Ці дари природи помагають нам бути здоровими
Українці здавна славилися вмінням використовувати дари природи для зцілення тіла.
А в наші дні цю прадавню мудрість поколінь успішно поєднує із сучасними медичними підходами фітотерапевтка, кандидатка медичних наук Алла Борщ, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Вона все своє життя присвятила вивченню лікарських рослин. Ба більше – власноруч їх вирощує, створює унікальні збори, мазі, екстракти, настоянки. Бо природа дарує нам справжні скарби, щоб зберегти найцінніше – наше здоров’я.
– Алло Андріївно, чому саме фітотерапію Ви обрали справою свого життя?
– Мабуть, цей потяг передався мені від бабусі Олени, яка мешкала в Літині на Вінниччині. Вона була надзвичайно мудрою жінкою, до останніх днів життя відчувала кожну травинку й допомагала хворим. Із дитинства пам’ятаю черги людей до її дому. Тому, обираючи майбутній фах, я не вагалася – лише медицина. Після Прилуцького медучилища працювала фельдшеркою у селі Богдани. Там методи офіційної медицини поєднувала з травами. Адже початок 1990-х був непростим часом, для багатьох сільських жителів рослини були єдиним доступним лікуванням. Хоча тодішній головний лікар і називав це «шарлатанством», вдячність пацієнтів свідчила про протилежне.
– Які випадки з вашої ранньої практики запам’яталися найбільше?
– Досі пам’ятаю свій перший робочий день. Тоді довелося рятувати чоловіка, якого побив кінь. Я наклала шви й обробила рани власноруч приготованою настоянкою (тоді це була суміш плодів софори, бруньок тополі чорної та деревію). І завдяки настоянці все загоїлося надзвичайно швидко. Також іще в ті часи я успішно лікувала ектропіони (виворіт повіки) й ерозію шийки матки – спеціальною олією з нагідок, деревію та кореня родовика.
Важливим етапом стало знайомство з Анатолієм Журавським, засновником часопису «Народний лікар України». Я роками працювала в редколегії, опублікувала сотні матеріалів, вела рубрику «Здоров?я» на місцевому телебаченні «Оріон».
– Та й із нашими читачами Ви впродовж багатьох років ділилися досвідом – у газетах «Твій вибір», «Програма ТБ», «Духовність», «Твоє життя».
– Так, рада нашій співпраці. Бо переконана: знаннями треба ділитися. Тільки прикро, коли люди звертаються до трав як до «останньої надії» після 20 років хвороб, коли згаяли стільки часу.
– Що є пріоритетним у вашій роботі сьогодні?
– Головне – надання професійної допомоги через індивідуальний підбір фітопрепаратів. Адже зараз ми спостерігаємо сплеск серцево-судинних хвороб, діабету, онкології та проблем із щитоподібною залозою. Більшість пацієнтів приходять після неефективного прийому таблеток.
Особливу увагу приділяю хворобам вірусного походження. Нещодавно була пацієнтка з Коростеня: після грипу в неї розвинувся оперізуючий лишай, який не минав роками, з’явилися проблеми з підшлунковою та дерматит. У таких випадках я застосовую препарати з рослини, яка не лише підтримує імунітет, заспокоює нервову систему, а й діє безпосередньо на вірус.
– Це взагалі-то дуже рідкісна властивість. Адже боротися з вірусом дуже складно.
– Так, але з цим завданням чудово впорається десмодіум канадський. Його у нас в природі дуже мало, тому 16 років вирощую цю рослину. Зокрема – сорт Персей. Я зацікавилася ним іще 2009 року, провела разом із колегами серйозні лабораторні дослідження рослини. І результат ми отримали вражаючий: у 2015 році пацієнт із гепатитом B після курсу 30-відсоткового екстракту десмодіуму та імунокоректорів отримав негативний результат вірусологічного аналізу. Тому справді можна стверджувати, що десмодіум – унікальна рослина з потужною противірусною дією завдяки вмісту в ній десмодину.
– А можете поділитися рецептом приготування препарату, який допоможе організму краще боротися з вірусними недугами?
– Звичайно! Для того раджу приготувати настій десмодіуму канадського: 2 ст. л. трави залити 0,5 л окропу, настояти 40 хв., приймати по 150 мл тричі на день до їди.
– Знаю, зараз на першому місці за поширеністю – серцево-судинні захворювання.
– Саме так. Тому багатьом людям, які до мене звертаються, раджу вживати збір для зміцнення судин. Для того змішайте в однакових частинах цвіт глоду та гречки, софору японську, шоломницю байкальську, собачу кропиву, чебрець, м’яту, лабазник та буркун. Приготування таке саме, як і десмодіуму канадського: 2 ст. л. рослинної суміші залити 0,5 л окропу, настояти й так само приймати.
Але відразу хочу зауважити: самолікування може нашкодити здоров′ю. Тому краще все-таки порадитися зі мною. Оскільки я давно співпрацюю з газетою «Твій вибір», то дам читачам свої номери телефонів: 050-07-25-123 або 098-77-47-154. І ще раз наголошу: кожна людина особлива, лікування для неї має бути підібрано індивідуально. Ось чому у своїй практиці я використовую понад 150 різних фітокомпозицій, зважаючи на особливості організму кожного пацієнта.
– Які ще рослини ви вирощуєте на своїх двох гектарах?
– Переважно ті, які в дикому стані не ростуть у потрібній кількості. Наприклад, важко лікувати гіпертонію без астрагалу шерстистоквіткового або шоломниці байкальської, яка чи не єдина чистить судини від «поганого» холестерину.
Також у мене на плантації вирощуємо лофант анісовий, ехінацею, шавлію, чебрець, головатень, козлятник, різні види м’яти, чорнушку дамаську та гречку (сорт Антарія) як джерело рутину. Працюємо вручну, без гербіцидів. Бо дуже відповідально ставимося до створення препаратів на основі трав.
– Ну, і насамкінець: які рослини порадите нашим читачам тримати в домашній аптечці?
– Для серця та судин корисні гречка, шоломниця, м’ята, чебрець. Для імунітету – лофант, ехінацея. При цукровому діабеті дуже помічний козлятник лікарський. А від застуди – десмодіум, шавлія, оман високий.
– Дякую, Алло Андріївно, і хай ваші поради допоможуть нашим читачам бути здоровими.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.