Великі зміни в освіті: що принесе реформа старшокласникам і їхнім батькам

Учні самі обиратимуть предмети, навчатимуться в групах за інтересами і матимуть дороговартісне обладнання

Щороку Україна втрачає десятки тисяч студентів. Бо всі вони їдуть навчатися за кордон.

І причина не лише в безпековій ситуації чи в боязні мобілізації юнаків. Справа в якості української освіти та в можливостях дитини будувати потім кар′єру й заробляти гроші. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Що зараз не так із освітою?

У ковідний період наші діти навчалися дистанційно, і через це в них значно погіршилися знання. Після повномасштабного вторгнення додалися нові виклики в освітньому процесі. За даними Українського центру оцінювання якості освіти, кожен десятий випускник цього року провалив іспит із математики (НМТ), не набравши навіть мінімально необхідної кількості балів. Особливо погані результати показали учні сільських шкіл.

Та й сам підхід до навчання в Україні потребує змін. Бо як можна добре знати 14 (!) обов′язкових предметів у старших класах? Тим паче, що і підручники, й освітні програми частково застаріли.

– Щоб наші діти стали конкурентними на ринку праці, їм у школі потрібно розвивати аналітичне і творче мислення, вміння використовувати штучний інтелект і обробляти великі масиви даних. Треба вчити дітей бути гнучкими до нових викликів, мати лідерські здібності та вміння працювати в команді, виробляти допитливість і розуміння того, що успішній людині навчатися доведеться протягом усього життя, – погодилася заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова під час нещодавнього семінару для українських журналістів.

І саме для того, щоб наші діти здобували освіту рівня найбільш розвинених країн, Україна повністю змінює підхід до навчання. Першим кроком у впровадженні «Нової української школи» (НУШ) стала реформа початкової ланки, яка стартувала 1 вересня 2018-го. А з 1 вересня 2027-го зміни торкнуться старшої школи. 

Чим вирізнятимуться академічні ліцеї і чому навчання в них – три роки?

Насправді реформа старшої школи не несе аж надто кардинальних змін. Як і раніше, після 9 класу дитина, яка не має тяги до навчання і хоче швидше на роботу, зможе вступати до професійно-технічних закладів і там опановувати обраний фах. А якщо дитина планує здобувати вищу освіту, тоді їй – до академічного ліцею, де навчання триватиме три роки.

– Після закінчення десятого класу ліцеїст зможе або далі опановувати обраний профіль, або його змінити – для навчання в 11-му і 12 класах, – пояснила Надія Кузьмичова.

В учнів будуть обов′язкові для обраного профілю предмети: їх вивчатимуть по три години на тиждень у 10 класі, по чотири – в 11-му та по вісім годин – у 12 класі. На предмети «за бажанням» (вони позапрофільні і допомагають саморозвитку дитини) – відведуть по чотири години в 10-му й 11 класах та п′ять – у 12-му.

Зважаючи на такий підхід, у ліцеї формуватимуть не постійні класи, як тепер, а змінні групи – у них учні вивчатимуть предмети, які оберуть. Оптимально – не менше від 12-ти груп на паралелі. Мінімальне наповнення кожної такої групи – вісім учнів. Щоб забезпечити багатопрофільність закладу, бажано, щоб у ліцеї навчалося не менше від ста 10-класників, ста 11-класників і ста 12-класників. Чим більше учнів навчатиметься у ліцеї – тим більше буде можливостей у закладу запропонувати їм вибір предметів та курсів. Кількість і різноманітність профілів навчання залежать від наявності та професійності педагогів у закладі, а також належної матеріальної бази. Тобто саме заклад освіти, оцінивши свої можливості та проаналізувавши запит учнів і батьків, вирішує, які профілі запропонувати з-поміж трьох тематичних кластерів: мовно-літературний, соціально-гуманітарний чи STEM (ця абревіатура означає: Science, Technology, Engineering, Mathematics – наука, технології, інженерія, математика).

– Для навчання змінних груп у ліцеї може знадобитися більша, ніж є зараз, кількість кабінетів, але меншого розміру – щоб могли розміститися від восьми до 15 дітей. Кабінети повинні мати сучасне обладнання, що теж потребує чималих інвестицій. А викладатимуть у ліцеї лише педагоги з відповідною кваліфікацією, – зазначила Надія Кузьмичова.

Підвезення учнів із ближніх населених пунктів забезпечать шкільні автобуси. Якщо в ліцеї буде багато дітей, чий доїзд займатиме понад годину, тоді при закладі повинен працювати пансіон, де учень зможе проживати п′ять днів на тиждень, а у вихідні повертатися додому. Засновником академічного ліцею буде місцева громада. Тож вона зобов’язана брати на себе частину витрат для функціонування ліцею. А за приїжджих дітей їхня громада повинна переказувати кошти тій громаді, яка є засновником ліцею і його фінансує.

Найкращий показник ефективності – вступ до вишу на «бюджет»

Багато хто, читаючи про цю реформу, скаже, що плани Міністерства – з категорії фантастики. Але в Україні вже працюють подібні заклади. І один із таких – ліцей ім. О. Цинкаловського Володимирської міської ради Волинської області.

