Кого вважали офіційним батьком Ісуса Христа і що відомо про життя цього чоловіка
У часи Різдвяних свят ми багато чуємо свідчень зі Святого Письма про народження Сина Божого, вшановуємо Богородицю, але порівняно мало знаємо про офіційного батька Ісуса Христа та офіційного чоловіка Пречистої Марії – праведника Йосипа. Хоча його роль у житті Сина Божого теж була дуже важливою.
І якби не праведний Йосип, життя Діви Марії та маленького Ісуса склалось би ще важче, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Від кого вдівець Йосип оберігав Діву Марію та маленького Ісуса? Чому саме він став офіційним чоловіком Богородиці й батьком Ісуса Христа? Скільки праведний Йосип мав дітей від першого шлюбу і як вони ставилися до Ісуса Христа?
Цікаво? Тоді про все – в нашій розмові з кандидатом наук із богослів′я, викладачем ЛПБА, протоієреєм Іваном Голубом.
– Отче Іване, які святі книги оповідають нам про життя Йосипа Обручника?
– Він згадується в трьох Євангеліях Нового Завіту, в «Житіях святих», Переданні Церкви та апокрифах. Його в цих книгах називають Йосиф Праведний, Обручник (бо він був заручений із Дівою Марією), Йосиф-тесля (бо працював теслярем, що вважалося в ті часи престижним прибутковим бізнесом). Його ім′я перекладається з грецької та івриту як «Бог примножить», «Бездоганний». У Євангелії від Матвія читаємо: «Йосиф же, муж Її, будучи праведний» (Мф.1:19). У Євангелії від Матвія (1:1 – 17) та Євангелії від Луки (3:23 – 38) ми дізнаємося, що Йосиф Обручник був прямим нащадком царя Давида. У юдейському містечку Вифлеємі (Лк.2:1 – 5) він народився, але коли – не відомо. Мешкав у м. Назареті. Займався теслярським ремеслом (Мф. 13:55), яке пізніше успадкував також Ісус (Мк. 6:3).
– Католицька церква вважає, що святий Йосип ніколи не був одруженим, до самої смерті був незайманим і все своє життя присвятив служінню Богу. А Православна церква що каже?
– Давньогрецький історик Никифор, слідуючи святому Іполиту, передає, що Йосип Обручник мав дружину і шестеро (або семеро) дітей. Синів було звати Яків, Симон, Юда (Мф. 13:55; Мк. 6:3), Йосія. Дочок, за різними джерелами, було дві або три. Їх було звати Есфір, Фамар (інші варіанти цього імені – Тамара, Марфа, Марія) і Саломія. Деякі дослідники вказують на Лісію (Асію) та Лідію. Ще інші кажуть, що дочок Йосипа Обручника звали Саломея та Марія (або Анна).
– Кажуть, «нема пророка на своїй землі». Тобто в талант чи в особливу місію людини скоріше повірять чужі, ніж свої. А як було в житті Богородиці й Ісуса Христа?
– Так само. Праведний Йосип, дізнавшись про вагітність Діви Марії, не повірив у Її непорочність. Щоб Марію за шлюбну зраду не скарали на смерть (такий був тоді закон), він хотів таємно з Нею розлучитися і відпустити. І повірив у непорочне зачаття Діви лише після того, як йому явився Архангел Гавриїл і сказав: «Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, дружину твою; бо те, що в Ній зачалося, є від Духа Святого; Народить же Сина, і назвеш Йому ім′я: Ісус; бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф. 1:20 – 21).
Сини ж Йосифа Обручника не вірили в месіанство Ісуса Христа (Мк. 3:21). Вони сприймали Його лише як свого брата по батьковій лінії. І увірували, що Ісус – Син Божий, тільки після того, як Він загинув на хресті та воскреснув. Після того вони стали апостолами. Брат Яків деякий час керував єрусалимською громадою християн (Діян.12:17, 15:13; Євсевій. Церковна історія. I 12.4; II 1.2 – 5, 23.1). Він, а також брат Юда (не плутайте з Юдою Іскаріотом, який зрадив Христа, – авт.) стали авторами написаних їхніми іменами послань, що увійшли до канону Нового Завіту.
– Цікаво, а чому саме Йосип став офіційним чоловіком Діви Марії?
