасіння людей. Саме тому християни називають Його Спасителем.

Іменем Божим навіть зцілюються!

У храмах часто можна побачити, як люди, почувши ім’я Ісуса Христа, схиляють голову та звершують хресне знамення. Для віруючих це не просто традиція. Апостол Павло писав: «Бог дав Йому Ім’я, що вище над усяке ім’я» (Флп. 2:9).

Християни вірять, що в імені Ісуса є особлива духовна сила. Саме тому молитва до Спасителя супроводжує людину в радості, страху, хворобі й у хвилини найбільшого болю. Недарма навіть коротка молитва «Господи Ісусе Христе, помилуй мене» століттями звучить у монастирях і в серцях простих людей. Бо для віруючого ім’я Ісус – це не просто історичне ім’я. Це нагадування про те, що Бог не залишив людини самої зі стражданнями, гріхом і смертю.

Чому це важливо знати сьогодні? Бо сучасний світ часто робить усе поверхневим. Люди звикають до святих слів, але перестають замислюватися над їхнім змістом. А насправді у двох словах – «Ісус Христос» – захована вся суть християнства. Ісус – бо Господь спасає. Христос – бо Він є обіцяним Помазаником, Месією, Якого людство чекало століттями.

І коли людина вимовляє ці слова з вірою, то звертається не просто до історичної постаті. Вона звертається до Того, Хто, за християнським вченням, переміг смерть і відкрив людині дорогу до вічного життя. Тож пам’ятаймо про це…

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: релігія