– Якщо чесно, то експериментувати з профільною освітою у старшій школі ми почали ще 22 роки тому, – каже директор ліцею Олександр Романюк. – А перші профільні групи, які мали хіміко-технологічне спрямування, ми сформували ще у 2007-му. І це дало старт нашій співпраці з Київським інститутом харчових технологій, який потребував дітей із хорошим знанням хімії.

Експеримент із профільним навчанням у Володимирському ліцеї дав справді блискучі результати! Замість навчати дітей усього й потроху, педагоги давали учням поглиблені знання саме з тих предметів, які знадобляться в майбутньому. І такий підхід, помножений на інтерес із боку самих школярів, допоміг випускникам без проблем вступати на безплатне навчання до найпрестижніших вишів, а ліцею – впевнено закріпитися в десятці найкращих шкіл області та в ТОП-200 найкращих закладів України.

– На цьогорічному НМТ наші діти мали з хімії настільки високі бали,  що це дозволило всім випускникам вступити на бюджетну форму навчання до тернопільського та львівського медичних вишів, до університетів імені Шевченка та Франка. І це, я вважаю, найкращий показник того, що старша школа повинна бути профільна і що реформа, яку запускає Міністерство освіти і науки, надзвичайно актуальна! – переконаний Олександр Романюк. – Ось чому, коли МОН оголосило конкурс на участь у пілотному проєкті, ми із заступником Віталієм Кашубським одразу заповнили заявку, і наш заклад, попри велику конкуренцію, таки відібрали.

Повноцінний академічний ліцей запрацює у Володимирі 1 вересня 2026 року. А для того вже зараз колектив розпочав підготовку.

– Бути першим завжди складно. Тому скажу відверто: роботи дуже багато! І це при тому, що ми навіть без участі в проєкті багато чого реформували з власної ініціативи, – продовжує Олександр Романюк. – Іще три роки тому ми почали приходити у школи міста, пояснювати батькам і запрошувати дітей навчатися в 10 – 11 класах саме в нас. Торік мали 170 десятикласників. Усі вони та плюс іще 17 учнів із коледжів та училищ перейшли до нас в 11-й клас. А десятикласників цьогоріч ми набрали 190!

Саме така велика кількість учнів, каже директор ліцею, дає можливість дітям обрати собі групу за інтересом, щось не сподобалося – протягом першого семестру перейти в іншу групу і спробувати себе там.

– Торік одна дівчинка змінила чотири профільні групи. Зате потім підходить до мене й каже: «Нарешті я знайшла те, що хотіла!» І повірте, це головне: допомогти дитині ще на етапі підготовки до НМТ знайти напрям, який до душі і до якого дитина має хист, – наголошує Олександр Романюк.

Ось чому зараз у Володимирському ліцеї аж 8 профільних класів у 10-х класах та сім – в 11-х. Причому кожен – мультидисциплінарний. До прикладу, профільне вивчення англійської мови є як у математично-інформативному класі, так і в історико-правничому та країнознавчому. А українська мова, математика й історія, які обов′язково складаються на НМТ всіма випускниками, поглиблено вивчаються в усіх класах. Тож дітям немає потреби ходити до репетиторів, а батькам – витрачати на це чималі кошти.

У ліцеї – власна метеостанція, цех 3D-принтерів і заняття з робототехніки

– Щоб давати дітям справді якісну освіту, ми у співпраці з Міністерством освіти і науки та провідними вишами України вже працюємо над повним переобладнанням навчальних кабінетів, – продовжує Олександр Романюк. – Для поглибленого вивчення географії обладнуємо лабораторію, де буде не лише класичний географічний майданчик, а й цифрова метеостанція, дані якої діти оброблятимуть на комп′ютерах. За порадою науковців Львівського університету Франка, ми також закупляємо дітям цифрові карти.

Загальна площа такої лабораторії – 120 метрів квадратних. Усередині, крім уже переліченого, – 15 сучасних комп′ютерів, п′ять столів-панелей, інтерактивна панель на стіні.

– Також ми обладнаємо кабінети біології, математики, хімії, відкриємо STEM-лабораторію, де працюватимуть два комп′ютерні зали, кімната для занять із робототехніки і цех 3D-принтерів, – перелічує Олександр Романюк. – Усе це, за приблизними підрахунками, потребуватиме 22 мільйони 242 тисячі гривень. Це колосальні кошти! І вони не під силу тим невеличким громадам, які хочуть мати в себе академічний ліцей.

А таких громад, як показує життя, немало. Частина шкіл навіть невдоволена від реформи. Бо вчителі бояться втратити частину зарплати, якщо не викладатимуть у старших класах.

– Я спілкувався з такими директорами. І дуже образливо, що вони дбають лише про себе, не думаючи про майбутнє дітей. А треба працювати так, щоб кожна дитина – чи то з обласного центру, чи з маленького села – здобула таку освіту, аби потім на рівних навчатися у виші й мати хорошу роботу. Хто ж із учителів боїться за зарплату, то хай підвищує професійний рівень і викладає у старшій школі. Ми вже готові їх забирати, особливо – з англійської мови.

