Українців атакує новий вірус: схожий на герпес і провокує розлади травлення

В Україні зафіксували випадки зараження вірусом Коксакі. Про це в листопаді попередив Центр громадського здоров′я МОЗ України.

Це той самий Коксакі, який колись вважали «турецьким вірусом відпочивальників», але все частіше він атакує й тих українців, які ніде не подорожували. Оскільки в зоні ризику може опинитися кожен із нас, то до розмови я запросила лікарку-інфекціоністку МО ЛМТГ Аліну Сизову (на фото). І разом ми з′ясуємо, чим небезпечний вірус, як він передається, які має симптоми та чи реально від нього захиститися, - йдеться у газеті «Твій вибір».

– Аліно Миколаївно, чим особливий вірус Коксакі і як давно він відомий медицині?

– Це ентеровірус, тобто той, що уражає слизову шлунково-кишкового тракту. Його відкрили ще у 1948 році в американському місті Коксакі (штат Нью-Йорк), звідки й походить назва. Тривалий час він циркулював переважно в теплих регіонах – на Близькому Сході, у Південній Азії, Туреччині.

Згодом, через активні туристичні потоки, вірус почав з’являтися і в Європі. В Україні перші випадки були зафіксовані ще кілька років тому, але сьогодні ми бачимо сезонне зростання кількості хворих, особливо серед дітей.

– І як людині зрозуміти, що в неї саме Коксакі, а не, скажімо, грип чи застуда?

– Початок справді схожий за симптомами на ГРВІ: підвищується температура тіла, з’являються слабкість, біль у горлі. Але є одна характерна ознака – висипання у вигляді дрібних пухирців на слизовій рота, долонях, стопах і навіть сідницях. Через це хворобу ще називають «синдромом руки-ноги-рота». Також у деяких випадках бувають болі в животі або діарея. У дітей вірус протікає частіше, але зазвичай у легшій формі, ніж у дорослих.

– Я бачила в інтернеті фото людей, які заразилися Коксакі, і пухирці на їхньому тілі дуже схожі на герпес. А частина симптомів нагадує грип. Чи, бува, не «родичі» всі три збудники?

– Ні, це різні групи вірусів. Грип належить до ортоміксовірусів: він уражає дихальні шляхи і часто дає ускладнення на легені. Герпес – це ще інша родина вірусів, що «живе» на нервових закінченнях, може довго «спати» в організмі й активізуватися при ослабленні імунітету. А Коксакі, як я казала, належить до ентеровірусів, тобто його мішенню є кишечник і слизові (губи, рот, ніс тощо).

– Яким шляхом вірус Коксакі зазвичай потрапляє в організм людини?

– Варто сказати, що він надзвичайно заразний. Основний шлях передачі – контактно-побутовий і фекально-оральний. Це означає, що можна заразитися через брудні руки, посуд, рушники, предмети, навіть воду. Також можливе зараження через краплі слини при кашлі чи чханні. У дитячих садках, школах, громадському транспорті та інших місцях скупчення людей вірус поширюється дуже швидко.

– Як лікують людей, які заразилися Коксакі? Чи існують спеціальні препарати проти цього захворювання?

– Специфічних препаратів, які знищують саме цей вірус, не існує. Терапія симптоматична: збиваємо температуру, полегшуємо біль у горлі, якщо висока температура тіла чи блювання, діарея – п′ємо багато теплої рідини, щоб запобігти зневодненню. Якщо на шкірі з′явилися висипання – не чіпати їх, не розчісувати, не проколювати водянистих пухирців, аби не занести бактерійної інфекції. Зазвичай хвороба, як і більшість вірусних захворювань, минає за сім-десять днів.

– Чи є вакцина від вірусу Коксакі? І чи будуть меншими ризики, якщо людина зробила щеплення від ковіду або грипу?

– Ні, вакцини від Коксакі поки що не розроблено. Через велику кількість його різновидів (серотипів) створити універсальну вакцину складно. Що ж до щеплення від грипу або ковіду, то вони, на жаль, не забезпечують жодного захисту від Коксакі, адже механізм дії вакцин строго специфічний.

– Наші люди часто кажуть: їж часник і цибулю – і не «підчепиш» вірусу. Наскільки такі методи дієві?

– Це радше додаткова підтримка імунітету, ніж справжній захист. Бо в часнику справді є природні фітонциди – речовини, які мають антимікробну дію. Але вони не мають стосунку до механізмів боротьби з вірусами. Тож споживання цибулі й часнику має скоріше психологічний ефект – людина відчуває, що «щось робить для захисту».

– Які ж тоді засоби й методи справді дієві?

– Насправді вони дуже схожі до тих, про які ми пам′ятаємо ще з часів пандемії ковіду. Адже збудник у цих хвороб однаковий – вірус. Тому найперше, що маємо робити для профілактики зараження, – мити руки після повернення з вулиці, після туалету та відвідування місць із великим скупченням людей.

Фрукти та овочі треба перед споживанням обов’язково мити. Адже в магазині чи на ринку цих плодів торкаються сотні людей і якась їх частина може бути хворою чи бути переносником вірусу.

Для людей, які належать до групи ризику (діти, вагітні, особи старшого віку та з хронічними захворюваннями), зменшити ймовірність зараження допоможуть також носіння захисної маски та обробка рук засобами дезінфекції, якщо немає можливості помити руки.

– А якщо хтось із членів сім′ї вже захворів на Коксакі, що робити іншим?

– За можливості – виділити хворому окреме приміщення, індивідуальний посуд, рушники. Раджу продезінфікувати всі ті предмети, яких міг торкатися хворий. Також важливо регулярно провітрювати всі приміщення в домі: і ті, де перебуває хворий, і ті, де лишаються здорові.

Але найкращим запобіжником від хвороб є зміцнення імунітету. Тільки не пігулками (бо це зазвичай лише маркетинговий хід виробників), а корисними звичками: сон тривалістю сім-вісім годин, щоденні прогулянки на свіжому повітрі, бажано – в темпі активної ходьби чи легкої пробіжки, щоденне споживання овочів та фруктів (бо саме так організм найкраще насичується потрібними для імунітету вітамінами, мінералами, іншими мікроелементами). А ще наш імунітет дуже ослаблюється від стресу. Тому тримайте серце в спокої, ноги в теплі і будьте здорові!

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.