Жінка, маючи 4-ту стадію раку, дочекалася звільнення свого чоловіка
Історія Ольги Куртмаллаєвої просто вражає. Адже ця 26-річна жінка боролася одразу на двох фронтах – проти раку і проти того, що її чоловіка рф тримала в полоні.
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Руслан Куртмаллаєв майже чотири роки зазнавав тортур у російській неволі. Тим часом сама Ольга в цей час проходила важке лікування онкологічного захворювання, яке з другої стадії перейшло у четверту. Жінка майже чотири роки боролася за звільнення свого коханого. І найбільше боялася не за своє життя чи здоров′я, а за чоловіка і те, що не встигне його обійняти.
Через окупацію недолікувалася
Про свій діагноз Ольга, уродженка Бердянська, дізналася 5 років тому. На той час вони з Русланом були одружені. Чоловік служив у війську.
Як я вже свого часу розповідала, то була весна, травень. Ольга йшла вулицею, поправляла шарфик і намацала на шиї невеличке ущільнення. Каже – одразу зрозуміла, що це онкологія.
Обстеження підтвердило найгірше: лімфома. В ті важкі миті чоловік Руслан завжди був поруч, шукав лікарів та клініки, допомагав триматися морально. «Він хіба що з бубном не танцював навколо мене, – згадувала потім Ольга в розмові з журналістами. – Якби не Руслан, не знаю, як би те все витримувала».
Перші курси хіміотерапії Ольга отримала в Маріуполі. І вони дали результат – вдалося досягти ремісії (загнати хворобу в «сплячий режим»).
У грудні 2021 року Руслан разом зі своїм батальйоном вийшов на захист Широкиного на Донеччині. Ольга в той час жила в Бердянську, але хіміотерапію проходила саме в Маріуполі – щоб чоловік міг хоча б на день приїхати до неї в лікарню. Там, у Широкиному, їх і застало повномасштабне вторгнення.
У перших числах березня 2022-го батальйон за наказом командування зайшов на оборону Маріуполя – на завод Ілліча та «Азовмаш». Увесь час боїв за місто Ольга залишалася в окупованому Бердянську.
Місто росіяни захопили 27 лютого, і вона провела там п’ять місяців.
«Чоловік просив мене виїжджати, але я не могла. Мені здавалося, якщо я поїду, то зраджу його. Як я можу бути в безпеці, коли він у повному оточенні?» – згадувала Ольга.
Тоді вона майже не помічала, що відбувається в окупованому Бердянську. Читала лише новини про Маріуполь, думала тільки про чоловіка. Лише після того, як Руслан потрапив у полон, Ольга ніби розплющила очі: почали зникати знайомі, окупанти забирали на підвали українських активістів, страх став частиною повсякдення. Тож улітку 2022-го жінці таки вдалося виїхати з окупації.
Від стресу рак став 4-ї стадії
Коли Руслан опинився в полоні, в Ольги була друга стадія лімфоми. Доки перебувала в окупованому Бердянську, лікування довелося перервати. Бо в місті не було навіть онкологічного відділення.
Після переїзду жінка пройшла обстеження в Запоріжжі. Лікарі говорили про ремісію з імовірністю 90%. Тож Ольга вийшла з лікарні щасливою. Але, замість продовжити лікування, жінка вступила в нову боротьбу – за звільнення чоловіка.
Вона буквально жила в поїздах. По десять разів на місяць їздила на акції підтримки полонених у Київ, Дніпро, Вінницю, Житомир. Зустрічалася з командирами, чиновниками, долучилася до створення та очолила ГО «Спілка сімей військовополонених 501». Адже її чоловіка та побратимів звинуватили у зраді. Якщо коротко про справу, то у квітні 2022-го керівник 501-го батальйону обманом здав росіянам 277 захисників України. Не знаючи про це, в Україні проти морських піхотинців відкрили справу за звинуваченням у дезертирстві. Тож рідні мусили відстоювати правду: морські піхотинці не здавалися добровільно. Після того, як ДБР провело розслідування, підозри з піхотинців зняли, а обвинувачення у державній зраді залишили тільки командиру.
У лютому мрія збулася
В усіх цих процесах Ольга просто не мала часу займатися своїм здоров′ям. На хворобу звернула увагу лише тоді, коли стало зовсім зле. Температура під 40 не збивалася, на шиї з’явилися великі вузли. Обстеження підтвердило найгірші здогадки: рак прогресував, хвороба – на останній, четвертій стадії.
З того моменту почалася важка хіміотерапія. З 12 курсів Ольга пройшла десять. Після першого – потрапила в реанімацію, місяць провела в лікарні. Лікарка попросила номер когось із рідних «на випадок, якщо щось станеться». Ольга розвела руками: чоловік у полоні, більше нікого немає.
Попри це жінка не зупинилася. Тиждень у лікарні – потім знову зустрічі, акції, робота. «Я не можу зараз померти, бо хто його буде витягувати з полону?» – говорила вона.
За чотири роки неволі Руслана Ольга отримала від чоловіка лише один лист – чотири рядки. У грудні 2022-го побачила хвилинне відео з полону – сіре обличчя коханого, виснажений вигляд. Знала: це таганрог, куди їх вивозили після Оленівки. Одного разу окупанти дали Руслану дозвіл на п’ятихвилинний відеодзвінок. Радість Ольги неможливо було передати словами! Але й тут дружина переживала більше за чоловіка. Адже він побачив, що волосся в Ольги так і не відросло, а, отже, – з нею не все гаразд. Та правду про рак жінка не сказала. «Як я могла зізнатися, що в мене четверта стадія? Щоб він там збожеволів?» – пояснила жінка.
Та й правду про стан здоров?я чоловіка вона дізнавалася від звільнених побратимів. Вони розповідали, що Руслан сильно схуд, має хронічні проблеми зі здоров’ям, але тримається і вірить в обмін.
Так само – вірою на обмін – жила всі ці роки й Ольга. І хоча з полону поверталися одиниці військових, але жевріла надія на те, що наступного разу серед звільнених буде й Руслан.
І от 5 лютого 2026-го сталося те, про що найбільше у світі мріяла жінка. В рамках обміну «157 на 157» із російського полону повернувся морський піхотинець Руслан Куртмаллаєв. Повідомлення про це прийшло Ользі на телефон. Невдовзі вона опублікувала фото Руслана одразу після обміну – поруч із керівницею регіонального центру Координаційного штабу Юлією Павлюк.
І сподіваюся, наступна наша розповідь буде про те, як нарешті зустрілися Ольга з Русланом і про що мріють, коли жінці вдасться здолати важку хворобу. Бо своїм прикладом подружжя довело: любов дає силу там, де це здається неможливим…
Ніна Грицюк
Фотоколаж: freeradio
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.