– Бо після смерті своєї дружини Саломії святий Йосиф жив у вдівстві досить довго, але проводив свої дні в чистоті. Коли ж Марії виповнилося 12 – 14 років і вона більше не могла жити при храмі в Єрусалимі, то священники (бо батьки Марії на той час уже померли) за наказом ангела скликали до храму вдівців із роду царя Давида. Кожен із прибулих узяв із собою посох, із допомогою якого й мало бути визначено обранця для юної Марії. Першосвященник зібрав усі посохи, помолився над ними, роздав. І коли Йосиф Обручник узяв посох у руки, той розцвів (за іншими джерелами – з посоха вилетіла голубка). «Ти обраний, щоб прийняти до себе і берегти діву Господа», – сказав тоді першосвященник. «У мене вже є сини, і я старий», – заперечив Йосиф. Але, злякавшись покарання Бога за непослух, він узяв Марію до свого дому («Протоєвангеліє Якова», 8 – 9), щоб бути «охоронцем її дівоцтва».
– Праведного Йосифа називають «Обручник». То між ним та Дівою Марією були тільки заручини чи й офіційний шлюб? Адже в ті часи, наскільки знаю, жінка завжди мала перебувати під опікою чоловіка: спочатку – свого батька, потім – чоловіка, якщо чоловік помер – то сина, а якщо дітей пара не мала, то з удовою мав одружитися рідний брат її чоловіка.
– У ті часи справді існувало таке правило. А щодо іменування «Обручник», то огляд перших розділів Євангелій від Матвія та від Луки свідчить, що шлюб Марії з Йосифом слід вважати справжнім, а не фіктивним (Мф. 1:18; Лк. 1:27, 2:4 – 5). Бо означене у канонічних Євангеліях «заручення» було традиційною згодою на укладання шлюбу (Мф . 1:18 – 21). Йосиф прийняв Марію як власну дружину, однак із засторогою – в шлюбі він мусить бути «охоронцем її дівоцтва». Після заручин наречену вважали вже законною дружиною майбутнього чоловіка. Тобто тогочасне суспільство вважало Йосипа та Марію звичайним подружжям. Якби вони не стали офіційно чоловіком і дружиною, то їм би просто не дозволили жити разом. Бо це було б порушенням тогочасних законів. У Євангелії від Івана (6:42) знаходимо підтвердження й того, що Йосифа люди вважали генетичним батьком Ісуса Христа.
– Коли цар Ірод, злякавшись утратити владу після народження «нового царя», наказав убити всіх хлопчиків-немовлят, то саме праведний Йосиф став тим єдиним, хто захистив сироту Марію з маленьким Сином на руках і підтримав, коли їм довелося втікати в чужу країну, щоб урятувати Дитя...
– Так, і саме з цим важким періодом пов′язані ще два особливі одкровення, які отримує святий Йосиф. Спершу йому вві сні явився ангел, попередив про загрозу для життя Немовляти й наказав утікати до Єгипту (Мф. 2:13 – 14). У чужій країні він працею теслі заробляв на прожиток Марії та Ісуса. І так тривало аж до смерті Ірода. А потім ангел явився Йосифу і сказав: «...встань, візьми Немовля і Матір Його і йди до землі Ізраїлевої, бо померли ті, хто шукав душі Немовляти» (Мф. 2:20). Востаннє Обручник згадується у Євангелії в тому епізоді, де йдеться про паломництво Святого Сімейства на Пасху іудейську в Єрусалим. Тоді Ісусу вже виповнилося 12 років, і коли Сімейство поверталося додому, то Богородиця і Праведний Йосип шукали Ісуса, поки Він слухав учителів, запитував і переймав від них мудрість (Лк. 2:41 – 51).
– Але до того часу, коли Ісус став дорослим і почав проповідувати, Йосип не дожив?
– Ні, він помер, за різними даними, у віці 110 – 111 років. Апокриф «Історія про Йосифа Тесляра», написана в Єгипті у третьому-четвертому століттях, оповідає, як Йосиф здійснив паломництво до Єрусалима, щоб попросити допомоги в годину своєї смерті у самого Архангела Михаїла. При цьому Христос пообіцяв своєму земному батькові, що тіло праведного Йосифа не згниє до «тисячолітньої трапези», тобто пришестя Ісуса через тисячу років і встановлення на землі Царства Небесного. Згідно з апокрифом, поховання святого Йосифа Обручника здійснили ангели. І свій вічний спочинок він знайшов у Гетсиманській печері, де на той час уже спочивали батьки Пресвятої Богородиці, праведні Йоаким та Анна.
А нині праведний Йосип має для кожного з нас стати прикладом, як потрібно дбати про дружину й дітей, про те, аби в домі були праця, хліб і молитва, а ще – без нарікань нести свій хрест, коли на те є воля Божа.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.