А щодо закидів «Не буде школи – не буде села», то, на думку Олександра Романюка, село буде там, де молодь матиме роботу. Бо ця реформа, про яку розповідаємо, не закриває закладів освіти молодшої чи середньої ланки, і школи в селах працюватимуть там, де буде достатня кількість дітей відповідного віку.

– А от старша школа вимагає нових підходів. Бо яка, скажіть, може бути якість знань у випускника, якщо один учитель викладає по три різні предмети, а клас – це по декілька учнів різного віку? – риторично запитує Олександр Романюк. – Тому я закликаю і батьків, і голів територіальних громад: подбайте про дітей! Бо вони – наше майбутнє!

Хто з учнів здалеку – житиме в пансіоні, а вчителів відбиратимуть на конкурсній основі

Що реформа старшої школи вкрай потрібна, але не варто її боятися, підтверджує і начальниця управління освіти й науки Волинської ОДА Наталія Матвіюк.

– До повноцінного запуску реформи маємо ще два роки, але робоча група, сформована на базі нашого управління, вже зібрала пропозиції з усіх громад Волині, – каже Наталія Василівна. – Ми радилися з експертами МОН та представниками швейцарсько-українського проєкту DECIDE, які допомагають із утіленням реформи. За підсумками громадських обговорень та порад експертів, ми склали план реформування мережі старшої профільної школи у Волинській області. Але депутати обласної ради не підтримали його. Причина в тому, що громади пропонують створити на Волині 91 академічний ліцей, а у вересні 2027-го, коли стартує реформа, в нас буде 40 – 45 тисяч старшокласників. Тобто область потребуватиме не більше ніж 70 академічних ліцеїв.

Відтак у громадах знову почали обговорювати, де саме можна скоротити кількість закладів, при цьому врахувавши і наявність старшокласників, і можливість їхнього проживання й доїзду, і спроможність громади співфінансувати роботу ліцею.

– Із доїздом проблем не повинно виникати. Адже зараз Волинь має 265 шкільних автобусів. Цього року планується закупити ще 36 автобусів, а наступного – 59-ть, – каже Наталія Матвіюк. – Щодо сучасного обладнання, то процес також запущено. 22,69 мільйона гривень із держбюджету отримають цього року на облаштування STEАM-лабораторій п′ять освітніх закладів області: Підгайцівський і Колківський ліцеї, ЗЗСО «Камінь-Каширський ліцей № 2», Нововолинський ліцей № 8, Волинський науковий ліцей Волинської обласної ради.

Академічні ліцеї планують розміщувати в оновлених будівлях уже наявних закладів освіти. Та й щодо пансіонів, у яких зможуть проживати ліцеїсти, то ця практика не є новою.

– Її вже багато років використовують, до прикладу, військовий та науковий ліцеї в Луцьку, – зауважує Наталія Матвіюк. – Але громади, які пропонують відкрити в себе академічний ліцей, повинні порахувати, чи зможуть вони фінансувати витрати й на утримання пансіону, якщо в тому виникне потреба.

Що ж до пересторог учителів, які бояться залишитися без роботи, то керівниця управління освіти каже:

– Так, для роботи в академічних ліцеях учителів будуть запрошувати на конкурсній основі. Щоб діти здобули дійсно якісну освіту, викладати їм будуть найкращі серед кращих педагогів: переможці професійних конкурсів, учителі, чиї вихованці здобувають призові місця на олімпіадах всеукраїнського та міжнародного рівнів, у конкурсах наукових робіт. А ті педагоги, які поки не досягнули такого професійного рівня, мають іще два роки. Кошти на навчання вчителів держава виділяє. Зараз проводяться чимало семінарів, конференцій. Тому – обирайте напрямок, у якому плануєте працювати, підвищуйте кваліфікацію, отримуйте сертифікати. Бо якщо ми хочемо дати учням кращу освіту, то й самі повинні для того здобути більше знань.

* * *

Ви знаєте, коли я готувала цей матеріал, мене переповнювали двоякі відчуття. Бо так: реформа вимагатиме багато часу, грошей, нервів. Доведеться ламати старе, щоб не без труднощів будувати нове. Та й батькам спокійніше, коли дитина під боком, а не їздить щодня чи живе в пансіоні. Але вже зараз моя дитина каже, що багато чого у школі застаріло і немає сенсу це вчити. Дитина хоче опановувати те, що після школи відкриє їй дорогу до цікавих знань і достойних грошей.

Якщо ми з цим не допоможемо, наші діти – розумні, прогресивні, амбітні, конкурентні – просто виїдуть за кордон. Бо там реформа освіти вже в дії, а можливостей уже більше.

Та якщо ми все ж не злякаємося труднощів та вже сьогодні інвестуємо в освіту своїх дітей, то не просто втримаємо їх в Україні. Ми дамо дітям шанс стати успішними самим і зробити такою всю Україну. І заради цього ми просто ЗОБОВ′ЯЗАНІ зробити все, що в наших силах! Я готова, а ви?..

Оксана Бубенщикова

Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.